Від старших наших представників науки, дійсних членів Наукового Товариства ім. Шевченка й професорів Високих Шкіл, а саме: голови Наукового Товариства ім. Шевченка д-ра Івана Раковського, проф. української літератури д-ра Богдана Лепкого, проф. історії д-ра Мирона Кордуби, проф. української мови д-ра Івана Зілинського, проф. права д-ра Степана Шухевича й проф. Гірничої Академії, голови Технологічної Комісії НТШ, д-ра Івана Фещенка-Чопівського ми дістали заклик до української високошкільної молоді в незвичайно важних, актуальних справах. Ми щиро вітаємо цей шляхетський виступ наших заслужених діячів науки й радо поміщуємо це їх письмо в надії, що воно сповнить своє завдання. — Редакція.
До вас, надіє нашого народу, майбутні господарі української землі, ми, найстарші віком, ваші вчителі й ваші батьки, звертаємося з цим словом:
Будьте гідні тих надій і сподівань, що їх покладає на вас українське громадянство!
Безумовно, українське громадянство має обовязок піддержувати вас і морально й матеріяльно, щоб дати вам спромогу швидко й у властивому часі покінчити ваші високошкільні студії. Безумовно, українське громадянство не може вам, нашому доростові й нашим спадкоємцям, наказувати "втечу від політики" й попри ваші студії ви повинні брати чинну участь у нашому громадянському житті. Особливо тепер, коли рішається доля українського народу, все українське громадянство мусить з усіх сил приготовлятися до великих творчих, будуючих трудів грядучого Майбутнього. Але довершення таких великих діл мусить бути всесторонньо докладно обдумане й під кожним оглядом точно переведене, якщо це має вийти тривка культурна будова! Тому, для осягнення найшвидшого успіху, численні обовязки, які нинішня доба накладає на українську інтеліґенцію, мусять бути поділені. Ви високо шкільна молодь, мусить передусім присвятитись науці, щоб здобути основне фахове, теоретичне й практичне знання. Добро нашого народу вимагає, щоб ви були, як слід, освічені й підготовані зайняти місця культурних народніх робітників, бо народ без належно вишколених працівників, без світлих, розумних провідників, заступників і оборонців — як доказує історія — легко може стати народом рабів і паріїв. Власне, добро нашого народу й вага теперішньої хвилини наказують нам звернути вашу увагу на те, що тепер ви мусите засвоїти собі максімум знання в можливо найкоротшому часі, щоб якнайшвидше стати до активної національно-творчої праці на місцях. Тепер це ваш перший національний обовязок!
Другим вашим національним обовязком, під теперішню хвилину зберігати національну єдність! Українська високошкільна молодь, у своїх ідеалах і змаганнях, завсіди була радикальна. Але наша молодь завсіди відзначалася змаганням до обєднання, і до національно-територіяльної й соціяльної інтеґральности. Закликаємо вас: будьте вірні цій шляхетній традиції нашої високошкольної молоді! Будьте обєднуючі й обєднані, будівничі, а не розбивачі! Будьте здібні до розумної злагоди й згоди, в імя єдности й соборности нашого народу й відкидайте міжусобиці й демаґоґію! Бо теперішній час вимагає не роздроблення й розбиття, а національної одноцілої єдности! Ви обовязані проголосити й власним прикладом здійснити велике гасло, спільне й обовязуюче тепер для всіх, хто називає себе українцем; "Добро українського народу понад усе — понад особисті, гурткові й партійні інтереси!"
Ви мусите бути солідно, науково й практично підготовані до модерного державного життя, до необхідних соціяльних реформ, які ждуть наш народ. За час високошкільних студій ви мусите привчитися до солідної важкої фахової праці й виробити собі поняття народньої карности та вміння не тільки доказувати, але й підпорядковуватися наказам загально народнього Проводу, бо тільки здисципліновний народ, без анарxiстичних проявів, може здобути свій найвищий ідеал! Аджеж історія нашого народу наглядно доказує нам, що міжусобиці завсіди спричинювали руїну нашого народнього життя та все виходили на користь нашим ворогам. Тому тепер, коли рішається доля нашого народу, нам не вільно повторювати похибок наших нещасних предків і ми мусимо всі, зєднані й згідні, йти до здійснення нашої великої Мети.
Ви вступили в святині наук для здобуття знання, для засвоювання дорібку культурних народів, для праці над собою, для вироблення характерів та для гідної репрезентації нашого українського народу перед чужинцями, щоб ці чужинці могли наглядно переконатися, що ми є старим висококультурним народом, здібним до культурного, самостійного життя.
Дайте нам право й радість бути гордими нашою високошкільною молоддю!
Проф. д-р Іван Зілинський, проф. д-р Мирон Кордуба, проф. д-р Богдан Лепкий, проф. д-р Іван Раковський, проф. д-р Степан Шухевич, проф. д-р Іван Фещенко-Чопівський.
[Краківські вісті]
22.03.1941