Мінімальні жаданя буковиньских Русинів

ухвалені, після реферату посла Ивана Тиминьского, сегорічними загальними зборами Рускої Ради в Чернівцях.

 

I. В політичнім взглядї.

 

1. Щоби змінено закони о репрезентації краєвій і державній в такій спосіб, щоби дано Русинам відповідно до их числа заступників в соймі і радї державній.

 

2. Щоби придбати для праси, товариств і зборів взагалї більше свободи.

 

3. Щоби при виборах до рад громадских увзгляднювали правительственні власти честнїйшу часть населеня і уможливляли вибір людей спосібних і честних.

 

II. В національнім взглядї.

 

1. Щоби при обсадженю висших посад в адміністрації і судівництві увзгляднювано також Русинів і щоби в кождім взглядї трактовано их на рівни з другими.

 

2. Щоби в руских повітах були поставлені лише такі урядники і судьї, котрі викажуть ся докладним знанєм руского язика.

 

3. Щоби всї ц. к. цивільні власти, уряди і суди в руских повітах Буковини, як також всї краєві власти і уряди уживали руского язика.

 

III. В культурнім взглядї.

 

А) Що-до церкви православної.

 

1. Подїл буков. греко-правосл. архіепархії на дві части: на руску і волоску епархію з осібними владиками і консисторіями.

 

Доки то настане потрібно:

 

2. Щоби посади консисторских совітників, посади в правосл. семінарії і катедральній церкві як в парохії в Чернівцях були на половину Русинами заміщені.

 

3. Щоби в рускі села висилано виключно руских священиків.

 

4. Щоби для виплеканя руского духовенства на богословскім факультетї викладано всї предмети і по руски, і щоби системізовано длятого для всїх предметів катедри з руским язиком викладовим.

 

5. Щоби в дяківскій школї учено всїх предметів і по руски, а для рускої мови заименовано чоловіка, котрий би був до того кваліфікований.

 

6. Щоби в правосл. консисторії і в семінарії і катедральній церкві руска мова була рівноуправнена і уживана.

 

7. Щоби в шістьох руских деканатах рускій язик був виключно урядовий і у всїх актах уживаний.

 

8. Щоби урядовий Вістник епархіяльний виходив і в осібних руских примірниках.

 

9. Щоби в консисторских розпорядженях і парохіяльних актах та в урядовім Вістнику уживано виключно живої рускої мови, а не незрозумілої мішанини всїх славяньских язиків.

 

10. Щоби пристарано для шкільної молодїжи народних і середних шкіл для науки реліґійної відповідні легко-зрозумілі, в живій рускій мові написані катихизми, учебники реліґійні.

 

11. Щоби знесено зараз заборону для питомцїв гр.-прав. духовної семінарії ходити на виклади рускої мови і літератури на університетї, а противно, запроваджено рускій язик яко обовязковий для всїх питомцїв Русинів.

 

12. Щоби при обсаджуваню парохії уважано перед усїм на народність, спосібність і заслуги компетентів около народної просвіти.

 

Б) Що-до школи.

 

1. Щоби заложено як найскорше осібну ґімназію або хоть pycкi паралельки в Чернівцях.

 

2. Щоби заложено в Чернівцях і инших більших руских місцевостях 4-клясові народні школи з руским язиком викладовим, а крім того, щоби подїлено православну 4 клясову школу в Чернівцях на руску і волоску.

 

3. Щоби у всїх руских школах урядовий язик був рускій.

 

4. Щоби в повітових містах рускої части Буковини закладано видїлові школи з руским язиком викладовим.

 

5. Щоби кождий шкільний повіт мав осібного повітового инспектора для народних шкіл і щоби для руских повітів именовано инспекторами лише Русинів, або таких людей, що знають докладно живий рускій язик, і не є ворогами рускої народности.

 

6. Щоби для рускої мови заведено у всїх школах народних і середних правопись фонетичну.

 

ІV. В економічнім взглядї.

 

1. Справедливе розложенє податків з увзглядненєм бідної части людности через зменшенє посередних податків, а натомість щоби заведено проґресивний доходовий особовий податок.

 

2. Підтриманє більшого розвою господарства через основанє господарских і повторительних шкіл при народних школах.

 

3. Піддержанє і розвій ремісла через основанє ремісничих шкіл, через підпиранє промислу, особливо промислу домового.

 

4. Загальна державна асекурація против елементарних шкід.

 

5. Вільний подїл маєтку, землї.

 

6. Знесенє цла від усего, що потрібне до щоденного житя.

 

7. Продаж соли за цїну самих лиш коштів виробу.

 

8. Перенятє всїх зелїзниць в заряд державний, і загальне заведенє полосової тарифи.

 

9. Реґуляція рік.

 

10. Увзглядненє краєвих интересів при заключеню торгових договорів.

 

[Дѣло]

23.03.1891