Люстрація: друга спроба чи передчасний фініш

Очищення влади, започатковане відповідними законами восени 2014 року, дає результати, протилежні до очікувань більшості суспільства. З-поміж сотень тисяч чиновників, силовиків та суддів які мали бути викурені з державної служби, на даний момент під дію цього закону потрапили менше 900 осіб. З огляду на результати в закон уже пропонують внести зміни – відповідний проект зареєстрований у ВРУ. Водночас частина попереднього істеблішменту намагається через Конституційний суд і геть звести усе на пшик.

 

 

Люстраційний орган

 

До Верховної Ради внесено проект закону, яким пропонується внести зміни до законодавчих актів щодо очищення влади. Як подають інформаційні агентства, в цьому проекті уже враховано зауваження Венеційської комісії.

 

Зміни стосуються сфери застосування закону, посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади, критеріїв очищення влади, механізму перевірок та державного органу, відповідального за їх проведення.

 

Автори змін деталізують сферу застосування закону, зокрема, наголошується, що положення закону застосовуються до посадових, службових осіб державних органів, органів місцевого самоврядування, в тому числі посадових осіб в їх апаратах та секретаріатах. Водночас пропонують норму про те, що закон не застосовуватимуть до осіб, народжених після 1 січня 1996 року.

 

Крім того, важливим моментом є пропозиція створити окремий незалежний орган, який проводитиме люстрацію – це відповідь на рекомендації Венеційської комісії.

 

Як зазначено у пояснювальній записці, «з метою приведення процесу очищення влади (люстрації) у відповідність із міжнародними стандартами законопроектом пропонується створити, виходячи із кола повноважень, центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом».

 

Автори проекту зазначають, що незалежність такого органу гарантується спеціальним статусом, особливим порядком призначення голови такого органу - Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України за погодженням комітетом Верховної Ради України, до відання якого належать питання боротьби з корупцією.

 

Про зміни до чинного законодавства в цій дуже болючій сфері говорять достатньо давно і багато, адже люстрація посадовців була одним із прапорів другого майдану. Однак попри ухвалення закону, його результати мізерні – з десятків тисяч чиновників, прокурорів, суддів, митників та податківців за цей час «жертвами» люстрації впали 887 осіб, чиї прізвища автоматично увійшли в анали, бо ж їх внесено до спеціального реєстру, доступного для всіх.

 

Чому ж так діється? Чому залишаються на посадах працівники ДАІ, котрі складали висмоктані з пальця протоколи на автомайданівців чи всіма доступними методами зупиняли автобуси з людьми, що їхали на Майдан; судді, котрі пачками ухвалювали рішення щодо учасників мирних протесті; міліціонери, які били беззбройних співгромадян та громили їхні автомобіл; працівники прокуратури, які вигадували всілякі процесуальні дивовижі, щоби зупинити акції у Львові та Києві?

 

За словами очільниці львівського Комітету виборців України Соломії Саврук, є кілька лазівок, за допомогою яких «вчорашні» рятуються від звільнень та заборон обіймати посади.

«Найпопулярніший спосіб – це зробити прийняття судових ухвал, які забороняють люструвати чиновників. Ще одним способом маніпуляції є переведення на інші посади. І ще одна хитрість – отримання статусу учасника АТО. Зараз такий статус отримали понад 86 тисяч осіб. Думаю, що значна кількість з них не були учасниками бойових дій і використовують такий статус для власної користі» - розповідає вона.

 

Водночас правник з ГО «Правозахисна адвокатсько-експертна група "Конвенція'50» Дмитро Гудима, у коментарі «Z» зазначив:

«Все зовсім не так просто. І люстрація - це не заміна людей, а надання інформації органам владі для відома, аби в разі потреби вживалися певні заходи . Так її розуміли всюди, де проходила люстрація. І нам не треба винаходити наново "велосипед", вбачаючи у люстрації зміну суддів, чи інших службовців» - наголосив правник.

 

 

За формальними ознаками

 

За прикладами не треба ходити до Києва, візьмімо ситуацію у Львові. Представниця територіального управління державної судової адміністрації України в Львівській області Марія Коник розповідає, що перевірки були розпочаті щодо 396 суддів і не завершилися вони стосовно 18 суддів тому, що не надійшли дані перевірки з інших органів влади.

 

«Не було звільненого жодного судді. Був один випадок, коли суддя оскаржував у суді висновок перевірки ДФС і рішення було винесено на користь судді – протиправними визнали дії ДФС і призначили повторну перевірку» - зазначила Марія Коник. Йдеться про суддю з Апеляційного адміністративного суду Мар’яна Кушнерика, який чи не першим в Україні успішно оскаржив результати перевірки ДФС його майнового стану.

 

Приблизно така ж ситуація і в інших органах влади.

З прокуратури Львівської області в рамках люстрації звільнили прокурора Львівщини Миколу Гошовського та його заступників, в тому числі першого - Володимира Гураля. Загалом, менше 10 осіб.

З обласного управління внутрішніх справ звільнили Сергія Вучкана та Сергія Маруняка, який через суд поновився на посаді, бо став учасником АТО. З міліціонерами-поліціянтами насправді зовсім інша історія, бо багато з них, рівно ж як і працівники прокуратури, змогли поновитися на службі, здобувши заповітне посвідчення учасника бойових дій.

 

У сусідній Тернопільській області результати люстрації ще «потужніші» - за даними тамтешнього осередку КВУ, в обласній державній адміністрації, міськрайонному, господарському й адміністративному судах люстрованих посадовців узагалі не виявилось. А остаточно люстрували лише двох осіб – по одному в прокуратурі області та у фіскальній службі. На Івано-Франківщині під дію люстраційного законодавства потрапили лише 13 осіб.

 

Начальник відділу кадрової роботи Львівської облдержадміністрації Ігор Гарматій розповів, що причина криється у недосконалості самого законодавства.

«Перевірка в основному триває за результатами інформації, яку подає ДФС. ДФС не може справитися із тим обсягом запитів, які до неї надходять і вони дають результати перевірки із величезною затримкою. Вони не дотримуються визначеного у законі 60 денного терміну» - каже Ігор Гарматій.

 

За його словами, ДФС перевіряє два моменти –  чи відповідає дійсності задеклароване чиновником майно і чи набуте це майно законним способом. Однак при цьому є нюанс – йдеться тільки про той час, коли особа була чиновником і обіймала відповідну посаду.

«Якщо ви не задекларували квартиру, але придбали її не перебуваючи на державній службі, то вважається, що ви люстрацію пройшли» - пояснює Гарматій.

 

Саме за формальними ознаками чиновники, силовики та судді успішно проходять люстрацію і залишаються на своїх попередніх посадах або ж переходять на рівноцінні, наголошує громадський активіст та правник Юрій Мартинюк.

 

«Ми бачимо, що люстрація у нашій країні обмежується періодом, коли було ухвалено цей закон і дійсно було звільнено ряд чиновників. Переважно це прокуратура, СБУ та МВС. Але більшість із них вже поновилися на посадах, бо мають посвідчення учасників АТО, хоча, що таке нульова лінія, нульова точка, лінія оборони та бойові дії 80% із них і близько не знають. Статус учасника АТО - рятувальна паличка для всіх силовиків» 8 каже Мартинюк.

 

За його словами, у період одразу ж після Майдану громадські активісти Львівщини склали своєрідний список з 11 чиновників, що мали би бути звільнені. З-поміж них частина успішно працює й понині. У листі на адресу голови Львівської ОДА Олега Синютки, активісти «Народної Самооборони» зазначили, що люстрований екс-керівник «Львівлісу» Андрій Тирчик, наприклад,  знайшов посаду у Державній екологічній інспекції у Тернопільській області, а колишній очільник Держекоінспекції на Львівщині Дмитро Штикало став в.о. директора державного підприємства «Укрзахідгеологія» - найбільшого у західній Україні, що займається геологічною розвідкою та видобутком корисних копалин.

 

У листі згадано і про колишнього заступника голови ЛОДА Івана Груника, якого нещодавно призначили в.о. керівника «Львівської залізниці» та про екс-заступника начальника ДПА у Львівській області Романа Струка, щодо яких на думку активістів, люстрацію не проведено власне за формальними ознаками.

 

 

Саботаж у високих кабінетах

 

У той час, коли одна частина народних депутатів намагається вдосконалити люстраційне законодавство, старі кадри вже понад рік шукають способів через суд повернути свої позиції. Як розповіла керівник департаменту люстрації Тетяна Козаченко, зараз на загальнодержавному рівні закон намагаються нівелювати 47 народних депутатів від «Опозиційного блоку», притому, що 26 із них є у переліку тих нардепів, котрі голосували за «закони 16 січня».  Як вважає Т.Козаченко, головна мета позову від народних депутатів – «комусь треба повернути назад люстрованих чиновників, щоби отримати інструменти впливу у виконавчій владі, доступ до рішень та бюджету».

 

Сьогодні, 22 березня, в Конституційному суді продовжився розгляд справи за позовом нардепів від Опоблоку та за позовом суддів Верховного Суду, вперше після кількамісячної перерви. З жовтня минулого року судді вирішували долю клопотання тієї ж Тетяни Козаченко та двох народних депутатів Єгора Соболєва та Леоніда Ємця про відвід суддів Михайла Запорожця, Наталії Шапталь, Юрія Бауліна, Михайла Гультая, Сергія Вдовиченка, Олега Сергійчука з огляду на те, що вони не можуть розглядати позов від народних депутатів через конфлікт інтересів – саме ці шестеро суддів 2010 року ухвалювали рішення скасувати норми, введені до Конституції 2004 року, що у свою чергу призвело до узурпації влади президентом Януковичем.

 

Це клопотання було відхилено. За словами голови Конституіцйного Суду Юрія Бауліна, позивачі не надали доказів наявності конфлікту інтересів у цих суддів. Після проголошення цього рішення Козаченко, Ємець та Соболєв залишили зал засідань.

Соболєв з цього приводу написав на своїй сторінці у Facebook, «залишили зборище людей, які називають себе Конституційним Судом».

«Ми рік їм цивілізовано пояснювали, що як люди, які давали диктаторські повноваження Януковичу, вони не мають права вирішувати, чи проводити Україні люстрацію. Ці тітушки в мантіях на свободі виключно завдяки Петру Порошенку, якому вигідно мати такий КС -чєгоізволітє» - обурюється нардеп.

 

За його словами Генпрокуратура встановила, що ці судді «порушуючи вимоги Конституції, умисно постановили завідоме неправомірне рішення, чим спричинили тяжкі наслідки, а саме зміну Конституції у неконституційний спосіб", однак уже два роки фігурантам цієї справи, серед яких шестеро діючих суддів КС включно з головою Бауліним, не виносять навіть підозри.

 

Єгор Соболєв емоційно зауважив: «Скасують закон – буде люстрація вулицею. І Порошенко стане її першою метою».

Тетяна Козаченко теж каже, що президент подає приклад того, як можна ігнорувати люстраційне законодавство, прикриваючись вигаданими чи надуманими причинами.

«Гарант Конституції, як дружина цезаря – має бути поза підозрами, повинен подавати приклад в усьому. Ми від Міністерства юстиції надіслали в АП кілька листів про те, що керівником Кіровоградської ОДА є особа, що підпадає під люстрацію – Сергій Кузьменко. Його звільнення належить до повноважень президента, але він цього не робить. Тут ще присутній і моральний аспект, адже Кузьменко голосувала за диктаторські закони 16 січня» - наводить приклад пані Козаченко.

 

За її словами, під люстрацію підпадають ще три керівники обласних управлінь СБУ, але їх президент також не звільняє, понад те – заступником голови Адміністрації Президента призначають Анатолія Дніпрова – колишнього  заступника одіозного міністра освіти Дмитра Табачника. У канцелярії президента, за словами Козаченко, вирішили, що його попередня посада не підпадає під дію люстраційного закону.

 

Чимало політиків висловлюють припущення, що вищі ешелони української влади, і зокрема, президент, готові «злити» люстрацію задля лояльності Конституційного Суду. Зокрема, поганий знак політики вбачають в нещодавньому рішенні КС щодо трактування терміну «наступна сесія Верховної Ради», згідно з яким це питання просто віддали на вирішення парламенту.

 

22.03.2016