Прозора канонізація

Новації в процесах зарахування до лику блаженних та святих, які щойно своїм розпорядженням запровадив Папа Франціск, не сповільнять беатифікацію Андрея Шептицького, Йосипа Сліпого, як і інших священиків та вірних УГКЦ*. Стосуються вони (ці новації) лише фінансової сторони справи й покликані захистити її від зловживань, зробивши у цьому сенсі більш прозорою.  

Керівник місії «Постуляційний центр беатифікації УГКЦ» отець Полікарп Марцелюк розповів «Z», що Ватикан подав роз'яснення деяких моментів фінансового боку процесу беатифікації, які раніше не були чітко обумовлені.

Зокрема, у документі вказано, що ініціатор процесу беатифікації чи канонізації після отримання згоди з Ватикану повинен заснувати фонд, в якому акумулюватимуться кошти від юридичних та фізичних осіб на покриття видатків, пов'язаних із процесом. Ініціатор має призначити адміністратора фонду, обов'язки якого полягають у зборі коштів, а також реґулярній звітності за всі надходження та видатки. Крім того, призначають постулятора процесу — особу, яка безпосередньо опікуватиметься виконанням всіх робіт, безпосередньо пов'язаних з процесом.

Отець Марцелюк підкреслив, що тепер згадані особи мають двічі на рік звітувати перед ініціатором процесу, а також подавати звіти на вимогу Конгреґації у справах святих Ватикану.

З його слів, у випадку УГКЦ ці вимоги радше стосуються римської частини процесу, оскільки на рівні єпархій чи архиєпархій УГКЦ більшість роботи виконують на волонтерських засадах. Водночас у Ватикані є чіткі правила, згідно з якими треба оплачувати роботу низки консультантів і помічників.

«Якщо нема ніяких ускладнень, то йдеться про суму в 10–15 тисяч євро тільки для виконання норм процедурного характеру», — пояснив він. Крім того, зі слів керівника постуляційного центру УГКЦ, певні кошти витрачаються й на заходи, пов'язані з поширенням інформації про кандидата.

Водночас із розмови з отцем Марцелюком стало зрозуміло, що нововведення Ватикану не сповільнять (хоч, може, й не пришвидшать) процес беатифікації митрополита Андрея Шептицького, який триває вже довший час.

«У цьому документі обумовлюється виключно технічна сторона майнової підтримки (процесу беатифікації. – Ред.)», — чітко сказав він.

Наслідок скандалу

Отже, Папа Римський Франціск запровадив нові правила зарахування до лику святих та блаженних. Оприлюднені вони на сайті часопису L'Osseravatore Romano і діятимуть наразі як експеримент протягом трьох років.

До цього спричинився минулорічний скандал, пов'язаний з публікацією книжок двох італійських журналістів — «Жадібність» Еміліано Фіттіпальді та «Торгівці у храмі» Джанлуїджі Нуцці, — які побачили світ у листопаді минулого року і звинувачували ватиканських посадовців у корупції та надмірних видатках під час процесів, пов'язаних із зарахуванням до лику блаженних та святих, які ніхто не контролює.

Крім того, автори книжок натякали, що йдеться не лише про неконтрольовані видатки під час вивчення досьє потенційних блаженних. Якщо певні кандидати мали заможних прихильників, то їх просування могло бути набагато швидшим, стверджували Фіттіпальді та Нуцці. Відтак Папа Франціск, одним із програмних пунктів якого й була прозорість та боротьба з корупцією, вирішив зробити ці правила чіткішими та прозорішими, щоб унеможливити зловживання чи звести їх до мінімуму.

Властиво, скандал виник ще перед виходом книжок, коли у Римі затримали двох членів папської комісії з вивчення церковних реформ — монесеньйора Люсіо Анхеля Вальєхо Бальда та фахівця у галузі PR Франческу Чауокі, яких звинуватили у злочинній змові та викраденні документів, які потім були передані журналістам. Зрештою, звинувачення були висунуті й авторам книжок, яким інкримінували оприлюднення секретної інформації. Згідно з чинним законодавством, усім обвинуваченим загрожує до восьми років позбавлення волі, якщо суд визнає їх винними.

Появу обох книжок в Італії сприйняли як епізод внутрішньої війни у Ватикані та спробу підважити позиції понтифіка, зокрема й через те, що обидвоє затриманих були членами комісії, за допомогою якої Франціск планував здійснити економічну реформу Ватикану. Однак після скандалу комісію розпустили.

*Сьогодні на різних етапах перебувають сім процесів беатифікації, у тому й митрополита Андрея Шептицького та патріарха Йосифа Сліпого.

1996 року Папа Римський Іван Павло ІІ бетифікував 13 пратулинських мучеників — мешканців села Пратулин на Холмщині, розстріляних 1874 року російськими військовиками за відмову передати уніатську церкву православному священикові.

Під час апостольського візиту в Україну 2001 року Іван Павло ІІ зарахував до лику блаженних 27 новомучеників — владик, священиків, черниць та мирян УГКЦ, які загинули внаслідок переслідувань з боку влади СРСР.