Бюджет суворої економії перешкоджає модернізації Академії наук, яку заснували ще в радянські часи.
Кримська астрофізична обсерваторія тепер підпорядковується окупаційній владі.
У той час, як в країні триває військовий конфлікт та політична нестабільність, її основна наукова інституція перебуває на роздоріжжі. В січні парламент прийняв закон, що має на меті модернізувати НАН. Однак майже одночасно парламентарі ухвалили бюджет суворої економії, який робить ці цілі абсолютно недосяжними – принаймні у найближчий рік. Обмеження фінансування найбільше вдарить по молодим вченим, які найменше захищені від втрати роботи й водночас найбільше здатні змінити ситуацію в країні.
«В нашій країні надзвичайно багато потенційних молодих науковців, які готові працювати для її блага. Адже якщо освіта і наука не будуть пріоритетом, Україна ніколи не стане сильною та заможною європейською державою», – каже голова комітету Верховної Ради з питань освіти та науки Лілія Гриневич.
НАН України забезпечує роботою майже 20,000 вчених, які працюють у 120 дослідницьких інститутах. 26 листопада в парламенті почалися дебати з приводу Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність», який покликаний раціоналізувати цю організацію, створену ще в радянські часи. Академія, як вважають, вже давно застаріла та чинить спротив модернізації. Вона використовує туманну систему фінансування досліджень, а багато її членів – це люди похилого віку. Її президент – 97-річний академік Борис Патон – очолює її вже кілька десятків років поспіль.
Закон «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачає створення наукової дорадчої ради, що включатиме, зокрема, закордонних спеціалістів, та незалежне агентство, яке присуджуватиме ґранти. Усі інститути НАНУ мають пройти зовнішнє оцінювання своєї ефективності, яке повинне визначити їхню продуктивність та ефективність. Крім того, державні видатки на науку мають зрости з теперішніх 0,3% ВВП до 1,7% ВВП, що відповідає стандартам ЄС.
Однак ще перед тим, як закон вступив в силу, в умовах скорочення підприємств, зовнішнього боргу та знецінення валюти Україна прийняла бюджет суворої економії. На фінансування НАНУ він виділяє вбогу суму у 2,05 млрд. гривень (76 млн. доларів), що приблизно на 12% менше, ніж у 2015 р. Такий бюджет ледве дозволяє покрити мізерні зарплати науковців та адміністративного персоналу, що в середньому становлять 200 дол. на місяць. Таке скорочення фінансування неможливо примирити з законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», – каже Л. Гриневич, яка вимагає перегляду бюджету після першого кварталу 2016 р.
«Цьогоріч в нас не буде змоги закуповувати жодного нового обладнення, а закупівлю матеріалів для досліджень доведеться скоротити до мінімуму», – каже віце-президент Академії, директор Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова в Києві Анатолій Загородний. За його словами, обмеження фінансування змусить дослідницькі інститути скоротити свій штат (у деяких випадках на третину) та перервати багато важливих сфер досліджень.
Найбільше скорочення вдарить по молодих вчених, які найменше захищені трудовим законодавством, – каже співробітник Інституту математики НАН Ірина Єгорченко, автор петиції до президента Петра Порошенка із закликом врятувати українську науку.
Сьогодні українська наука продовжує оговтуватись від удару, який їй завдала анексія Криму та війна на Донбасі. Усі 22 наукові інституції в Криму, які колись підпорядковувались НАН, тепер контролює Росія. Із 1320 вчених Криму лише невелика кількість емігрувала на материкову Україну. НАН втратила, зокрема, три астрономічні обсерваторії (в Научному, Кацивелі та Євпаторії), єдине науково-дослідне судно «Професор Водяницький» та Нікітський ботанічний сад в Ялті. Українська влада очікує, що вчені перервуть наукову співпрацю з тими, які залишилися на окупованій території, адже це розцінюватимуть як легітимацію російської окупації.
Війна з проросійськими бойовиками на Донбасі також завдала українській науці серйозних проблем. Близько 12,000 науковців та викладачів ВНЗ, що приблизно становить 60% персоналу 26 наукових інститутів та університетів в регіоні, емігрували до Києва та інших українських міст. Але багато евакуйованих залишили позаду цінне обладнення та незамінний дослідницький матеріал. В результаті окупації та воєнних дій, за словами Анатолія Загороднього, найбільше постраждали такі галузі української науки, як морські, кліматичні та екологічні дослідження, геологія гірничої справи, багато археологічних та історичних досліджень.
Quirin Schiermeier
Conflicting laws threaten Ukrainian science
2/03/2016
Зреферував Євген Ланюк
07.03.2016