Уряд Яценюка: життя після клінічної смерті

Провал голосування за відставку Арсенія Яценюка та вельми підозріла роль Блоку Порошенка у збереженні прем'єр-міністра занурили Україну в політичну кризу ще глибше. Цілком прогнозовано оголосила про свій вихід з коаліції фракція «Батьківщина». Чекають, що в четвер (18 лютого) подібну заяву оголосить «Самопоміч». І якщо це станеться, то коаліція де-юре припинить своє існування.

 

 

Неможливість сформувати у парламенті коаліцію протягом 30 днів запускає механізм дочасних виборів. Важлива ремарка: розпуск Верховної Ради — не обов'язок, але право президента. Петро Порошенко і сам наголосив на цій колізії у своєму зверненні до українців напередодні голосування за вотум недовіри урядові: він розглядає дочасні вибори як останній спосіб розв'язання кризи; і поточні рейтинґи свідчать про те, що Порошенко таки волів би уникнути цієї всенародної «переатестації». Поки президент зберігатиме поточне скликання, парламент, про стабільну та якісну роботу якого тепер можна забути, перебиватиметься лише на ситуативних голосуваннях.

 

З проханням прокоментувати провал вотуму недовіри уряду та перспективи розгортання політичної кризи «Z» звернувся до експертів: голови Комітету економістів України Андрія Новака, голови Центру політичних студій та аналітики Віктора Тарана, заступника голови правління Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди.

 

Андрій НОВАК:

 

Цього року нас чекатимуть дострокові парламентські вибори

 

– Відбулася недовідставка недокоаліційного недореформаторського недоуряду. Зрозуміло, що це був політичний спектакль, розіграний за заздалегідь визначеними ролями. Основні гравці знали про майбутній результат, вони домовилися про те, що уряд не відправлятимуть у відставку, а лише дадуть неґативну оцінку його роботі.

 

Таким чином, парламент не вирішив політичної кризи, а навпаки — ще й переніс її із уряду до себе. Тепер нас чекає — і вже очевидно, що вона розпочинається, — парламентська криза. Фракція «Батьківщина» оголосила про вихід із коаліції, можна очікувати, що те саме зробить і «Самопоміч». Відтак, нинішній уряд буде напівлеґальним. Коли його призначали, в коаліції було п'ять фракцій. Якщо три фракції вийдуть із більшості — а Радикальна партія зробила це ще раніше — то уряд більше не опиратиметься на коаліцію.

 

Ситуація йде до того, що партії, котрі оголосили про вихід із коаліції, висунуть вимогу дострокових парламентських виборів. Вони апелюватимуть до суспільства, що відбулася чергова політична зрада, що в Україні працює неефективний уряд. Як інструмент пропонуватимуть перезавантаження влади: нові вибори, після яких сформується нова коаліція, котра й укомплектує новий уряд. Отож, швидше за все, цього року нас чекатимуть дострокові парламентські вибори.

 

Щодо президента, то він напередодні так званого звіту уряду зробив популярну і нібито жорстку заяву про потребу одночасної відставки і генерального прокурора, і прем'єр-міністра. Вийшло так, що прем'єр, на відміну від генпрокурора, не хоче подавати заяву про відставку. Президент має козир. Політичним шантажем він може маніпулювати чинним урядом.

 

Ідеальний сценарій у нинішній ситуації — відставка неефективного уряду. Цей уряд за два роки справді проявився як вкрай неефективний. На зміну цьому Кабміну треба сформувати так званий «технократичний» уряд, без участі депутатів парламенту і чинних політиків, винятково з професійними підходами. Це ідеальний варіант. Та ми розуміємо, що політичні гравці навряд чи приймуть такий варіант, адже особисті та бізнес-інтереси у них переважають над усім, у тому числі над здоровим глуздом, навіть тоді, коли країна стоїть недалеко від прірви.

 

Віктор ТАРАН:

 

Зберегти уряд Порошенка та Яценюка змусив Захід

 

- Перед нами розіграли красивий спектакль. Як і кожна вистава, він мав режисуру, дійових осіб і глядачів. Глядачами, ясна річ, були ми з вами.

 

Спектакль почався з міркувань Порошенка та Яценюка над тим, що для них є вигіднішим у нинішніх умовах. Не для країни, а для них. Було два варіанти: або залишитися в тому форматі коаліції, в якому вони перебували, або піти на ескалацію конфлікту, розійтися в різні боки, а далі — дострокові вибори, котрі би розсудили, хто мав рацію, а хто — ні. Коли розглядалися ці два варіанти, втрутилися зовнішні гравці — Сполучені Штати Америки та Євросоюз.

 

Захід чудово розумів: якщо ми входимо у кампанію дострокових виборів і сценарій ескалації, то на найближчі місяці країна занурюється у хвилю популізму, взаємних звинувачень і взаємознищення. Для них такий перебіг неприпустимий. Вони набагато краще розуміють ризики, перед якими перебуває країна, аніж наша еліта. Тому що в нас політичні діячі, але не еліта. І, власне, США та ЄС дуже чітко сказали: якщо буде розвал коаліції і дострокові вибори, то, по-перше, Україна не отримає траншу від МВФ, а це поставило би нас перед загрозою технічного дефолту, долар — по 40 гривень, євро — по 50 гривень, ну а далі — колапс. По-друге, вони пригрозили непродовженням санкцій проти Росії: «Наші країни потерпають від економічних збитків, а ви замість того, щоб реформувати країну, воюєте між собою». По-третє, Захід залишив би Україну без зовнішньополітичної підтримки, що поставило би нас сам-на-сам із РФ.

 

Ці арґументи спричинили до того, що президент із прем'єром почали працювати над ситуативним об'єднанням. Вони чудово розуміли, що для цього доведеться якимось чином стабілізувати уряд. Є два інструменти, як зняти з-над голови Кабміну дамоклів меч, котрий будь-якої хвилини міг би призвести до відставки. Перший інструмент — затвердження програми уряду, що дає імунітет на один рік. Другий — коли на голосування ставиться питання про недовіру уряду, воно не набирає достатньої кількості голосів, а, згідно з Конституцією, повертатися до питання про недовіру можна аж на наступній сесії. Розіграли другий варіант.

 

Про це знало лише найближче коло президента. Якщо подивимося, хто як голосував, то побачимо, що вотум недовіри залежав від депутатів, контрольованих найближчим президентським колом. Петро Порошенко зробив гучні заяви проти уряду, фракція розпочала збір підписів. Це максимально підігравало ажіотаж. Але коли дійшло до фінального голосування, раптом «злетіло» три десятки голосів. Фактично президент «розіграв» власну фракцію наосліп. Власне, через це частина депутатів БПП й відчуває велику образу.

 

Що маємо зараз? Уряд зберігся, отримавши імунітет. Очевидно, що він працюватиме до осені. Якщо дострокові вибори й відбудуться, то щонайшвидше наступної весни. Захід сказав: цей рік — ще один шанс переглянути ваші підходи до роботи в державі й нагода побудувати нову країну. Протягом цього року з Росії, напевне, не зніматимуть санкції й посилюватимуть тиск на Москву. Чи вдасться скористатися цим роком — це питання до Порошенка та Яценюка.

 

Роман КУЙБІДА:

 

Суспільство перестане сприймати будь-які ініціативи як уряду, так і президента

 

- Оновлення уряду, про котре так багато говорили, не відбулося. Всі залишилися на своїх місцях. При цьому Кабінет Міністрів тепер працюватиме із тавром недієздатного уряду, бо такою є оцінка парламенту. На жаль, вона не вилилася у резолюцію недовіри уряду.

 

Безумовно, це вплине на коаліцію. «Батьківщина» вже оголосила про вихід із коаліції, думаю, що тим самим шляхом піде і «Самопоміч». Країна ввійшла у стадію затяжної політичної кризи, і вона навряд чи зможе розв'язатися швидко.

 

Супутній процес — відставка Віктора Шокіна з посади генпрокурора — ще не став доконаним. Президент лише запропонував йому піти у відставку, і Шокін нібито написав цю заяву. Насправді ж на посаді першого заступника генпрокурора залишається віддана Шокіну людина (Юрій Севрук. — «Z»), саме він приступить до виконання обов'язків на випадок відходу керівника ГПУ. Немає жодного оптимізму з приводу нового генпрокурора. Якби йшлося про молоде покоління — наприклад, Віталія Каська чи Давида Саквалерідзе — тоді, звичайно, все виглядало би інакше. Якщо це буде ставленик політичної влади, то чекати якісних змін, на жаль, не випадає.

 

Провал відставки Арсенія Яценюка позначиться на рейтинґах усіх органів влади, на сприйнятті суспільством будь-яких ініціатив, котрі виходитимуть і від уряду, і від парламенту, і від президента. Вимога дострокових парламентських виборів лунатиме дедалі гучніше. Звичайно, що в суспільстві зростатимуть і радикальні настрої. Це неґативний сценарій. Він на руку хіба що Росії.

18.02.2016