Урядово оголошують:
Підчас війни показало ся конечним змінити богато постанов закона про підмоги для родини змобілїзованих, приноровлюючи їх до змінених тепер обставин. На основі інтерпретації закона, яка в повнї числить ся з теперішними обставинами, одержали запомогові комісії нові інструкції, які з одної сторони причиняють ся до значного розвою запомогової акції в деяких важних напрямах, а з другої виключають ріжнородне примінюванє постанов.
Первісно уважано за управнені особи: шлюбну жінку, шлюбні дїти і шлюбних предків, рідних братів і сестри, свекри, а також нешлюбну маму і неправесні дїти покликаного до чинної служби.
Підчас війни узнано за управнених крім сього не тільки пасербів, вітчима і мачоху, але також неправесні дїти шлюбної жінки жовнїра, які вона привела в подружє, дальше дїти адоптовані і адоптуючих родичів, вихованків і виховавцїв, скільки тут не розходить ся о оплачувану опіку, а вкінци і родичів нешлюбної мами. Притім розумієть ся, що особам з катеґорії поширеного тепер права на підлоги могли бути признаними тільки належитости, платні в будуччинї, значить нові постанови, які розширюють право до підмог на ширший круг осіб, не дїлають вспять.
Дїтям уродженим по вступленю батька до чинної воєнної служби признано також право до підмоги, а також виразно заряджено, що жінкам зашлюбленим т. зв. воєнним шлюбом признає ся право до підмоги.
З огляду на те, що війна принесла в відносинах винагороджень і заробкованя зміни, які остаючий в війсковій службі, о скілько не був би до неї покликаний, свобідно мігби визискати для полїпшеня удержаня своєї родини, заряджено що при осудї пересїчного денного зарібку, який евентуально рішає про висоту квоти підмоги, має ся узгляднити теперішні умови винагороди і заробкованя, істнуючі в галузи званя покликаного.
Що до переводженя весняних рільних робіт та жнив, поучено запомогові комісії, що виконуючим ті роботи родинам покликаних, які побирають підмоги або старають ся о них, — з огляду на те, що пільні роботи є лиш проминаючим жерелом зарібку, не сміють бути задежані, зменшені або і відказані виплати підмог.
Дальше поширенє запомогової акцї лежить в тім, що жінкам покликаних належить ся державна підмога навіть тодї, колиб вони мали бічні зарібкі, бо ті можуть мати за цїль тільки полїпшенє житя, а школи не заступлять доходів з працї покликаного. Сї обставини заходять тодї, коли бічні зарібки полишеної жінки не перевисшають квотою своєю признаної їй державної підмоги. Коли-ж є управлені до підмоги дїти, то бічний заробок жінки може виносити і півтора разів стільки, як припадаюча їй підмога, а коли є що найменше троє дїтий низше 8 лїт, то подвійну квоту підмоги, а се ще не дає причини до здержаня їй виплати підмоги.
Також звернено запомоговим комісіям увагу на се, що державна підмога для шлюбної жінки і шлюбних дїтий покликаного має бути визначувана все в повнім законнім вимірі (т. є. підмога на удержанє і додаток на мешканє), а вменшенє підмоги може лише тодї наступити, колиби загальна квота признаної підмоги перевисшала пересїчний денний заробок покликаного.
З причини, що обставини, на яких запомогова комісія рішеня свої опирає, в часї війни часто зміняють ся, отже часто заходить потреба переміни сих рішень, — припоручено комісіям рішеня їх на зажаленя або представленя сторін, усе на ново і без припізнень розглянути, та в потребі у власнім крузї дїланя відповідно змінити. Поручаєть ся тому інтересованим, щоби замість вносити поданя до мінїстерств, наслїдком чого нове рішенє запомогової комісії лиш припізняє ся, представленя свої вносити просто до дотичної комісії.
Подаючи сї інформації до відомости загалу, звернемо увагу, що для нашого населеня найбільшу вагу має зарядженє брати за основу виміру підмог теперішні зарібкові відносини, як також зарядженє, щоби комісії свої рішеня, очевидно в першій мірі рішеня відмовні, безпроволочно на ново розглянули.
В кінцї зазначимо, що виданє сих заряджень треба приписати м. ин. заходам "Загальної Української Ради" і краєвого товариства "Сїльский Господар" у Львові.
17.02.1916