Дайош Бєрлін! Дайош Меркель!

Через майже два роки після початку українсько-російської війни Німеччина нарешті почала відчувати й на собі «гібридний» вплив Кремля. Завербовані ФСБ гакери, котрі ламають сервер Бундестаґу, інформаційно-пропаґандистська атака російських ЗМІ (зокрема й німецькомовного телеканалу Russia Today), мітинґи протесту російськомовної діаспори в Німеччині тощо.

 

 

Деякі експерти вже встигли заявити, що коли скласти всі ті пуцлі докупи, то вийде ніж, спрямований своїм вістрям у серце бундесканцлерки Анґели Меркель. Не в прямому, звісно, сенсі, а у фіґуральному. Тобто Кремль докладає зараз максимуму зусиль, аби перетворити Меркель на політичного небіжчика. Перебільшення? Параноя? Чи таки реальна загроза? Спробуймо з'ясувати.

 

Для спрощення нашого аналізу сконцентруємо увагу на подіях лише одного місяця — січня 2016 року, тим більше що цей період був у Німеччині інформаційно дуже насиченим. Рік почався скандалом навколо аґресивних біженців арабської зовнішності, які вночі на Сильвестра нападали на беззахисних німецьких жінок.

 

Німецькі поліціянти довго чухали потилиці: була ця акція спонтанною чи запланованою? З одного боку, для раціонального німця виглядає безглуздям навмисна організація чогось подібного. З іншого боку: яким робом як не внаслідок ретельно продуманої й реалізованої провокації можна було організувати аналогічні за своєю суттю і формою аґресивні інциденти в новорічну ніч у Кельні, Гамбурзі, Штутгарті, Нюрнберзі, Франкфурті й ще масі менших міст Німеччини?  

 

Потім були виявлені в кишенях деяких нападників цидулки з транскрибованими написами образливих для жінок німецьких фраз. Аналіз соціальних мереж неоднозначно вказав на попереднє підготування акції. «Коли такі орди збираються, щоб чинити злочинні дії, то все це вказує на певну форму організованості й попереднього плану», — підсумував міністр юстиції Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas).

 

Ну і хто ж це запланував, хто здатен взагалі такі маси людей змусити до активних дій? Причому організувати так, щоб про попереднє підготування не довідалися правоохоронці, а після аґресивної акції ніхто не міг виявити організатора.

 

Поки що залишимо це питання без відповіді, звернемо лише увагу читача на такий момент. Протягом останніх місяців російські засоби масової інформації як за командою втратили особливий інтерес до України. Київська хунта, війна на Донбасі, розіп'яті хлопчики, зґвалтовані бабусі — все це відійшло на марґінес російського інформаційного простору. Якийсь час, після збитого Су-24, передовою була турецька тема, але от і вона відійшла на задні плани. Головною залишилася тема африканських та азійських міґрантів у Європі. Картинка натовпів біженців день-у-день з'являлася в перших новинах російських телеканалів. «От-от Європа завалиться під натиском східних орд», — стверджували російські теледиктори.

 

І доки не вщухли пристрасті навколо «сильвестрової вакханалії», російські пропаґандисти запускають нову кампанію. Головною героїнею стає 13-річна російська дівчинка Ліза. Як стверджує російське телебачення, цю нещасну викрали й 30 годин поспіль ґвалтували кілька молодиків арабської зовнішності.

 

Прямо сюжет для еротичного фільму жахів. Але з'ясувалося, що цей сюжет радше запозичений з творчого доробку Сальвадора Далі, є в нього така знаменита картина «Дівчина зґвалтована власною уявою». Адже, як виявило слідство, не було ні арабів, ні викрадення, ні тим більше статевого насильства.  

 

Але це не змусило російське телебачення відмовитися від насильницької версії. Щобільше, воно звинуватило німецьку поліцію у покриванні ґвалтівників. Згодом до пропаґандистської кампанії долучився й міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який, зокрема, закинув владі Німеччини спробу «політкоректно залакувати дійсність з внутрішньополітичною метою».

 

На вулиці німецьких міст почали виходити з акціями протесту так звані російські німці чи то німецькі росіяни: «Біда, нас ґвалтують, німецька держава не здатна нас захистити!» Цікавим є ще й той момент, що до акцій переляканих та обурених росіян долучилися й німецькі ультраправі, ультраліві, а також євроскептичні організації.

 

Слушне зауваження з цього приводу робить в коментарі для радіо Deutsche Welle відомий російський публіцист і письменник Олег Кашин:

 

«Історію зі "зґвалтуванням" російськомовної дівчинки в Берліні можна вважати безсумнівним успіхом російської пропаґанди. Річ, звичайно, не в дівчинці, а в тому, що російське телебачення, яке вже не раз ставало посміховиськом зі сюжетами на кшталт знаменитого "розіп'ятого хлопчика", нарешті зуміло завдати болючого удару по західній громадській думці — цим разом німецькій. Запорукою успіху виявилася взаємодія з російськомовною діаспорою, пряма розмова з нею за допомогою телебачення. Результатом стала роздратована реакція влади Німеччини, скандальні публікації у пресі і той самий осад, який завжди залишається після вдалих піар-кампаній незалежно від того, наскільки достовірними були слова їхніх учасників».

 

 

Ось тут і зіграв славнозвісний «рускій мір» на далекій німецькій землі. Такий от феномен: живе людина в Європі, розмовляє російською, захоплюється Путіним і ту ж таки Європу ненавидить.

 

Так, під кінець січня виліз назовні ще один російський слід. З'ясувалося, що гакерська атака на Бундестаґ два роки тому була організована Кремлем. Йдеться про інцидент, який трапився у січні 2014 року, коли невідомі зловмисники протягом декількох тижнів атакували внутрішню мережу німецького парламенту. Гакери за допомогою програми, яку створили висококваліфіковані фахівці, отримали доступ до 14 парламентських серверів, зокрема до головного сервера, де зберігаються всі коди доступу до бази даних Бундестаґу. «Нині вже можна впевнено стверджувати, що за кібератаками стоїть, безперечно, російська військова розвідслужба», — повідомив речник Федеральної прокуратури Німеччини.

 

І для чого все це Кремлю, навіщо діяти так нахабно, адже раніше чи пізніше правда випливе нагору? Та просто в чинного російського керівництва немає іншого виходу, немає часу на тривалі скрупульозно розплановані операції. Час підтискає, Путін гарячкує.

 

Для кремлівського шефа тепер постала головна мета — скинути Меркель. Тепер вона стала головним об'єктом його атак. Чому саме вона?

 

Німецький політолог, експерт з російських питань Росії в Німецькому товаристві зовнішньої політики (Deutsche Gesellschaft für Auswärtige Politik – DGAP) Штефан Майстер (Stefan Meister) вважає, що, на думку Володимира Путіна, зняття санкцій з Росії залежить від однієї людини — від канцлерки ФРН Анґели Меркель. «На думку Путіна, головна проблема — Меркель. Якщо вона втратить владу через міґраційну кризу, то в Європейській Унії нібито не залишиться перешкод для зняття санкцій», — поділився експерт своїми міркуваннями з інформаційною аґенцією Reuters.

 

І він має рацію. Хоч би як ми в Україні критикували керівницю німецького уряду, звинувачували її в заграванні з Путіним, влаштовували флешмоби на кшталт «Danke, Frau Ribbentrop!», саме вона залишається головною опорою західних санкцій проти Росії. Впаде ця опора — завалиться вся конструкція. Росія зможе святкувати перемогу.

 

Штефан Майстер вважає, що на руку Кремлю почасти грають внутрішньополітичні процеси в ФРН. На його думку, в Соціал-демократичній партії Німеччини (яка є партнером Меркелевої ХДС/ХСС в урядовій коаліції) сподіваються, що після відносної нормалізації на сході України можна буде повернутися до більш активних контактів з Росією. Віце-канцлер ФРН і голова СДПН Зіґмар Ґабріель (Sigmar Gabriel) вже встиг обговорити з Путіним такий розвиток подій під час свого приватного візиту до Москви в жовтні 2015 року. А буквально нещодавно з російським лідером аналогічні розмови в Кремлі відбув ще один затятий партнер Меркель — прем'єр-міністр Баварії і голова Християнсько-соціального союзу Горст Зеегофер (Horst Seehofer).

 

 

Новини невтішні для України. Хоча пропаґандистський успіх Кремля може перетворитися для нього на фатальну поразку. Зрештою, вже потроху перетворюється. «Я не відкидаю можливості, що саме російські спецслужби інсценізували всі ці масові напади вночі на Сильвестра», — заявляє в інтерв'ю тижневику Wirtschaftswoche відомий німецький телевізійний модератор Ульріх Вікерт.

 

Німецькі політологи й журналісти частіше почали використовувати термін «зелені чоловічки» (grüne Männchen), причому вже не до ситуації в Криму чи на Донбасі, а до подій на своїй рідній німецькій землі. Вони наразі ще не вбрані у військовий однострій, не носять відкрито автоматів Калашнікова найсучаснішої моделі, не блокують військових частин, аеродромів та урядових закладів. Але вже активно працюють у сприятливих суспільних середовищах. І навіть чинять провокації та теракти через завербованих людей (та ж таки гакерська атака на Бундестаґ).

 

Німецьке експертне середовище вже усвідомило цю небезпеку й чимраз активніше починає доносити засторогу через ЗМІ. А тільки-но й посполиті німці відчують і усвідомлять це, як все багаторічне напрацювання кремлівської пропаґанди піде коту під хвіст.

 

 

04.02.2016