Розміщене в околицях Львова Грибовицьке сміттєзвалище — міна сповільненої дії. І на початку цього року вона вкотре «гахнула» — у річку та ґрунт стався чималий витік з тамтешніх кислотних ґудронових озер, які загалом займають майже 5 гектарів площі і є відходами трансформаторного мастила з вмістом сірчаної кислоти. Причина витоку — необдумані дослідні роботи. Збитки оцінено в мільйони гривень. Поліція розслідує кримінальну справу за фактом. Мешканці прилеглих сіл знову активно протестують. «Z» взявся з'ясувати ситуацію.
Мільйонні збитки плюс екологічне лихо
Уночі проти 12 січня стався витік так званих ґудронних вод за межі резервуару, в якому за різними даними зберігається від 150 до 500 тисяч тонн кислих ґудронів. Як розповіла «Z» заступник голови Львівської ОДА Ірина Гримак, витік спричинено людським фактором. Кілька місяців тому арбітражний керуючий «Львівським дослідним нафтомаслозаводом» уклав угоди з кількома підприємствами, щоби визначити якісні показники ґудронів, оскільки їх довший час намагаються продати, однак поки що безуспішно.
«Одне з цих підприємств викопало котлован, який порушив систему укріплення берегів водойми, відтак частина поверхневої води потрапила в ґрунт і річку Малехівку. Відповідно сталося забруднення навколишньої території. Сьогодні ми зупинили всі ці роботи, котловани всі засипані, доступ туди обмежено силами ЛКП "Збиранка"», — розповіла Ірина Гримак.
Місцеві мешканці зранку 22 січня перекривали в'їзд на Грибовицьке сміттєзвалище, вимагаючи зустрічі з керівництвом Львова та області. За кілька годин прибула в.о. директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Алла Нижник. Вона запропонувала написати листа з вимогами на адресу міського голови, на що активісти й пристали.
Водночас голова постійної депутатської комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обласної ради Андрій Білоус розповів «Z», що поліція затримала кількох осіб, причетних до цих робіт. Також під час недавнього засідання цієї комісії з приводу ситуації з ґудроновим озером було ухвалено рішення не допускати до робіт на території нікого без присутності працівників екологічної інспекції. Крім того, комісія просить правоохоронні органи якомога швидше розслідувати цю справу.
Зі слів Ірини Гримак, збитки від розливу ґудронних вод оцінено у кілька мільйонів гривень. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження.
Крім того, до Господарського суду внесено клопотання витребувати всі документи, на підставі яких проваджено роботи, що призвели до небезпечної ситуації. Також зараз готується позов від громади Малехова про відшкодування збитків.
Зі слів Андрія Білоуса, обласна влада пообіцяла передбачити кошти на вирішення природоохоронних проблем у цій місцевості за рахунок коштів обласного цільового фонду охорони навколишнього середовища, в якому закладено 32 млн грн.
Крім того, досягнуто домовленості між Жовківською районною радою, Львівською міською радою, Львівською обласною радою та Львівською ОДА про підписання угоди про спільні дії для нормалізації ситуації довкола Грибовицького сміттєзвалища загалом. Свого часу така угода діяла, однак її було виконано тільки частково. Зараз триває обговорення деталей цього документу, який потім буде винесено на голосування в обласній раді.
Активи чи відходи
Окрім людського фактору, однією з причин ситуації з кислими ґудронами є те, що ці відходи виробництва визнано майном підприємства, яке вже десять років перебуває у стані банкрутства. Відтак комітет кредиторів намагається продати всі можливі активи, щоби повернути кредиторам борги.
Раніше, як розповів Андрій Білоус, кислі ґудрони намагалися продати за 15 мільйонів гривень, а тепер ціна впала до одного мільйона. Однак ніхто не поспішає їх купити, бо нема єдиного підходу до того, чи підлягає ця речовина переробці, чи її можна тільки утилізувати. Тому комісія з питань екології Львівської облради дала доручення відповідним службам з'ясувати, що можна робити з ґудронами, чи є в Україні відповідні технології та їхню вартість.
Водночас Ірина Гримак висловила думку, що варто було б визнати кислі ґудрони відходами й закінчити процес банкрутства.
«Я вважаю, що ґудрони мають бути визнані відходами. Це державна власність, і держава мала би на себе взяти відповідальність за утилізацію. Поки це буде як майно лежати там на дні і все отруювати, ми нічого не зможемо зробити. Зараз важливо поставити перед судом питання про закінчення цієї процедури, щоби навести там лад», — сказала вона.
А на думку пана Білоуса, проблема ґудронових озер має розглядатися у контексті майбутнього Грибовицького сміттєзвалища, розробка проекту рекультивації якого добігає кінця.
29.01.2016