У Львові дня 10 (22 н. ст.) сїчня 1889.
Женьскі семінарії учительскі в галицкій Руси — то від самого початку основаня семінарій учительских в 1871 роцї була найбільше болюча кривда Русинів. Женьских семінарій учительских єсть дві: одна у Львові, друга в Перемишли — доси обі польскі, хотяй семінарія у Львові — польска jure caduco.
Вже при основаню семінарій учительских в роцї 1871 женьска семінарія у Львові мала бути утраквістична. Однакож такою она до нинїшного дня єсть тілько на папери. З самого початку не жадано навіть вступного испиту з руского язика від учениць вступаючих до семінарії, отже на I-ім роцї учились доперва читати і писати, немов у першій клясї школи народної. Учителїв заименовано таких, що не знали рускої мови, деякі не мали о нїм навіть понятя. Словом о утраквізмі не могло бути й мови, і він остав ся на папери. Семінаристки учились руского лиш яко предмету, а кілько могли навчитись, легко осудити, коли зважити, що на І-шім роцї зачинали доперва читати і писати букви. А мимо того тогдїшний инспектор Мандибур при испитах зрілости видавав ("на свою одвічальність") всїм без виїмки кандидаткам патенти з руским язиком викладовим, мотивуючи се тим, що "як пійдуть на село, то й научать ся від дїтей по руски", — а инспектори окружні, на підставі таких патентів, надавали кандидаткам посади в школах з руским язиком викладовим. Против того протестували посли рускі, товариства, віча, — нїчо не помагало.
Перед шести лїтами само тїло учительске женьскої семінарії, бачучи, що цїла справа руского язика в сїй школї сходить до абсурдум, віднеслось до краєвої ради шкільної з предложенєм, щоби завести вступний испит з руского язика. Рада шкільна не сміла вже тому умотивованому домаганю відмовити, але поставила дуже мінімальні вимоги при тім испитї (читати з читанки для школи народної і читане розуміти, і нїчого більше: анї ґраматики, анї оповісти прочитане, анї писати). Аж як директором став п. Людвик Дзедзицкій, дуже добрий педаґоґ і для Русинів справедливий, піднесено де-що вимоги при вступних испитах (ученицї, зголошуючі ся до семінарії, повинні уміти бодай букви писати і троха деклінації, на скілько може знати ученик з другої кляси школи народної). Але що і те не піднесло рівеня знаня руского язика, то перед роком внїс проф. Ом. Партицкій на конференції тїла учительского: удатись до краєвої ради шкільної, щоб она бодай на ІІІ-ім і IV-ім роцї завела хоть оден предмет в викладї рускім. Конференція одноголосно узнала справедливість того внесеня і свою ухвалу подала краєвій радї шкільній. Однакож рада шкільна нїчого не вчинила і осталось по давному.
Однакож метода бувшого инспектора Мандибура — виставляти патент з руским язиком викладовим кождій кандидатцї — мусїла вже навіть краєвій радї шкільній видатись аж надто отчайдушною, — тож она призначила на инспектора женьскої семінарії члена ради шкільної, инспектора Болеслава Барановского. і хотяй кандидатки пізнїйше по скінченю IV-гo року мали (з причини заведеного вступного испиту) розмірно більше знаня руского язика і ґраматики, анїж за часів Мандибура, — то мимо того за инспекторства п. Барановского навіть половинї кандидаток годї було признати і не признавано патенту з викладовим язиком руским.
Єсли так дїяло ся в женьскій семінарії у Львові, то що-ж доперва в семінарії в Перемишли, де стан знаня язика руского мусїв бути безконечно гіршій, а де також видавано кандидаткам патенти з руским язиком викладовим!
Так стояли річи до остатної сесії соймової.
Дня 27 жовтня посол Романчук поставив в соймі резолюцію, взиваючу правительство, щоби заложило бодай одну нову учительску семінарію руску, щоби в теперішних утраквістичних семінаріях утраквізм перепровадило в цїлости, а польскі семінарії женьскі у Львові і Перемишли щоби перемінило на утраквістичні.
Сойм на засїданю з 29 падолиста ухвалив резолюцію, взиваючу правительство: а) щоби устрій утраквістичний під взглядом язика викладового, якій истнує на висших курсах мужеских семінарій учительских у всхідній части краю, впровадило також і на першім курсї тих семінарій; б) щоби постепенно впровадити устрій утраквізму під взглядом язика викладового також в женьских учительских семінаріях у Львові і Перемишли.
Тепер ходить о те, як ухвала сойму буде переведена?
При теперішнім станї тїла учительского в женьскій семінарії у Львові о нїякім утраквізмі не можна й думати. Отже треба би або яких нових именовань учителїв, або щоби професори з мужескої семінарії були прибрані до помочи в женьскій. Так само до семінарії в Перемишли треба буде придбати відповідні сили учительскі.
Як довідуємось з віридостойного жерела, ухвала соймова що-до постепенного вводженя утраквізму в женьских семінаріях має увійти в житє у Львові (а не сумнїватись, що і в Перемишли) з новим роком шкільним — але, на наш погляд, дуже дивовижно, бо лиш на однім (ІV-ім) роцї має оден чи два предмети викладатись по руски. Се задивовує тим більше, що вже перед роком тїло учительске женьскої семінарії було одноголосно заявило, що і при теперішних невідрадних обставинах утраквістичні виклади могли-б завестись на двох висших роках (ІІІ-ім і IV-ім). Отже, коли в ухвалї соймовій єсть бесїда о "постепеннім" вводженю утраквізму викладового, то ми мусїли-б обставити що-найменче при ореченю виданім стороною найкомпетентнїйшою, т. є. тїлом учительским львівскої женьскої семинарії, хотяй від себе скажемо рішучо, що вже і на ІІ-ім роцї можна нинї бодай оден предмет викладати по руски, тим більше, що самі кандидатки того домагають ся, щоби на IIІ-ім і IV-ім роцї приходила им лекше половина предметів в рускім язицї.
Однакож се тілько на початок, бо з часом утраквізм мусить ввести ся на всїх курсах женьских семінарій, почавши від І-го року. Ми бажаємо в интересї шкільництва руского, щоби се наступило як найскорше, а до тої цїли узнаємо за відповідні і конечні, тож і предкладаємо краєвій paдї шкільній слїдуючі средства:
І. В женьских школах народних по містах (у Львові і в 8-клясових школах Вірменок і міскій, котрі головно підготовляють ученицї до семінарії) повинна бути заведена обовязкова наука руского язика яко предмету, — чого доси нема а з чого родичі учениць дуже невдоволені, бо коли ученицї мають охоту вступати до семінарії учительскої, мусять, за-для вступного испиту, руского язика підучатись приватно, і то звичайно прихапцем; а потім в семінарії з тoгo предмету недомагають.
2. Піднести вимоги з знаня руского язика при испитї вступнім до тої степени, як в семінаріях мужеских, де кандидат при тім испитї мусить виказати ся вправою в ґраматицї, оповіданю і писаню [тож тепер, після ухвали сойму, там уже на І-ім роцї може вводитись утраквізм].
3. Завести в женьскій семінарії у Львові (і в Перемишли) курс приготовляючій так як при мужескій семінарії у Львові. Як ми чували, за таким курсом було вже давнїйше заявило ся учительске тїло львівскої женьскої семінарії. На такім курсї могли би ученицї підготовитись з руского язика так, що вже на І-ім роцї можна-б завести утраквізм.
Се наші ради, котрі краєва рада шкільна сповнити повинна, бо утраквізм постепенно мусить, після ухвали сойму, завестись на всїх курсах обох женьских семінарій учительских...
[Дѣло]