The Financial Times нині згадав події десятирічної давності: перекритий кран подачі газу Україні в 2006 році. Власне ці події підірвали репутацію "Газпрому" як надійного постачальника, Захід побачив, що "Газпром" є інструментом російської геополітичної експансії. Акт самосаботажу, іронізує ця опінієтворча газета.

Редактор східноєвропейського відділу газети Ніл Баклі пише в своїй нинішній статті "Як «Газпром» втратив вплив над газом ЄС" [How Gazprom lost influence over EU gas], що десять років тому справи у російської компанії «Газпром» йшли добре. У неї були найбільші у світі запаси природного газу, а Москва мала на півроку очолити G-8. Здавалося, «Газпром» знаходиться в ідеальній ситуації, щоб презентувати себе надійною альтернативою непевному Близькому Сходу. А потім він перекрив газ Україні. Через десять років ті події виглядають ефективною диверсією проти самих себе. Тим більше після того, як «Газпром» в 2009 році знову вдався до такого кроку, що позначилося на постачаннях газу і в ЄС. Концерн сильно нашкодив своїй репутації надійного партнера, яку плекали з радянських часів, і змусив Європу усвідомити, що енергоресурси Росія використовує як «зброя».

Виглядає, що в Москві були впевнені, що Захід стане звинувачувати у конфлікті Київ, який відмовлявся погоджуватися на значне підвищення цін. А Європа і США розцінили це як помсту за демократичну Помаранчеву революцію. Вперше з часів холодної війни Росія поставила геополітику вище економічних інтересів

Євросоюз зайнявся налагодженням альтернативних поставок палива з більшим ентузіазмом, ніж коли б Газпром "повівся інакше": влада ЄС перейнялися створенням єдиного енергетичного ринку, диверсифікацією поставок і скороченням залежності від Росії.

Тепер Москва пожинає плоди невдалих стратегічних рішень керівництва. Акції "Газпрому" котуються за мінімальними в його історії цінами.