Як і прогнозувалося, Івано-Франківська обласна рада, яка першою з-поміж галицьких ухвалила річний бюджет, вже через три тижні заходилася його виправляти. 15 січня відбулося чергове засідання сесії й депутати визнали, що у грудні ухвалювали фінансовий документ похапцем — бюджет області на 2016 рік мав становити 4 378,3 млн. грн. (на 761,9 млн. грн. більше, ніж у 2015 році), а власні доходи області заплановані в сумі 539,9 млн. грн. (у 2015 році було 410,9 млн. грн.). Однак віртуальні наразі доходи довелося тепер наростити майже на мільярд.
За час свого трохи більш як місячного існування обласна рада Франківщини VII скликання народила чимало реґіональних програм, які розраховані на роки. Ще донедавна в екологічній програмі області були такі пункти, як «руслоочищувальні та руслореґулювальні роботи», за якими насправді діяли кар'єри з видобування шутру та гравію на прикарпатських річках. Щонайменше «неекологічно» в екологічній програмі звучав пункт про озеленення й без того небідних на рослинність сільських населених пунктів області, до того ж обсягом 500 тисяч гривень. Обласна рада планує згодом заслухати звіт з витрат 414 млн. гривень за минулу однойменну обласну програму.
Із стратегічних рішень — заборона будівництва ГЕС на Дністрі.
«Заборонити погодження питання розміщення об'єктів електроенергетики (гідроелектростанцій) вздовж ріки Дністер та всіх інших рік Карпатського регіону на всій території, підпорядкованій обласній раді», — йдеться у рішенні Івано-Франківської обласної ради.
«Також спрямоване звернення до Тернопільської та Чернівецької облрад, з проханням прийняти аналогічні рішення. Згідно проекту "Укргідроенерго", на який виділено в тому числі 166 мільйонів доларів та 400 мільйонів євро міжнародних коштів, на верхньому Дністрі на території НПП "Дністровський каньйон" та на території трьох областей планується спорудження шести ГЕС, одна з яких може бути дериваційною, тобто 17 км річки буде текти в "трубі".
Швидка реакція на болюче для громад, небезпечне для екології і вбивче для туризму на Дністрі питання стала можливою завдяки більше як дестирічній боротьбі екологічних активістів проти ГЕС на річках Прикарпаття та одностайній державницькій позиції депутатів усіх фракцій в облраді.
Ми маємо дивитися в майбутнє, де розвивається сонячна і вітрова енергетика, де природа і безпечне довкілля є однозначним пріоритетом. В майбутнє, де "Дністроський каньйон" і річка Дністер заслужено стає туристичною перлиною і дискусії про будівництво на ній ГЕС навіть не виникають», — прокоментувала рішення заступниця голови облради Ольга Галабала.
Натомість без ентузіазму депутати сприйняли ідею ухвалення програми заходів для забезпечення контролю за якістю газу в області. Заступник голови ради Василь Гладій навіть вважає, що це не належить до компетенції ради. Однак ухвалювати політичні звернення на кшталт вимог про відставку прем'єра й переглядати державний бюджет і податковий кодекс, які десь теж в іншій площині компетенції, обласна рада не завагалась, що не зле. Просто, на відміну від газу, це не потребує відповідальності перед «газовими» покровителями. Програму відклали на доопрацювання. На наступній, січневій, сесії про неї навіть не згадали, очевидно опрацьовуючи далі. Цікаво, чи буде ранньою весна, щоб про неї могли забути.
У 2015 році Івано-Франківщина планувала суттєво підлатати дороги. На це виділялося понад 400 мільйонів гривень. Тепер саме час перевірити, куди лягли ці кошти. Дуже скоро, тільки-но розтане сніг, обласна рада заслухає наш облавтодор, якому завжди вдавалось виходити сухим з води, тобто з асфальту. Оскільки Україна активно освоює кошти Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), то і тут не треба пасти задніх, бо 4 тис. км обласних автошляхів ще далеко не в найкращому стані. Тож у традиційно коректному зверненні до Києва Прикарпаття вимагає внести зміни до Кредитної угоди про покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, укладеної між Україною і ЄБРР у 2010 році, й спрямувати вивільнені під час реалізації цієї угоди кошти на ремонт ділянки Івано-Франківськ – Богородчани – Рахів у сумі 62 млн. євро.
Також планується підписати відповідні міжурядові угоди між Урядом України та Урядом Румунії для початку реалізації проекту «Місцевий розвиток та передумови відкриття пункту пропуску і будівництва автодороги через українсько-румунський кордон в межах населених пунктів с. Явірник Івано-Франківщини та повіту Марамуреш (Румунія)», що дасть можливість ремонту доріг сіл Верховинського району, прилеглих до державного кордону з Румунією.
Загальне враження від перших засідань таке: Івано-Франківська обласна рада, що традиційно була швидка на гучні політичні заяви та повільною на практичні рішення, сьогодні дає підстави сподіватися, що стане ефективним важелем впливу на життя реґіону. У її стінах нарешті заговорили не тільки про те, як ділити бюджет, а й і як продуктивно наповнювати обласну скарбницю. Щоб не довго ходити, можна почати з «Укрнафти», домінуючого суб'єкта на Прикарпатті. Лише не з податків. За даними Державної фіскальної служби, в області майже 20,5 млн. грн. оминають обласний бюджет лише у частині податку з доходів фізосіб цього підприємства. На кінець січня планується спільне засідання з податківцями на тему сплати ренти та екологічного податку в області. Арифметика з рентою за використання корисних копалин така, що 25% від ренти має залишатися в реґіоні. У 2015 році в абсолютних цифрах це становило близько 2 млн. грн. і мало б означати, що область майже нічого не добувала. Але це не так. Екологічний податок — то теж щось невловиме. До прикладу, Бурштинська ГЕС (ДТЕК) мала би з головою перекривати видатки на природоохоронні заходи в довколишніх населених пунктах, наповнюючи їхні бюджети, однак чомусь досі цим скромно опікувалась обласна скарбниця.
Оренда за землю теж може підперти обласний бюджет, якщо її, цю землю, знайти. Шукати треба за межами населених пунктів, куди свого часу закон обмежив доступ місцевим громадам, що сплутало карти інвентаризації земель. У лютому Івано-Франківська обласна рада планує прийняти в себе Держгеокадастр та Державну фіскальну службу, щоб у такий спосіб допомагати не тільки обласному бюджету, а й децентралізації.
Прикарпатська громада теж пильно стежить, як діє обласна рада. На вимогу військовиків та волонтерів створено постійну депутатську комісію з питань захисту прав учасників АТО і ветеранів антитерористичної операції на сході України та їхніх сімей. Саме вона і куруватиме призначення 8 млн. гривень, закладених в обласному бюджеті на потреби цих людей. Все це відбувалося за присутності кількох десятків військовиків, які з недовірою кілька годин чекали на голосування за це питання, а перед тим кілька тижнів тиснули на голову облради Олександра Сича, який врешті-решт здався.
«Ви повинні зрозуміти, що будь-яке питання, щоб було прийняте правильно і щоби воно діяло, над ним мають працювати спеціалісти. Щоб вирішити питання по оздоровленню учасників АТО, мають працювати лікарі. А вони сконцентровані в комісії з питань охорони здоров'я. Щоб прийняти правильно питання щодо надання земельних ділянок, має працювати комісія земельна, бо там працюють відповідні фахівці. Тому ця комплексна комісія , яку ми створили зараз, буде своєрідним координатором і співпрацюватиме зі спеціалізованими комісіями», — немовби виправдовувався голова обласної ради.
Щодо персоналій, то, мабуть, нікого не залишила байдужим за ці тижні вже згадувана голова фракції «Воля», заступник голови ради Ольга Галабала. Її вже встигли звинуватити у «зґвалтуванні» депутатського корпусу через велику кількість пропозицій та нестандартних ідей, що затягнуло бюджетну сесію до самого вечора. Згодом її звинуватили за звинувачення в корупції і навіть розглядали її поведінку на депутатській комісії. Хоча сам заявник, а це колишній голова обласної ради Василь Скрипничук, на комісію не прийшов. Зате пригрозив депутатці, що вимагатиме її звільнення з посади заступника. Тож сьома каденція Івано-Франківської обласної ради обіцяє бути непересічною. Якщо, звичайно, у ній виживуть непересічні особи.
18.01.2016