Новорічне

Вже чути незвісні

Мельодії піснї,

Вступає на землю

Вже ангел надїй.

Се день новорічний!

В щасливу годину

Вступай, небес сину,

У нашу країну —

Ти серце, радїй!

 

Хто сонце і зорі

На вишнїм просторі

Провадить премудро,

З тим почин і нам.

Ти, Отче, порадиш,

В потребі не зрадиш.

Ти путь нам прогладиш,

До цїли спровадиш —

Будь ласкав синам!

 

***

 

Новий Роче, жвавий хлопче!

Чи ти знаєш, по кім топче

Білий коник твій?

Ти гадаєш, що по цвітї,

Що до сонця пняв ся в лїтї,

Як повій?

 

Помилив ся, хоч не дуже

Мало досвіду ще, друже;

Вибирай-жеж путь!

І на нашім оболонї

Стримати коня в розгоні

Не забудь!

 

Скрізь, де станеш, там наш посїв

Із незбираних покосів —

Наша кість і кров...

Їдь-же, друже, крок за кроком,

Глянь на посїв добрим оком,

Щоб зійшов.

 

Відверни від нього злиднї,

А в весняні днї погідні

Ти його огрій.

Спусти й лїто з під блакиту,

Не пострушувавши з цвіту —

Наших мрій!

 

[Дїло]

 

14.01.1916