Нечувано хитрий спосіб арештованя Луцкого в Константинополи тайними аґентами россійскими при явній участи турецкої поліції викликав величезну сензацїю не лиш в турецкій столици але і в цїлій Европі. Майже вся праса европейска уважає сей факт нарушенєм межинародного права і домагає ся дипльоматичної интервенції, бо то, що стало ся в Константинополи, може за якій час повторити ся де-инде і найневиннїйші люде не будуть безпечні перед тайною поліцією россійскою, в котрій єсть множество провокаційних аґентів, що для зарібку готові кождої хвилї допускати ся і найбільших підлостей a навіть злочиньств. В самім же Константинополи настав немалий переполох, бо пригода Луцкого викрила, що дуже богато висших урядників турецких стоїть на службі россійскій та що в Туреччинї проживає в теперішній порі більше як 500 россійских шпігунів поперебираних всїляко. Лиш самих россійских инжинірів перебуває тепер в Туреччинї яких 160, котрі потайком здіймають пляни з укріплень вздовж цїлого Босфору. Також показало ся, що Луцкого продав россійскій поліції Кюрда-паша за 200 турецких фунтів. Факт сей викликав в офіціяльних кругах турецких велике обуренє і шеф турецкої поліції домагає ся, щоби Кюрду вислати за то на цїле житє в заточенє.
Також потверджуєсь вість, котру ми перші подали, а котру за нами повторили і другі славяньскі та нїмецкі ґазети, що Луцкого зваблено підступом до Константинополя, і що в цїлій сїй справі грав важну ролю якійсь Поляк Ржешотарскій, котрий Луцкого денунціював яко небезпечного нігіліста і проводиря революційного руху серед Вірмен. Впрочім годї довідатись чого більше в сїй справі, бо в Константинополи заказано подавати всякі телеґрафічні вісти і поліція зараз конфіскує телеґрами.
До исторії о арештованю Луцкого дістала N. fr. Presse ще такі вісти: Коли кн. Накаджідзе арештовано в Константинополи, придержано разом з ним і якусь паню Черкавску з єї трилїтною дитиною, а то длятого, що межи єї річами знайшли ся дві россійскі книжки, належачі до звістного нігіліста россійского, Бурцева, именно, друга часть Кенана "Сибир" і наука ґальваноплястики. Черкавску заведено до консуляту россійского, a коли она там доказала, що то не єї книжки, то єї пущено на волю; книжки однакож задержано, щоби ними переконати турецке правительство, що кн. Накаджідзе чоловік небезпечний і заговірник, що фабрикує бомби. Коли опісля на підставі тих книжок Накаджідзого задержано в арештї, зроблено з всїми арештованими протокол, а що Луцкій був вже в руках россійских аґентів, то всїх прочих признано невинними і пущено на волю крім ґрузиньского князя. Треба ще і то згадати, що при протоколї ставив россійскій урядник арештованих до очей і в своїх питанях згадував часто про россійского нігіліста Бурцева.
Сконфісковані книжки були для россійского консуляту доказом, що Накаджідзе і Бурцев жиють з собою в дружбі і ся обставина мала послужити до арештованя Бурцева. Отже оден з россійских аґентів вислав до Бурцева телеґраму з сфальшованим підписом Накаджідзого і просив єго, щоби він в якихсь важних справах приїхав до Константинополя. Бурцев вибрав ся був вже в дорогу, але оден з єго приятелїв остеріг єго і він поїхав до Румунії a з-відтам поїхав домів пароходом через Константинополь. Бурцев був на стілько неосторожний, що повідомив Накаджідзого о своїм переїздї і просив єго, щоби він згадані книжки занїс на корабель, котрим він їде. Та телеґрама дістала ся в руки россійского консуляту, котрий прилагодив ся був на принятє Бурцева. Бурцев приїхав до Константинополя в хвили, коли вже єго приятелї були арештовані. Не заставши нїкого з приятелїв, перейшов він з парохода на малий корабель, котрим переїздять пасажири з Золотого рога. В тій хвили приступили до него турецкі жандарми а з ними россійскій драґоман і два каваси з россійского консуляту. Бурцев, перечуваючи щось недоброго, утїк назад на великій корабель. Поліція побігла за ним на корабель і зажадала від капітана корабля, щоби він видав Бурцева, котрий нїби-то брав участь в вірменьскій ворохобни. Капітан відповів на то, що він нїкого не видасть, хиба, щоби дістав на то приказу від анґлійского посла, а такого приказу єму не доручено; він готов, коли-б того; була потреба, відперти силу силою, а щоби ще додати ваги своїм словам, велїв вивісити анґлійску фляґу. Тогди аж поліція уступила ся a россійскій консуль вислав зараз paпорт до свого посла. Той зажадав тогди від анґлійского посла, щоби він приказав видати Бурцева, але пос. Уайт відмовив того так само рішучо як і капітан корабля. Тогди загрозило россійске посольство, що турецке правительство не перепустить корабель через Дарданелї. На то мав Уайт відповісти, що він не взяв би капітанови за зле, коли-б той ужив навіть пушок для своєї оборони; на всякій случай він не допустить до того, щоби Бурцева видано. Відповідь та зробила своє, бо вже за кілька годин відплив корабель свобідно з Константинополя. Сконфісковані книжки задержав россійскій консулят і нагнав ними турецкої поліції такого страху, що она пристала на арештованє Луцкого, котрий нїби-то мав бути товаришем Бурцева і разом з кн. Накаджідзе робив заговір против Туреччини.
[Дѣло]
09.01.1891