"Народна Часопись".

Так зовеся нова руска клєрикально-правительсвенна газета, що виходити ме щоденно від 13 д. ceгo місяця. Ми вже маємо в руках два числа на показ і можемо у них погадати всю політику, якоі буде держатися нова газета.

 

Редакція "Дѣла" страх нарікає та доказує, що "Народна Часопись" зовсім не потрібна. З угодовского становиска годі того сказати. "Народна Часопись" приняла в основу своєі діяльности програму д. Романчука і Товаришів, і буде єі проводити консеквентно, далеко консеквентнійше ніж "Дѣло". Що се справді так буде за те ручить нам головний редактор новоі часописи о. Бобрович, котрий уже своєю "Руссю" дав докази, що до такоі праці спосібний і не завагався перед ніякими консеквенціями, які виходять з програми д. Романчука і Товаришів. Ми, звісно, негодимося з тим крайнє клєрикальним напрямком, який проводить о. Бобрович, і явно єго поборюємо, алеж мусимо признатися, що нам просто мило було читати єго "Русь" власне задля єі ясних римских прінціпів та консеквентности, з якою о. Бобрович зачіпав і найдрібнійші справи рускі. Сю твердість прінціпів та консеквенцію видно ясно вже й у тих числах "Народноі Часописи" які ми маємо в руках1). Тимчасом про "Дѣло" того зовсім сказати не можна. Народовці в загалі ніколи не відкачувалися ані твердостію прінціпів, ані консеквенцією. Вони все поступали так супротив церковних та світских руских справ, як у тій приповідці кажеся: "і хотілабим, і боюся і що мама скаже". Сі слова треба брати дословно. Народовці думали, що підійдуть і правительство і князів церкви, аж виходить, що тепер вони очевидячки сами себе перехитрили і попали в стан, з котрого майже нема виходу ані в зад ані в перед. Бо з одного боку "Дѣло" супроти "Народ. Часопись", мусить старатися зрівнатися з нею в клєрикалізмі та правительственности, або й перейти єі в сих справах, коли хоче, щоби ті сили, котрих органом є "Народна Часопись" відносилися прихильно до "Дѣла" і до народовців в загалі. А з другого боку, тепер "Дѣло" не зможе писати бодай трохи вільнодумно пpo які небудь справи, бо на те є готовий пострах в митрополичих курендах і ще дечім реальнійшім. "Народна Часопись" уже тепер на тілько ліпша від "Дѣла", що не попускаючися своіх прінціпів і цілей, таки старався безпристрастно відноситися до інших партій навіть противних народовскій угоді і н. пр. закидає бесідникам на зборах "Народ. Ради" безтактні виступи, чого "Дѣло" не робить. В загалі видно, що "Народна Часопись" не думає затаювати та перекручувати навіть таких подій, котрі не конче на руку єі цілям. Коли редакція "Нар. Часописи" буде й далі так поступати, т. є. коли буде совістно нотувати всякі прояви в рускім та всесвітнім житю хоть і з своіми увагами, то ми мусимо сказати, що "Народна Часопись" таки принесе користь нашому народови тим, що розширить єго відомости. Кажемо се особливо з огляду на тих наших простих людей, що доси ніяких наших газет не читали ані не слухали. А треба знати, що "Народ. Часопись" буде бодай на разі найбільше росширеною рускою часописю, раз через те, що вона, не платячи ані стемпля ані оплати за почту2) і надто маючи чималу запомогу від правительства, дуже дешово коштує, іменно за цілий рік 2.40 зр. за пів 1.10, за чверть року 60 кр. місячно 20 кр., одно число 1 кр. По друге "Народ. Часопись" дійде певне до найдальших закутків краю, до найнужденнійших хат наших селян через те, що має таких впливових агентів як старости, котрі просто всім Русинам накидають єі. До староств уже й тепер пристають і ради повітові і в загалі всякі уряди автономічні, товариства, ба й приватні люде як польскі пани, ксьондзи, учителі і т. і.

 

Само собою розумієся, що ціль для котроі "Народна Часопись" видаєся тай спосіб ширеня між народом, — для народноі справи пагубні, бо правительство та висше попівство хоче так придбати в народі підпору для себе при виборах і таке інше. Алеж на те у найтемнійшого читателя "Народноі Часописи" на селі чей найдеся на тілько здорового хлопского розуму, що розріжнить шкідні для своіх інтересів тенденціі від подаваних фактів. У нашого селянина надто велика нужда, щоби єі були в силі заспокоіти всякі "чисті" угодовці та йіх агенти, так щоби селяне могли одушевитися йіх високою політикою.

 

До того в кождім селі чей найдеся бодай одна душа, навіть межи недобровільними агентами "Народноі Часописи", — що витолкує громадянам, куди що йде і недопустить до того, щоби громади наші були чиім небудь орудєм. Тут особливо вдячне поле для прихильників нашоі партіі. Вони прямо обовязані просвічувати народ в справі угодових подій, особливо зачіпаючи за безпосередні реальні потреби наших робітних людей по селах, а в такім разі, хоть може і не зараз "Народна Часопись" нам зовсім не пошкодить. А не пошкодить нам попросту через те, що ми й не думаємо, як часописи обох наших старших партій, іти на взаводи з головними точками угодовскоі "програми". Наші видавництва і вся наша діяльність не звязані ані правительством ані князями церкви; наша програма проста й ясна, наші прінціпи загально признані робітницким світом і єго прихильниками — нам ніхто в нашій діяльности не зробить конкуренціі, — та ніхто нас і не заступить, ані народовці, ані тим менше йіх теперішні покровителі. В своіх обіжниках, накидаючих "Народну Часопись" ц. к. старости згідно заявляють, очивидячки з волі правительства, що ся газета "dążyć bеdzie do skupieniа w koło siebie wszystkich rusinów dobrej woli i zacnych przekonań", значить іде тут o зорганізованє новоі партіі, серед чого народовці очивидячки мусять потонути в морі тоі партіі. Отже, коли "Народна Часопись" для народовців на всі боки пагубна, то для нас вона буде навіть корисна тим, що грубілим кінцем своєі політики буде нам нагонити чим раз більше членів. Ex-trema se taugunt....

 

1) Навіть на лице "Народна Часопись" похожа на виданя народовскі — правопись т. зв. етимологічна і дашками газета аж найіжена. Ба, "Народна Часопись" і тут виглядає ліпше ніж народовскі виданя, друковані в друкарні ім. Шевченка: письмо чудесне, новісіньке, умисне намовлене. Значить, і тут Народна Часопись причиняєся до поступу — до помноженя руских друкарень. Тілько не знати, чи довго "Народна Часопись" потягне, і чи тими буквами не прийдеся друкувати річей протів основ теперішноі угодовскоі політики, от хотьби нам, грішним, радикалам...

2) Вправді по почті "Народ. Часопись" неможе іти даремно і так коштувалаби більше, та редакція заявляє, що передплатники можуть єі відбирати в староствах, або агенціях, староствами вказаних без коштів пересилки.

 

[Народ]

01.01.1891