Невеличка збірочка віршів львівського поета Андрія Волощака викликає особливе зацікавлення. Його автор втратив фізичну можливість бачити світ ще в роки першої імперіалістичної війни.

Мабуть ніколи ще українське шкільництво в Галичині не мало такої можливості приготовити нашу молодь до практичного життя та до стільки різнородних професій, як тепер. I це, не зважаючи на воєнний час та звязані з цим труднощі й обмеження. А треба сподіватися, що ті можливості будуть постійно рости і ріжнородність фахових шкіл буде збільшуватись, саме таких шкіл, яких у нас ще нема і яких нам найбільше треба. Колись, з перспективи років, назвемо теперішній момент у розвитку нашого шкільництва може й переломовим.

Як виглядає акція допомоги українському студентству?   Краків, 10. грудня 1940.  

Під напором нашим, народовці не зважилися попарадувати перед папою іменем Украіни-Руси. Не пойіхали в Рим навіть ті, що найбільше були наважилися на те, як д. Барвінский і Шухевич.

Не сумнівайся, читателю, в правді сих грізних слів: то доказує не який "безбожник" ані хмарний філософ, як ось Едвард Гартман зі своєю зловіщою книжкою п. з. Die Selbstzersetzung des Christenthums und die Religion der Zukunft, — то стверджує лист пастирский від собору католицких князів церкви в Австріі, що був під і конець тамтого року в Відні.  

Так зовеся нова руска клєрикально-правительсвенна газета, що виходити ме щоденно від 13 д. ceгo місяця. Ми вже маємо в руках два числа на показ і можемо у них погадати всю політику, якоі буде держатися нова газета.