Одна з головних завдач нашоі радикальноі партіі — знати докладно моральний і матеріяльний стан руско украйінского народу, щоби ясно бачити поле своєі діяльности. Тим то кождий член нашоі партіі й обовязаний пильно придивлятися народному житю. Подаємо отсе показчик до таких студій, зладжений після програми бувшого кієвского відділу Императорскаго Географическаго Общества. Показчик сей не містить у собі всіх запитів, на котрі треба відповісти, а все таки ті запити, які є, можуть навести й на те, на що не звернено уваги. Друкуємо сей показчик уже в сім числі через те, що тепер, на свята, найліпша нагода розпочати такі студіі. Результати студій просимо присилати в редакцію "Народа", і ми йіх по змозі й вартости будемо оголошувати.
Редакція.
Родина, єі голова, члени, йіх єзаімні стосунки.
1) Чому народ дивиться на сімейне житє з поважанєм? Яку конечність, вигоду і вдоволенє бачить він в житю сімейнім? Чи вважає нарід звірів, що живуть сімями, за розумнійших?
2) Яке понятє мають про батька сімйі яко про єі голову: чому він іменно голова сімйі? В яких случаях єму не годиться бути головним у сімйі? Як дивляться иа батька, що не вміє бути правдивим головою в сімйі? Які прикмети, по думці народу, вважаються гарними для батька сімйі а які злими? Яка власть і накладані нею обовязки, що до решти членів і справ сімйі має належатись батькові, по думці народу? На скілько і в яких случаях можливо, по думці народу, щоби та власть належала й матери? Чи буває і чи може бути мати зовсім рівноправною з батьком яко головою сімйі? Як дивиться нарід на се в загалі і на подібні случаі? (Особливо, коли батько й мати обоє — люде під кождим оглядом достойні).
2) Які власне прикмети матери яко голови сімйі, жінки, господині і виховательки дітей уважають за добрі чи злі? Як, по думці народу, добрий муж повинен відноситися до жінки? Чого він від неі може вимагати і з чого може бути невдоволений? Якими прикметами повинна відзначуватись добра жінка і як повинна поступати супротів мужа? Які поступки чи поведінка мужа або жінки одно супротів одного вважаються за злі і неморальні? Чи є ріжниця в стосунку до жінки, коли муж приймак? Як поступають з жінками мужі вояки, що вернули зі служби? Чи видно в сім случаю ріжницю зі звичайними народними звичаями? Як відносяться до того мужики?
4) Які обовязки, що до сімйі уважаються за приналежність всякого морального чоловіка? Які поступки вважаються за моральні, а які за неморальні в стосунках поодиноких членів сімйі між собою, до старших від себе, до рівних і молодших?
5) На кільно близкими вважаються родичі (кревні) з других родин, а також звязапі кумівством, сватівством і т. п. Що ліпше, по думці народу, неморальний кревний, чи чужий та благородний чоловік?
6) Чи вважаються наймити й наймички за членів сімйі, чи за посторонних? Який йіх стан в загальнім сімейнім житю, йіді, праці, відпочинку і т. п. Чи вони тілько працюють з родиною, чи й піддані йій і вважаються за людей низшого гатунку? Як з ними обходяться і на кілько вони вважаються за своіх в ріжних родинних пригодах, празниках, торжествах і т. п.? Яку працю поручують йім звичайно? Яка ріжниця в поглядах на прислугу і в єі стані у ріжних верстов людности? (у мужиків, міщан, шляхти, духовенства, дідичів, жидів, сільских властей і т. п.)
7) Сімейне вихованє дітей. Як старші члени сімйі і особливо батько й мати, відносяться до вихованя молодших? Чи вважають вихованє за конечне і на які єго боки звертають увагу? Які прикмети вважають потрібним розвити в дитині (добрість, терпеливість, працьовитість, посидючість, справедливість, пожалуванє других і т. п.) Які до сего вживаються способи та підходи? Які спосібности стараються розвити в дітях? (вирахованє, зручність, розсудок і т. п.) Яке знанє вважають потрібним подавати найперше і як єго подають? Яким знанєм в дітях дорожать родичі? Які способи вихованя в звичаю, які вживаються нагороди чи кари? На кілько битє вважаєся за конечне средство при домашнім вихованю? Чи видно ріжницю між вихованєм хлопців і дівчат і від якого віку зачинаєся ріжниця різко показуватись? Яка ріжницю в вихованю та поведінці з дітьми у людей ріжних вір і верстов (мужиків, міщан, жидів, духовенства, дідичів, Русинів, Поляків, кольоністів і т. п.)?
8) Чому вважаєся за конечне одружитися? Як дивиться нарід на нежонатих і невіддані дівки? Чи вважаєся за конечну ознаку гарного сімейного жити любов і згода між членами сімйі? Як дивиться нарід на сімейний розлад і незгоду, розбитє сімйі через сварки і т. п.
9) Чому нарід вважає за добре, щоби одружений член сімйі творив нову сімю і осібне господарство? Які стосунки між родительскою родиною і родинами дітей? Чи видно згідність або різкницю в тім згляді між людьми ріжних племен, верстов, вір і маєтків? В яких случаях діточі сімйі живуть з родительскою разом і коли будуються хати на дві половини? Що з маєтку є спільного, а що осібного, коли такі сімйі живуть разом? Чи є осібна господарка жіноча, яка і на що обертаються доходи з неі? Чи мають що осібного діти з маєтку або що — і відки?
Суспільність.
Верстви. Школи. Моральність і опінія публична.
1) Яких людей дуже шанують в (мужицкім, міщанскім, жидівскім, панскім, попівскім) товаристві: богатих, розумних, учених, письменних, чим небудь корисних, урядників, тих, що мають звязки з високопоставленими особами? Як поводяться такі люде супротів решти і чи вважаєся горда поведінка за злу чи тілько за дозволене сознанє своєі гідности? Як повинні, по думці народу, поводитися сільскі власти, що до решти людства?
2) Чи видно в мужицтві напрямок у богатих відокремлюватись в осібне товариство і бокувати від біднійших? Чи є нахил хвалитися богатством або заслугами предків і в загалі, як дивиться нарід на такий чи інший рід чоловіка? Як дивляться мужики на вислужених вояків і як ставлять себе сі остатні супротів мужиків? Чим вислужені вояки по найбільшій части займаються і який йіх стан в місцевім товаристві.
3) Нa кілько вважає нарід за конечну для себе письменність і в загалі просвіту? Чому вважає єі для себе за корисну чи некорисну, пожадану чи ні? Яку повагу мають в селі письменні люде і до чого йім найбільше застосовувати своє знанє? З якими просьбами найчастійше звертаються до них?
4) Як думає нарід, що до конечности школи: чи вважає єі за потрібну? Чи вважає і на кілько за корисне видавати на неі гроші, чого вимагає нарід від школи? Яке знанє вважає нарід за потрібне для своіх дітей і коли невдоволений теперішною шкільною наукою, то які недостатки бачить, як в самім навчаню так і в устрою школи? (Чи тяжка для него школа через податки або відриванє дітей від роботи, чи через непрактичність навчаня, неуспішність єго, чи невдоволений учителем? і т. п.) Коли в селі є, крім школи, люде, котрі наймаються навчанєм (дяки, вислужені вояки, писарі і т. п.), то як відноситься нарід до йіх діяльности? Чи дає йім плату і яку? Чи радо посилають діти до школи.
5) Як довго (до якого віку) вважають за потрібне посилати діти до школи? Яке знанє й прикмети, по думці народу повинен мати чоловік, що кінчить школу? Що повинен він, по думці народу, робити після скінченя школи: чи займатися господарством, чи бути на службі громадскій або цісарскій (писарем і т. і.), чи далі вчитися в інших школах? Що частійше буває і до чого родичі й нарід більше прихильні? що вважають за ліпше?
6) Чи вважає нарід за корисне й конечне виховувати в школах дівчата? Чи вважаєся для них за потрібне вихованє на рівні з хлопцями, або коли вважаєся закорисне меншу просвіту, то яке власне знанє вважають за потрібне для дівчат? До якого віку посилають до школи дівчата і до чого служить йім письменність після скінченя школи?
7) Чи займаються навчанєм письменні женщин по селах і як на се дивиться нарід? Чи вважає нарід за корисне учити в школах рукоділа й ремесла? Чи бувають в народі случаі самостійного без посторонноі поради почину в якім небудь (виховавчім) шкільнім чи промисловім заповзятю (przedsiębiorstwie)? Яких в тім случаю думок держиться громада і як вона висказуєся в тім случаю? Задлячого (помимо звичаю) мало в народі охоти до виучуваня осібних занять, окрім господарства? Чому ті занятя вважаються немов за приналежність жидів або чужинців? Чому в загалі нарід не стараєся про навчанє своіх дітей ремісла?
8) Які в загалі справи вважаються за моральні і чесноти, а які за хиби чи проступки? Які є понятя в народі про працю, дружбу, малженску любов і вірність, побратимство, ціло-ж мудріє (cnota panieńska і т. і.), милосердє, пянство, "неморальність", лінивство, безбожність, віроломство, брехливість, злодійство, убійство і т. н.? Які власне поступки відповідайте названим хибам і чеснотам? Що вважаєся за обовязкове для кождого морального чоловіка і що чинить особливу чесноту?
9) Що і в яких случаях уважаєся до дарованя а що безоглядно за проступок (напр. крадіж ліса, паші, і крадіж грошей, товару?)
10) Як цінить нарід yмiнє гарно господарити і добувати богатство? Як розріжняє нарід средства набуваня і які вважає за неморальні? На кілько вважаєся за моральне не позичити грошей або хліба тому, що потрібує або брати від него проценти?
11) Яким способом звичайно оказуєся поміч: працею, позичкою хліба або грошей, чи просто дурно? В яких случаях як поступають? Чи вважаєся за зле або прикре звертатися за такою помочію? До кого частійше звертаються: до родичів, знакомих чи громади?
12) Якими поступками і чим в загалі показує нарід поважанє до осіб на се заслугуючих? Яким способом показуєся догана й маловаженє людей неморальних? Якими прізвищами виражаєся думка про людей, що дбають тілько про себе, в некористь сімйі чи громади?
13) На кілько дорожать публичною опінією — і яка за сильна ся остатна (т. є. чи почуває себе в негарнім стані той, про котрого пішла недобра слава?) Чи однако чутна ся недобра слава для бідного і богатого чоловіка? Чи вважаєся за потрібне стіснятися в висказі думки пpo чоловіка богатого або займаючого видне становиско? Чи вважають за потрібне такі особи, не вважаючи на свою силу, заслужити на прихильність і добру думку суспільности?
Громада.
1) На що, по думці народу, істнує громада і відки вона взялася? Чи вважає нарід громадский устрій закладом случайним, чи думає, що се неминуча умова спільного житя де кілько людей? Чи думає нарід, що може обійтись без громадского устрою і яку користь бачить для себе в тім, що єго держиться.
2) Як велика пошана до думки громади (zdania) і на кілько думка та вважаєся за неминучу та обовязкову для кождого (Громада — великий чоловік! що громаді — те й бабі!) Чи може бути один чоловік, хоть би на якім високім становиску, висший від громади? Коли се при нагодах і случаєся, то чи вважаєся за добре і в загалі як на се дивляться, якби навіть чоловік, що став повиш громади, справді був чесним чоловіком?
3) Чи вважаються громадскі справи за важнійші для кождого, ніж усі інші справи (особисті, сімейні і т. д.)? З якою пошаною, по думці народу треба відкоситись до громадских справ? Чи вважаєся за морально обовязаюче для кождого брати участь в громадских зборах, справах, розмовах і чи не вважаєся за зле відказатися від того?
4) На кілько сильно розвиті формальні відносини до справи громадскоі і чи бувають случаі невважноі відносини громади до своіх справ? Від яких причин залежать подібні случаі?
5) Як дивляться на людей, котрі займаються громадскими справами в некористь своім особистим і сімейним інтересам?
6) Чи вважаєся за річ конечну для виповненя громадских обовязків відзначуватись особливими опосібностями духа? З як великою повагою чи завистію відноситься нарід до людей, що провадять громадскі справи? Які прикмети повинен, по думці народу, мати такий громадский чоловік?
7) Який погляд в народі на участь женщин в громадских справах? Чи признають, що вони спосібні, на рівні з мущинами, вести такі справи, або чи, по думці народу, повинни брати в них участь через (za pośrednictwem) мущин? Як відноситься нарід до случаів сповнюваня громадских обовязків женщинами? Чи в даній місцевости не мішалися часом женщини в громадскі справи і як гадкує нарід про такі случаі?
8) Як дивиться нарід на людей, що бажають всяких нових установ, що напирають на дійства протів звичаів і т. н. і як таких людей називають? Чи можна відзначити і чи відзначує нарід в громаді людей, що боронять старовину і предківскі обичаі та перекази, хоть би і в некористь інтересам громади? Як називають таких людей і як відносяться до йіх думок (zdań)? Чи ділиться иноді громада в тім звгляді на групи і чи поводиться такими вглядами (т. є. наклонностію до стаpoгo чи нового) при виборах і т. н.
9) Як дивиться нарід на обовязки сільских властей і якими вглядами поводиться при йіх виборі? Чому иноді бувають вибори невдачні: чи для байдужности громади, чи сильного впливу з боку і т. п.?
10) Як ладнаються публичні справи в тих верствах, де нема громади (у жидів, міщан, купців, дідичів)? Докладний опис жидівского кагалу, єго устрою, прав, постанов, обичаів і т. і. в застосованю до громади.
Рада повітова.
1) По що, по думці народу, істнують ради повітові? Як думає нарід про ту участь, яку він може мати в справах рад повітових? Чи розуміє він свою рівноправність в тім случаю з висшими верствами? На кілько істнує в народі недовірє до закладів рад повітових і коли є недовірє, то з яких причин, чи через те, що нарід не розуміє сути діла, чи через те, що переконаний про свою безсильність, яко членів рад повітових, чи через недостаток письменних і ділових, спосібних людей серед народу до сеі справи? Чи врешті з яких інших причин?
2) Як дивиться нарід на вибираних ним людей до рад повітових і чого від них вимагає? Які підходи вживаються до вибору тоі чи іншоі особи і які средства до того вживаються (підкуп, вплив властей і т. п.)? Які за сильні посторонні впливи в сім случаю і відки вони йдуть?
3) Чи вважає себе громада в праві домагатись справозданя вибраних нею членів ради повітовоі з того, як вони поступали і в загалі чи слідить за йіх діяльностію? Чи при виборах вибрані обовязані так або інакше поступати, чи поручує йім громада старатись о те чи інше діло, напр. о зменшенє податків і т. і.?
4) Як дивиться нарід на податки й повинности рад повітових? Чи вважає він йіх за конечні? Коли ними невдоволений, то чому, чи за для йіх тягару, чи несправедливого розложеня, чи злого ужитку суми трудности повинностей?
Сойм
(То само, що про ради повітові).
Економічні понятя народу.
1) Яким чином повстають громадскі суми, за які ціли, на чій роспорядок, і які способи контролі йіх істнують у народу? Як ужиткує громада з громадских капіталів, який ужиток уважаєся за ліпший і чому?
2) Чи вважає нарід за корисне обертати громадскі гроші для набутку громадскоі-ж грунтовоі власности? Як дивиться нарід на таку власність і який спосіб уважає за ліпший для користованя з неі? (гуртова обробка, чи наєм за чинш або як?)
3) Коли волієся особиста власність, то яку користь бачить в ній нарід в порівнаню до власности громадскоі?
4) Що таке в загалі називає нарід власностію? Які умови набутя, по думці народній, конечні для того, щоби признати за власність якусь річ, напр. хату, одіж, хліб, гроші і т. і. (т. є. чи працю на те, чи що інше)?
5) Які, по думці народу, є способи набутя власности? Як відноситься нарід до лихварства, хапчивости і скупости, яко до средств здобувати гроші?
6) Чи є предмети, котрі нарід уважає за такі, що не можуть належати до нікого виключно і на хіснованє з котрих має право кождий? Чи бувають такі нарушеня осібноі власности, котрі найсильнійше переслідуються громадскою опінією, і навіть уважаються за недобрі? Чому нарід думає, що в таких случаях можна вкрасти?
7) Коли зичать зерна на засів, господарскі приряди і т. і., то чи думає нарід, що за се можна брати надгороду?
8) Чи вважає нарід за пригідне й корисне вязатися для роботи або якого небудь заповзятя в спілку чи воліє робити по-одному? Чи при більшім ділі вважає за пригідне поручати кожду окрему часть праці окремим людям, чи всі роблять одно й то само? (напр. жнива, згрібуванє і звязуванє снопів). Чи, по думці народу, набуває при тім робітник велику вправу і навик в роботі?
9) В який спосіб в даній місцевости оцінюєся праця робітника, після часу, після того, кілько зробив і т. і. Чи приймаєся в рахунок трудність роботи, умілість робітника і т. і. і які умови робляться в тім згляді?
10) Як ділиться зиск в якій робітній спілці. Як устроєві спілкові заповзята (предприємства) т. є. як складаєся капітал на купівлю інструментів і т. і., хто управляє ділом, як розділюєся праця між учасниками а потім дохід? При розділі доходу кому допадаєся більша пайка: чи тому, хто вніс більше грошей на перший початок, чи тому, хто більше працював? Після чого нарід поступає при розділі так чи інакше?
11) При продажі продуктів, в який спосіб назначуєся йім ціна, т. є. що тут береся в рахунок, плата за працю, за матеріял і чи дочисляєся ще що для чистого зиску? Коли дочисляєся зиск, то чи чує нарід, що має право єго дістати? (Напр. сільский швець робить чоботи; назначуючи плату, він бере в рахунок: 1) ціну матеріялу, 2) за роботу, і чи бере ще що за для зиску? Або: мужик назнаючи ціну на муку, чи додає до ціни зерна тілько видаток за мливо (змеленє), чи щe що небудь собі для зиску? Як толкує він своє право на остатний додаток?
12) Як пояснює нарід підвисшенє або зниженє плати за роботу? Коли він невдоволений істнуючою платою, то які средства вважає за можливі для єі підвисшеня? Чи вживаються иноді (і ким іменно) особливі способи і средства, щоби знизити робітну плату, напр. завдатки на заплату податків, купівлю насіня весною, відданє толоки і стерну на пасовиско, змова між робітниками і т. і.)
13) Як пояснює нарід підвисшенє і зниженє ціни на збіже, тютюн, сіль і інші товари? В яких случах нарід сам уважає за потрібне підвисшити ціну за своі вироби і як се оправдує? Яких способів уживають купці і т. і. особи для навмисного зниженя або підвисшеня цін? Яким способом скуповують напр. збіже великі купці через дрібних і факторів? Чи дають вони всю плату чи тілько завдатки? Чи вважає нарід за вигідно запродувати збіже і решту добутків наперед або на корени? Як пояснює нарід подібні случаі?
Понятя народу про державу й людскість.
1) Яке є понятє в народі про державу, правительcтвo, урядників, війскову службу, рекруччину та решту державних повинностей і податків?
2) Якими признаками відзначує себе нарід даноі місцевости від других народів і від яких іменно? Яке понятє має нарід про інші народи? що єму звісно про них і про ті місця, котрі вони займають?
3) Чи робить нарід ріжницю в відносинах до других народностей після віри (т. є. чи однако ставить себе до християн інших обрядів і не-христян?
4) Чи є в нашім народі чувство вивисшеня себе над другі народи, чи вважає себе нарід висшим в чім небудь або ліпшим від Поляків, Німців, Жидів, Французів і т. і.
5) Чи є в нашім народі неприязне або навіть вороже відношенє до других народів, і коли є, то з яких причин? (чому напр. Німців називають иноді чортові Німці і т. і.)? Як думає нарід про конечність, користь або шкоду війни з другими народами і в яких случаях уважає він війну за конечну?
6) Як дивиться нарід на перейманє чого від других народів? Чи по думці народу, гарно переймати корисне знанє й заклади під чужинців, чи твердо переконаний, ще красше своє латане, аніж чуже хапане!
[Народ]
15.12.1890