Зробили! Ввечері в суботу, 12 грудня, учасники світової кліматичної конференції в Парижі погодили першу світову кліматичну угоду. Вперше попіклувалися не лише про розвинені країни, а й про нові індустріальні країни та країни, що розвиваються. Майже 200 країн світу погодили конкретну стратегію, згідно з якою глобальне потепління може нагріти атмосферу щонайбільше на 2 градуси до 2100 року. Договір обов’язковий і його завдання повторно врегульовуватимуть кожні 5 років. Експерти вже переконані, що коли він набуде чинності – 2020 року – зміниться не лише екологічна ситуція на планеті, а й політична.
Фото: dpa
Після ночі переговорів, якими завідував міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус, 12 грудня 2015 року нарешті представили узгоджений проект угоди. Історичний момент. Адже після невдачі у Копенгагені 195 країн таки узгодили спільні дії для захисту клімату.
Вперше в міжнародно-правовій угоді закріпили обмеження для потепління атмосфери на рівні 2 градусів, ймовірно, навіть зупинитися на позначці 1, 5. «Одна планета, один шанс повестися правильно, і в Парижі це ми зробили, – коментує Крістіана Фігуерес (Christiana Figueres), генеральний секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату. – Ми разом написали історію». Угода стала проявом солідарності з вразливими країнами та довгострокової візією, вже зараз вважають, що вона перетвориться на мотор безпечного розвитку.
Але ще важливіше, що угода містить конкретні інструкції: по всьому світу потрібно нейтралізувати парникові гази впродовж другої половини століття. Доти людству потрібно викидати таку кількість CO2, що не перевищує показника, який можуть увібрати ліси та океани. «Це означає прощання з викопними видами палива, тобто декарбонізацію», – пояснює міністр навколишнього середовища ФРН Барбара Гендрікс (Barbara Hendricks).
Кількісні показники в угоді вказані не завжди. Їх конкретизують у процесі самовизначення самі країни. Це означає, що ще дещо потрібно зробити. Адже дотепер чинні національні плани захисту клімату, які представили напередодні конференції, опиралися на допустиме потепління до 2,7 градусів. Тут потрібно ще багато вдосконалювати.
Проте природозахисні організації вважають підписання угоди важливим історичним кроком у правильному напрямі. Крістоф Балс (Christoph Bals), політичний директор організації «Germanwatch» коментує: «Угода змінить світову енергетичну та кліматичну політику».
Фото. Крістіана Фігуерес та Лоран Фабіус.
ЄС прагнули змінити завдання захисту клімату, які передусім передбачають: з 2023 року країни мусять кожні 5 років укладати новий кліматичний договір. Така вимога опирається на принцип посилення: вимоги до сторін не можна послаблювати, вони можуть ставати лише честолюбнішими.
Необхідно також контролювати розвиток: кожна країна мусить звітувати про емісію парникових газів, аби успіх був не лише на папері, а й відповідав реальності. Перевірятиме результати експертна комісія. «Вперше запроваджується архітектура, при якій всі країни підкорятимуться спільним, прозорим завданням і правилам, що протистоять змінам клімату, – коментує Реджина Гюгтер (Regine Günther) з німецького осередку Всесвітнього фонду захисту тварин (WWF). – Міжнародний захист клімату зробив великий стрибок уперед». Проте конкретних покарань він не передбачає.
Угода містить обіцянку підтримувати країни, що розвиваються, коли ті пристосовуватимуться до змін клімату та підтримуватимуть заходи стосовно його захисту. Ще 2010 року узгодили суму 100 млрд доларів США, її щорічно направлятимуть на підтримку бідних країн, а з 2025 року її можуть збільшити. Зі свого боку нові індустріальні країни та розвинені держави докладатимуть зусиль, аби захистити клімат.
«У цьому ми вбачаємо початок процесу, що в наступні роки пришвидшить результат. Співпраця – це єдина конструктивна відповідь на кліматичні зміни, – коментує Балс. – Упродовж останніх днів ми побачили, як формується нова коаліція ентузіастів з бідних і багатих, великих і маленьких країн. На них ми опираємося в амбітних прагненнях захистити клімат і досягнути глобальної солідарності».
Паризька угода про захист клімату юридично обов’язкова, проте не містить зобов’язуючої частини – своєрідна поступка зокрема США. Так американський президент Барак Обама не муситиме схвалювати договір в Сенаті, де домінують республіканці.
Тепер договір зберігатимуть у Нью-Йорку, в Організації Об’єднаних Націй, і 16 квітня 2016 року він буде готовий до підписання. В силу ввійде угода 2020 року, коли принаймні 55 країн, які загалом відповідають щонайменше за 55 % емісії парникових газів, її підпишуть.
Paris: Klima-Abkommen beschlossen
Scinexx.de, 14/12/2015
Зреферувала Соломія Кривенко
15.12.2015