Аванґардистські села Тернопілля

Кажете, село консервативне? Результати місцевих виборів, які ми й досі обмірковуємо, демонструють протилежне. Принаймні на Тернопіллі, де, як і на Львівщині, великою мірою виявився «феномен чинних». Тобто тернопільці теж не забажали змін й багато де переобрали на новий термін осіб, які й перед тим керували населеними пунктами. Однак цікаву річ унаочнили пропорції. В містах Тернопілля чинні голови пішли на повторну каденцію у 53% випадків, у селищах цей показник становить 44%, а в селах — 35%. Виходить, отже, що мислимо ми щодо селян стереотипами, а вони тим часом легше згоджуються на зміни, ніж містяни. Зрештою, цей парадокс ми спробували пояснити.

Тернопільський блоґер Володимир Гевко вивів для нас комплекс причин. Найперша — в адмінресурсі, який має прямопропорційну залежність від розміру населеного пункту: чим менше село, тим менший вплив владних важелів і тим важче ними оперувати. Іншими словами, що у містах — велика сила, те у селі — практично ніщо.

«У голови сільскої ради набагато менший адміністративний тиск і сфера впливу. Він не має стільки інструментів, щоб, використовуючи своє поточне службове становище, впливати на результати майбутніх виборів», — міркує Гевко.

Друга причина — бюджет села, який є теж набагато менший, аніж у селища чи міста. Блоґер каже: «Сільське керівництво має мало ресурсу для реалізації програм, що дозволило б їм  закріпитись із позитивним іміджем задля створення якогось мінімального гандикапу перед конкурентами».

Що ж до чинних голів, котрі виграли вибори й цієї осені, то Гевко радить розглядати кожну ситуацію окремо, бо має сумнів, що вони поєднані спільною тенденцією: «Хтось використав адмінресурс, у когось не було адекватної опозиції. Хтось просто хороший і заслуговує на другий термін».

Отже, розглянемо. Щодо очільників селищ і районних центрів: з-поміж 17 керівників райцентрів Тернопільської області повторно переобрали 9. В селищах міського типу ситуація подібна: із 7 голів селищних рад (окрім тих, що є райцентрами) 3 керівники залишилися на другий термін, а 4 стали новообраними.

Сподіваної масової перемоги ставленців президентської партії на Тернопіллі штаб БПП «Солідарність» не дочекався. У райцентрах «порошенківці» взяли тільки 5 «крісел». Ще 5 дісталося самовисуванцям, 4 — представникам від «Батьківщини». Колись популярна «Свобода» нині отримала лише двох голів. Партія «Сила людей», що почала активно піаритися на Тернопіллі на минулих парламентських виборах, отримала одного міського голову.

У селищах самовисуванці й «порошенківці» порівну поділили «портфелі»: по три кожному. Ще один «портфель» припав представникові «Народного контролю».

Більша частина бережанців (53%) переобрали чинного міського голову, підполковника міліції Володимира Музичку. Свого часу він «прославився» через скандал з отриманням хабара у чверть мільйона гривень, однак на вибори пішов з титулом «не судимий». Як відомо, його дружина працює в Бережанському районному суді.

Борщів отримав головою Романа Сельського, керівника одного з приватних агропідприємств краю. Сельський є депутатом райради.

Йосифа Мосціпана в Бучачі час від часу містяни звинувачують у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою на конфліктних земельних ділянках. Щоправда, це не завадило йому набрати 82 відсотки підтримки виборців.

Гусятин обрав лікаря-травматолога місцевої лікарні Михайла Левицького. Він знаний з активної участі в подіях на Майдані та порятунку поранених.

У Заліщиках майже половина містян віддали голоси Аллі Квач, матері бійця батальйону територіальної оборони «Айдар» Ореста Квача, який загинув 27 липня 2014 року у бою під Лутугино на Луганщині.

Понад 87% збаражан віддали голоси чинному голові Роману Полікровському. Колишній підприємець, він був депутатом місцевої райради від «Фронту змін».

Нинішній переможець у Зборові — колишній секретар міської ради, 27-річний Руслан Максимів. До обов'язків йому не звикати — після корупційного скандалу з екс-очільником міста Олексієм Шевчуком він виконував обов'язки голови.

Ланівчанин Роман Казновецький у травні цього року був одним з активістів, що виступали проти діяльності свинокомплексу екс-«реґіонала»-аграрія Івана Чайківського. Кілька років тому був керівником Лановецької районної парторганізації політичної партії «За Україну!»

У Козовій більшість голосів віддали місцевому підприємцю Ярославу Адамову, зіґнорувавши бажання чинного голови вдруге потрапити в керівне крісло.

Мешканці Кременця обирали нового голову з-поміж трьох кандидатів з однаковим прізвищем. Перемогу завдяки більш як третині голосів виборців здобув висуванець президентської партії Олексій Ковальчук. Нині пенсіонер, Ковальчук вже раз був міським головою Кременця, тоді його підтримала «Сильна Україна» Тігіпка, потім вступив до лав УДАРу. Нині, перечекавши каденцію свого наступника, Олексій Ковальчук знову сів у керівне міське крісло.

Монастириська переобрали на посаді «свободівця» Андрія Старуха. У квітні цього року його врочисто виряджали на схід у зону АТО. А вже у жовтні Старух в «ранзі» героя «відхопив» понад 40 відсотків голосів на свою користь.

Побував на передовій і нинішній старий-новий голова Підволочиська Віталій Дацко. Інформація про те, що міський голова, звільнений від мобілізації, пішов на Донбас добровольцем, облетіла тернопільські ЗМІ в березні цього року. І знову, як і голова Монастирисьок, керівник райцентру зміг переобратися на посаді.

Тетяна Левкович із Підгайців стала другою жінкою-«мером» на Тернопіллі. Їй вдалося вдруге очолити райцентр. Колись вона була фізичною особою-підприємцем, мала власний бізнес. Та у 2009-му її визнали банкрутом, а Господарський суд Тернополя відкрив ліквідаційну процедуру.

Вдруге голова Теребовлі Сергій Поперечний цього року йшов самовисуванцем. За першим разом крісло міського голови райцентру він отримав під прапорами «Свободи». Перед тим Поперечний перебував у лавах соціалістів — у Постанові ЦВК від 30 вересня 2007 року про реєстрацію кандидатів у нардепи він вказаний як член Соціалістичної партії України. Тоді Сергій Поперечний був заступником голови Теребовлянської райдержадміністрації.

Ще один міський голова, якому пощастило втриматися в кріслі, — тернопільський «свободівець» Сергій Надал. Попри нещадну критику опонентів і звинувачення у дерибані міської землі, бурмистер зумів залишитися на посаді, вигравши вибори з 57 відсотками підтримки. Щоправда, явка виборців в обласному центрі була однією з найнижчих в області.

Чортківці обрали учасника бойових дій, сільського голову одного з найбільших сіл району Володимира Шматька. Не зважаючи на технічних кандидатів від чинного голови Михайла Вербіцького, переможні 40 відсотків Шматько вирвав.

Мешканці Шумська вдруге віддали більшість голосів чинному міському голові Володимирові Плетюку, дарма що торік районна прокуратура здійняла дотичний до нього невеличкий скандал. Тоді чиновників міськради звинуватили в тому, що ті начебто мали намір розтратити декілька мільйонів гривень бюджетних коштів. Однак пристрасті поступово вщухли, і Володимир Плетюк без великих втрат для рейтинґу вдруге став керівником міста.