"Звіт з діяльности"

Малий фейлєтон

 

"Звіт з діяльности це справа дуже важна. Кожна шануюча себе делєґатура повинна такий звіт широко і машиново на час — зробити.

 

Очевидно — не кожній делєґат надається до такої наукової роботи. Деколи ці звіти бувають такі короткі і ляпідарні, що аж прикро слухати. Стає такий делєґат і каже:

 

"З ділянки суспільної опіки й опіки над родиною і молодю — в нас, так сказати б, ніякої діяльности не було. На тім як так сказати б, скінчив би".

 

Що значить — не було? Напевно було, тільки добре пошукати. От вам приклад, як це робиться.

 

З конечности — наперед трохи белєтристики.

 

Це було літком. Їде собі чоловяга фірою — а цей чоловяга, як не помиляюся, дороговий майстер. Сонічко пригріває, птaшечки собі, як той казав, співають, а там дальше чоловік жінку бє. Така собі ідилля. Мастить дядько бабу, аж луна йде. А наш дороговий майстер затримав фіру й питає першого стрічного парубка:

 

— А той чого так жінку бє?

 

— Та дідько їх там знає — відповідає чемно парубок — вони часто бються.

 

— Це недобре — навчає дороговий майстер. — Недобре, як чоловік бє жінку. В такій родині ні діти якслід не виховаються ні взагалі... От ви пішли б та злагодили б...

— Якої холєри маю пхатися там, де мене не просять — сказав чемно парубок і пішов дальше.

 

— "Ex, так воно є на світі..." — зітхнув дороговий майстер і собі поїхав дальше.

 

Ну от. Фраґмент. Такий собі автентичний фраґментик з українського побуту, без ширшого значіння.

 

А тепер послухайте, як цей сам фраґментик виглядає в автентичнім "звіті з діяльности" одного делєґата:

 

"...Переходжу з черги до звіту з діяльности референтури суспільної опіки й опіки над родиною й молодю (делєґат пє воду). Референтом суспільної опіки й опіки над родиною й молодю є п. Ікс Іпсільон, дороговий майстер, який серед своїх численних службових і позаслужбових поїздок в терен, вів у терені оживлену діяльність у ділянці суспільної опіки й опіки над родиною й молодю. Серед своїх поїздок в терен — він виявив понадто живу пропаґандивну діяльність — головно в ділянці опіки над родиною й молодю, діяльність — яка увінчалася вже тепер — і увінчається на майбутнє якнайкращими осягами. Я скінчив."

 

А президія тільки поахкує: Дивіться, мов, там нічого не робиться, а тут кільки...

 

Бачите?

 

[Краківські вісті]

 

 

10.11.1940