Про це подало німецьке видання Die Welt з посиланням на його лікаря Гайнера Ґретена. Раніше про різке погіршення стану здоров’я екс-канцлера повідомили німецькі ЗМІ.
На початку вересня Шмідт успішно переніс операцію з видалення тромбу на нозі. У зв'язку з цим екс-канцлеру, запеклому курцеві, довелося відмовитися від тютюну. Після двотижневого перебування в гамбурзькій клініці колишній політик був виписаний і після цього перебував удома під цілодобовим медичним наглядом.
Соціал-демократ Гельмут Шмідт (Helmut Schmidt) став п'ятим канцлером ФРН в 1974 році, заступивши на цій посаді свого однопартійця Віллі Брандта (Willy Brandt). Шмідт очолював німецький уряд до 1982 року.
У 1982 році, після спроби Гельмута Шмідта вивести зі складу Кабінету міністрів учасників коаліції, котрі не були в СДПН, і організувати однопартійний уряд, Бундестаг виніс йому вотум недовіри. Новим канцлером депутати призначили Гельмута Коля (Helmut Kohl).
Раніше Шмідт був депутатом Бундестагу (1953-1969 рр.). З 1967 до 1969 року він очолював фракцію Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). У 1969-1972 роках обіймав посаду міністра оборони, в 1972-1974 роках очолював Міністерство фінансів ФРН.
В останні роки свого життя Шмідт дотримувався доволі суперечливих політичних поглядів. Наприклад, у справі з анексією Криму й інвазією Росії на Донбасі, екс-канцлер виступав радше на боці Кремля. Він закликав Захід йти на примирення з російським президентом Володимиром Путіним. «Путін є людиною, котра відновила російську державу після періоду "Дикого Заходу" за часів президентства Єльцина», - стверджував Шмідт.
Видатний український письменник Юрій Андрухович прокоментував в одному зі своїх есеїв такі заяви німецького екс-канцлера:
«У будь-якому разі Гельмута Шмідта в Німеччині вважають політиком сильним, успішним, харизматичним мудрим, а тепер уже й легендарним, і він є безумовним суспільним авторитетом, а для декого (і їх багато) навіть різновидом Святого Старця. І якщо він публічно виголошує щось на зразок того, ніби "Волга впадає в Каспійське море", то юрби його прихильників одностайно підводяться з місць і довго аплодують йому стоячи. На жаль, Гельмут Шмідт виступає не тільки з правильними судженнями на зразок вищенаведеного. Бувають і, м'яко кажучи, спірні, що, мабуть, і недивно з огляду на його таку респектабельну довговічність. Наприклад, в усьому, що стосується анексії Криму та подальшого російського вторгнення в Україну, він недвозначно обрав сторону Путіна, тим самим морально і фундаментально підперши та очоливши легіони так званих "путін-ферштеєрів" і символічно повівши їх за собою.
Починаючи з березня минулого року, Шмідт уперто повторює свої судження про те, що Путін чинить "надзвичайно правильно", що його слід розуміти й підтримувати. При цьому він навіть висловлював сумнів, чи українців узагалі можна вважати нацією. Фраза доволі цікава, якщо взяти до уваги, що її виголошує (крім усіх інших заслуг минулого) – колишній боєць гітлерівського вермахту. В іншому місці, перелічуючи "найважливіших сусідів Німеччини в Європі", Гельмут Шмідт, поруч із Росією, Францією та Польщею, згадує не цілком зрозумілі "народи України"».
10.11.2015