Зле зроблене літо підігнало зле зроблений сезон відпусток. Але не все так погано, бо наступна пора року заповідається бути ще зліше зробленою. Огляд подій тижня.
Зустріч тижня
Гора в черговий раз очікувано народила мишу, тобто зустріч головних європейців з головним американцем на його території в результаті видала гарну фотосесію, кілька цікавих фраз, які аналізуватимуть психологи, і дзвінок президента США до колеги з РФ, який зацікавить психіатрів.
Трамп повідомив, що за час своєї другої каденції вже зупинив шість війн — і добре, що радники Дональда Фредовича не згадали президентові Сполучених Штатів про війну іспанців з арауканами, бо Трамп і про приєднання земель мапуче в 1881 році згадав би.
З актуального на сьогодні Трамп повідомив, що не повідомив нічого. «Не знаю, чи можна це так визначити, але щось на кшталт НАТО… У нас прямо зараз в іншій кімнаті чекають люди. Всі вони з Європи, найважливіші постаті в Європі, і вони хочуть надати захист, вони дуже сильно це відчувають. І ми допоможемо їм у цьому», — сказав президент Сполучених Штатів, і робити висновки зі сказаного може кожен, кому як подобається.
Головний американець сказав те, що йому хотілося, а потім головний росіянин влупив по Мукачеву, де американці мають свій бізнес, і запустив свої літаки перевірити кліматичні умови біля Аляски, яку росіяни вважають майже своєю (Сітка колись називався Ново-Архангельськ). Популярна років тридцять тому пісня групи «Любе», де є слова «Отдавай ка зємліцу Алясочку, отдавай ка родімую взад» на якийсь час стала гімном РФ.
Трампу можна було б нагадати, що його мама до заміжжя мала прізвище Маклауд (той, що має залишитися тільки один), але тоді фарс набере вже геть ідіотичного вигляду.
Парламентське тижня
Коцюбинський казав «забута Богом і людьми земля» про гуцульський край, тепер так можна сказати про вітчизняний вищий законодавчий орган. Проте іноді Верховна Рада згадує про своє існування, і виходить то переважно кострубато.
З ніби гарного можна повідомити, що з державного бюджету парламент видав 25,5 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові і гуманітарні видатки), з них 8 млрд грн можуть спрямувати «Укрзалізниці»; 4,3 млрд грн — для Мінцифри (1,4 млрд грн підуть на закупівлю спеціальної техніки, дронів та обладнання, а ще 2,8 млрд грн — на гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech); 4,6 млрд грн — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5—11 класів на прифронтових територіях.
З ніби негарного Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11533, що обмежує доступ до відкритих даних про нерухомість юридичних осіб. Ініціатори нововведення пояснили його необхідність питаннями безпеки, бо за їхніми спостереженнями окупанти атакують оборонні підприємства, інформація про які міститься у тих самих відкритих реєстрах, де можна подивитися, хто де і кому юридична особа.
Антикорупціонерів таке пояснення не задовольнило, і Центр протидії корупції попередив: «Законопроєкт також вплине і на звичайних громадян. Якщо раптом ви вирішите купити нерухомість від будівельної компанії – з’ясувати перед купівлею, чи справді вона належить такій юрособі, буде складно. Але цей закон полегшить життя як корупціонерам у приховуванні своїх статків через підконтрольні їм фірми, так і може збільшити кількість шахрайств у сфері нерухомості».
Як зацікавлені особи будуть переводити свою нерухомість номінально у власність юридичних осіб, а посполиті морочитимуться з покупками квартир, стане відомо після другого читання законопроєкту №11533, що після остаточного погодження парламентом ще має бути підписаний президентом. Де в дефіцитному бюджеті знайдуть 25 з половиною мільярдів, треба питатися в Юлії Свириденко і очолюваного нею уряду.
Гості тижня
Трьом поважним гостям столиці пощастило не перетнутися в часі та просторі з повітряною атакою росіян та не ховатися у сховищах десь поруч Будинку з химерами.
Перше приїхав генеральний секретар НАТО, який трохи фамільярно пообіцяв президентові України безпеку в майбутньому. «Ці надійні безпекові гарантії відіграватимуть надважливу роль. Тому ми зараз працюємо над їх визначенням. Відтак щойно настане час тобі, дорогий Володимире, починати ці двосторонні перемовини, ти знатимеш, що з тобою сила друзів України, яка забезпечить дотримання Росією укладеної угоди, якою б вона не була, і що Росія ніколи знову не посягне на жоден квадратний кілометр української землі», — сказав Мартін Рютте.
Зеленський, своєю чергою, перейнявся гарантіями для держави-агресора, про які перед тим згадував шеф МЗС РФ Лавров. «Щоб ми з вами, наші діти і онуки чітко знали, що Росія на нас не нападе. Це гарантії безпеки проти агресора заради української безпеки, нашого суверенітету, нашої територіальної цілісності. Бо агресор — Росія. Коли Росія порушує питання щодо гарантій безпеки, я, чесно кажучи, поки що не знаю, хто їм загрожує. Вони на нас напали… І я не зовсім розумію, які гарантії потрібні агресору. Гарантії чого?» — поставив риторичне питання президент. Що ж до гарантій безпеки Україні і решті континенту, то Зеленський згадав Сполучені Штати — і вийшло, що десь і за його допомогою Старий і Новий світи знайшли спільну мову: «Гарантії безпеки — так, вони потрібні Україні. Але без Америки Європа нам не дасть всі ті можливості, які вона спроможна дати… Єдність Америки і Європи дуже важлива. І це важливий сигнал, який був під час нашої зустрічі».
Про гарантії безпеки президент України говорив з прем’єром Канади, і Марк Карні назвав втішні цифри: «Канада пообіцяла додаткові два мільярди доларів (канадських, тобто півтора мільярда доларів США, – авт.) військової допомоги. Сьогодні я з гордістю оголошую, що понад один мільярд із цієї суми буде спрямовано на посилення вашого арсеналу озброєння шляхом постачання зброї, боєприпасів і бронетехніки».
На День Незалежності в Києві був і спецпредставник США Кіт Келлоґ. Під час публічної частини візиту було багато пафосу і згадувань президента Штатів, кульмінацією стало нагородження Келлоґа орденом «За заслуги» I ступеня. Якщо Трамп не отримає жаданого Нобеля, то може пригадати своєму спецпредставнику той орден, якого йому досі не вручили.
«Італійці» тижня
До міжнародної політики долучилися і представники Офісу президента. Синхронно керівник ОП і його радник дали інтерв’ю італійським виданням. Андрій Єрмак поговорив з Corriere della Sera про можливість референдуму щодо майбутнього окупованих українських територій. «Ні, ми цього (підготовку референдуму, – авт.) не робимо і наразі ми не маємо наміру поступатися жодною частиною нашої землі. Але сьогодні ми реалістичні та знаємо, що агресор окупував деякі регіони, і поки що ми не можемо звільнити їх за допомогою зброї», — заявив він.
Михайло Подоляк в інтерв'ю La Repubblica розмірковував про майбутнє тих же територій. «Попередня позиція України така: один із сценаріїв виходу з війни — це замороження конфлікту вздовж лінії фронту. Це території, які сьогодні окуповані Росією. Вони такими й залишаться», — зробив прогноз радник.
Тепер конспіролоам залишилося міркувати, чого свої геополітичні роздуми особи з вулиці Банкової вирішили оприлюднити саме італійцям.
26.08.2025