Львівська облрада нового скликання — утворення до певної міри експериментальне. І на те є кілька причин. Передовсім поки що достеменно не відомо, скільки років працюватиме ця каденція. Законом передбачені повноваження місцевих рад протягом 5 років, однак у проекті змін до Конституції з огляду на децентралізацію записано пункт про первинні вибори у нових громадах, які мають відбутися вже 2017 року. Впирається наразі в те, чи цей пункт залишиться у фінальній редакції документа, чи внаслідок політичних торгів його змінять, адже для політичних партій та їхніх спонсорів не надто симпатично виглядає перспектива за два роки знову запрягатися у виборчий процес.
Водночас з огляду на потреби змін у суспільстві загалом і в політичній еліті зокрема, такий поворот був би дуже доречний, тим паче, що саме виборче законодавство дає шанс для якісних змін у партіях.
Минулі вибори чітко показали, що навіть найбільші партії мають кадрові проблеми — усім довелося шукати у списки яскравих та привабливих кандидатів, окрім звичних уже чиновників та місцевих олігархів. Однак навіть наявність вагомого ресурсу не ґарантувала кандидатам стовідсоткового проходження до ради, бо, з одного боку, треба було провадити командну гру, щоби партія подолала прохідний бар'єр, а з іншого боку — домагатися якнайвищого особистого результату, щоб посісти прохідне місце у списках. Саме тому ми не побачимо в обласній раді цієї каденції таких уже звичних депутатів, як директор Львівської залізниці Богдан Піх чи власник мережі «Рукавичка» Богдан Козак.
Водночас серед нових депутатів є досить представників третього сектору — громадських активістів, яких партії намагалися використати як своєрідну вітрину для приваблення виборця. Питання полягає в тому, що робитимуть партії та кандидати після виборів. Адже якщо чинний закон збережеться, то й наступні вибори потребуватимуть якісних партійців і розбудованих низових осередків.
І саме тут криється одна з головних проблем. Виборці поки що вірять не партіям, а конкретним кандидатам, яких знають. За наступні кілька років партії, які хочуть вижити на політичний арені, мусять перенести оцю довіру до конкретних людей на довіру до партійних структур. Але для цього більшості політсил доведеться наступити на горло власній пісні. Попри всі революції та зміни в суспільстві, великі партії залишаються виразниками інтересів не великих прошарків суспільства, а своїх грошодавців. Вони передовсім хочуть використати своє представництво для отримання максимальних дивідендів для партбосів і для себе, а вже потім трішки подбати про загальне добро.
Шанси на зміну становища є у розростанні партструктур, збільшенні первинних організацій, близьких «до землі», до реальних інтересів громад. Якщо члени партій зможуть довести свою потрібність людям під час тієї ж таки децентралізації, то й процент недовіри зменшиться і політики дістануть можливість знайти якісні кадри, за яких потім не буде соромно під час наступних виборчих кампаній.
Цієї осені персональний склад Львівської обласної ради оновився на понад три чверті — з-поміж 84 депутатів лише 18 змогли вибороти мандат у новій каденції. І причина тут банальна — не так воля виборців, як нове виборче законодавство, що кардинально змінило принцип добору кандидатів. «Z» приглянувся до нових депутатів облради.
Можна стверджувати, що у новому складі більш-менш рівномірно присутні всі соціальні групи населення Львівщини. Водночас партії не могли не зреагувати на поточну ситуацію, тож серед депутатів є чимало військовиків — і чинних, і ветеранів, — волонтерів, що допомагають армії, та громадських активістів.
БПП «Солідарність»
Найбільше депутатів до нової обласної ради проводить БПП «Солідарність» — 20, половина з яких продовжать роботу в облраді на наступну каденцію. Лідер списку, голова ЛОДА Олег Синютка, вже публічно заявив, що не піде у депутати, відтак закрити список обранців від президентської партії має шанси номер 21 — Роман Васьків, начальник юридичного відділу «Корпорації КРТ», що належить братам Дубневичам.
Як вже не раз згадувалося, список БПП «Солідарність» — це збірна висуванців кількох різних середовищ, що в результаті дало типову партію влади українського зразка. У лавах нових обранців переважають голови районних адміністрацій, бюджетні медики, представники освітянського сектору та галузі лісового господарства. До того ж половина депутатів підуть на свою навіть не другу, а радше третю каденцію. Серед таких старожилів — Михайло Дзюдзь з управління виконання покарань у Львівській області, головний лікар Львівської обласної клінічної лікарні Михайло Гичка, головний лісничий області Анатолій Дейнека, Олександр Ганущин та бізнесмен з Моршина Всеволод Білас.
Синютка прогнозовано цофнувся зі списку
Нові депутати також мають свою історію. Наприклад, чинний голова Самбірської РДА Олег Домчак свого часу був помічником народного депутата Ярослава Дубневича. 2013 року тодішній голова Самбірської РДА Іван Білак висував панові Домчакові претензії щодо некоректного розподілу путівок в табір «Артек» кількома роками раніше. Як писали тоді місцеві медії, у списку дітей з багатодітних родин опинився й син самого Домчака, який на той час очолював відділ сім'ї, молоді та спорту РДА.
Водночас разом з новоспеченими депутатами-підприємцями Володимирим Кужидлом та Володимиром Шведою чинний голова організовує збір допомоги для війська — авіаторів з Нового Калинова та 24-ї мехбриґади.
Приватний підприємець Микола Седіло, який балотувався в Миколаївському районі, на минулих місцевих виборах перебував у списку партії «Сильна Україна». Тоді він депутатом не став.
Художній керівник Народного дому міста Комарно Катерина Кеньо є активною користувачкою російської соцмережі «Однокласники», один з останніх постів на її сторінці — подяка усім, хто підтримав її кандидатуру на виборах до облради.
Завідувач Пустомитівського районного відділу освіти Мирослава Лісна у січні цього року дістала нагороду «Заслужений працівник освіти». У минулому скликанні була позафракційною депутаткою Пустомитівської райради.
Натомість її земляк Іван Лабай, який нині очолює районну лікарню, на минулих виборах до Пустомитівської райради був кандидатом від партії «Єдиний центр».
Підприємець з Рави-Руської Роман Демчина у поле зору медій потрапив навесні минулого року, коли частина мешканців Жовківського району протестувала проти призначення очільником РДА Богдана Юрдиги, вимагаючи натомість призначити головою районної адміністрації саме Романа Демчину.
Володимир Ременяк балотувався на виборах до облради в Городоцькому районі, де від початку цього року працює головою РДА. Перед тим він кілька років очолював львівський підрозділ компанії «Євромета реґіон», яка спеціалізується на торгівлі будматеріалами.
Об'єднання «Самопоміч»
Політичне дітище Андрія Садового вперше брало участь у виборах до обласної ради і здобуло переконливу перемогу саме в обласному центрі — усі 14 депутатів партії обрані у Львові. З-поміж них тільки Тарас Вервега вдруге буде депутатом обласної ради.
Водночас депутати від «Самопомочі» також не вирізняються розмаїттям — більшість із них є працівниками міської ради Львова та афілійованих до неї структур. До цієї групи належать хірург 8-ї комунальної лікарні Львова Василь Савчин, директор «Львівтеплоенерго» Степан Пакіж, керівник комунального АТП-1 Михайло Сидорович, який у розпалі виборчої кампанії став знаним з того, що відірвав дзеркало на автівці мешканки Львова. Також це очільниці підрозділів міської ради Галина Бордун та Інна Свистун.
До комунальників, але приватних, можна зарахувати й Тетяну Письменну, яка працює головним інженером з утримання та обслуговування житлового фонду та прибудинкових територій ТОВ «Підприємство Світ Сервіс».
Крім того, двоє депутатів є дотичними до медій — перший номер обласного списку «Самопомочі» Парасковія Дворянин з ТРК «Люкс» та Юрій Голуб з прес-служби ГУМВСУ у Львівській області.
Роман Кізима працює директором з розвитку в ГО «Самопоміч» від 2013 року. Здобув дві вищі освіти — економічну та юридичну. Депутатом став і його безпосередній керівник, 23-річний директор ГО «Самопоміч» Юрій Огоновський.
Оксана Сафінська працює викладачем англійської у школі «Політехнік Еколенд», а Андрій Прокопів є керівником Ботанічого саду ЛНУ імені Івана Франка.
Іван Собко працює начальником відділу аналізу програм та інвестицій управління економічної політики Львівської облради.
ВО «Свобода»
12 депутатів від цієї політичної сили є перевіреними бійцями партії, які кілька разів потрапляли до рад різних рівнів. Це Андрій Тягнибок, Олег Панькевич, Юрій Шаваров та Олексій Балицький. Водночас цьогорічний список «Свободи» до Львівської облради є своєрідним рекордсменом за кількістю колишніх депутатів Верховної Ради. Врешті жодна інша партія не має у своєму списку заступника Голови Верховної Ради та екс-міністра оборони.
Панькевич (ліворуч) головував в обласній раді, поки не перебрався до Верховної
До людей з досвідом роботи у представницьких органах влади можна зарахувати голову Бродівської районної ради Ольгу Шайдуліну.
Серед нових депутатів-«свободівців» є активний учасник Євромайдану Михайло Нискогуз із Червонограда. У січні 2014 року в Києві його піймали беркутівці з Харкова і вчинили над ним наругу — зламали руку, били так, що юнак дістав струс мозку.
Натомість Мирослава Бабінська працює менеджером у страховій компанії «Провідна». Крім того, вона провадить волонтерську діяльність у Золочівському районі.
Ігор Барановський очолює мале підприємство «Пласкоп», яке належить до сфери транспорту. Ще один новообраний депутат Андрій Чад є електромеханіком, його місце праці — Стрийська дистанція сиґналізації та зв’язку Львівської залізниці.
ВО «Батьківщина»
Серед упізнаваних облич партії — перший номер Юрій Гудима, який має досвід роботи у Львівській міській раді, а також два чинні депутати обласної ради — голова бюджетного комітету Ярослав Качмарик та Олександр Чебаненко з Трускавця.
Ігор Комарницький теж має досвід роботи в обласній раді попередніх скликань. Нині він працює проректором Хмельницького кооперативного торгово-економічного інституту.
До новачків належать директор Самбірського педагогічного коледжу Володимир Вантух, керівник хлібопекарського підприємства зі Стрийського району Валентина Олексишин, головний інженер Буського комбікормового заводу Степан Рак, який здобув найбільший відсоток підтримки серед усіх кандидатів цієї партії до обласної ради.
Також уперше стали депутатами представник Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Валентин Устименко та лікар Радехівської ЦРЛ Леонід Цибуля.
Качмарик перебрався до «Батьківщини» після того, як побив дзбани зі «Свободою»
«Громадянська позиція»
Досвід роботи на виборних посадах мають чинний депутат Львівської міської Ради Володимир Гірняк, а також депутати обласної ради Михайло Титикало та Леонід Охріменко.
До речі, партія має вагомі здобутки у Жидачівському районі, де, крім М.Титикала, обрано депутатами директора школи з Нових Стрілищ Галину Козяр та головного лікаря міської лікарні у Журавному Ярослава Овсянецького.
Також депутатом стала слухачка Львіського реґіонального інституту Національної академії державного управління при Президентові України Уляна Дорош — удова загиблого в зоні АТО міліціонера Тараса Дороша й активна учасниця волонтерського руху. Разом з нею обрано підприємця Петра Кошика та заступника головного лікаря Сокальської ЦРЛ Сергія Касяна.
УКРОП
Досвід роботи в обласній раді серед обранців УКРОПу має тільки Зіновій Шептицький — він був депутатом від БЮТ в обласній раді V скликання.
Але після обрання найбільш популярним став кандидат Петро Жукровський, який завдячує свій мандат саме новій системі виборів, адже став депутатом попри те, що за результатами голосування посів четверте місце.
Перший номер у списку цієї партії до Львівської облради — військовий медик Ігор Ільків. Також депутатом обрано вчителя з Яворівського району Дмитра Пазина. Ще одним педагогом є Юрій Сидорович, який працює методистом з хореографії у Золочівському народному домі й очолює ансамбль бального танцю «Первоцвіт». Крім того, депутатом стала керівник Новороздільського відділення «Приватбанку» Галина Сич.
Радикальна партія
Юрій Візняк та Євген Буба були колеґами в обласній раді V скликання, що працювала до осені 2010 року. Того ж таки року пана Візняка було обрано повторно, а пан Буба залишився за бортом обласної політики.
Серед нових депутатів від радикалів є два представники Червонограда — підприємці Ігор Грабінський та Володимир Ткачик. В.Ткачик, крім підприємницької діяльності, провадить активну громадську роботу — реґулярно критикував діяльність міського голови Червонограда Ігоря Чудійовича, збирав підписи за його відставку, а під час минулої виборчої кампанії скаржився на те, що опоненти зламують його сторінки у соцмережах.
Зала чекає нових депутатів
Депутатом від Радикальної партії обрано директора ТОВ «Прушиньский-Україна» з Яворова Михайла Ковалика, який також претендував на посаду міського голови Яворова.
«Народний контроль»
Депутати від цієї партії всі новачки в обласній раді. Хоча перший номер списку Андрій Білоус має великий досвід депутатської роботи у Львівській міській раді. Треба зазначити, що найбільше депутатів від НК обрали в Дрогобичі — директора ПП «Паливенерго» Андрія Ковча, офіцера НГУ Василя Масного та директора ТОВ «Блюм-Україна» Юрія Нестора (фірма належить до меблевої галузі і є частиною відомого австрійського бренду).
Ще одним підприємцем у новій раді стане директор АТП-14631 Андрій Дума. Це АТП є одним з найбільших гравців на ринку пасажирських перевезень області й сьогодні обслуговує 127 маршрутів — від приміських до міжнародних.
Народний рух України
Рухівці змогли заскочити в останній вагон виборчого потяга, не набагато перестрибнувши прохідний бар'єр. З-поміж них тільки перший номер Богдан Гагалюк є чинним депутатом обласної ради, всі решта — новачки, серед них головний лікар Львівського реґіонального онкологічного центру Ігор Ковальчук, завідувач відділу Сколівської ЦРЛ Олег Андрусишин, голова освітянської профспілки з Дрогобича Ольга Грицик, а також активний учасник Євромайдану, доброволець батальйону «Айдар», а нині волонтер Петро Марунчак.
Використано знимки О.Ковальчука
10.11.2015