45 % виборців Львова вважають, що на місцевих виборах будуть фальсифакації, — такими є результати дослідження електоральних настроїв у столиці Галичини, що його провадив Український фонд «Громадська думка». У тому, що фальсифікувати результати виборів 25 жовтня ніхто не буде, впевнені лише 20% львів'ян, а ще 28% вагаються з відповіддю на це питання. Z поцікавився, наскільки обґрунтованим є песимізм львівського елеторату і чи може у день виборів статися щось таке, що збурить суспільний спокій.
Хто не голосує, той потім не галасує
Цього року тема фальсифікацій на виборах отримала нове дихання завдяки кардинальній зміні виборчої системи. Замість зрозумілої для виборців та членів ДВК мажоритарки чи пропорційки українські виборці отримали гібрид з непростою процедурою голосування та геть ускладненою процедурою отримання результату.
Ще перед ухваленням нового виборчого закону Z писав про те, що для більш-менш нормального перепровадження виборів за новими правилами, треба вчити не тільки членів виборчих комісій, а й виборців, бо інакше колізії неминучі.
Це припущення підтверджують експерти — нещодавно Громадянська мережа ОПОРА здійснила дослідження у фокус-групах щодо процедури виборів за новою системою і виявилося, що новий виборчий бюлетень є інтуїтивно незрозумілим для більшості учасників дослідження.
Крім того, виявилося, що переважна більшість опитаних не знає про зміни виборчої системи та відмінності нової системи від старої. Люди по селах щиро зізнавалися у тому, що якби не фокус-групи, то вони й не дізналися би про те, що обирати депутатів доведеться по-новому, до самого дня голосування.
Суто технологічні моменти накладаються на брак результату реформ, про які говорять наші можновладці вже другий рік поспіль, а відтак породжують у суспільстві скепсис та недовіру. Це дуже добре показують результати опитування про позитивне і неґативне ставлення до очільників влади та політичних партій.
Лідерами довіри є голови Одеської та Закарпатської ОДА панове Саакашвілі та Москаль, а замикає трійку міський голова Львова Андрій Садовий. Натомість ані президент, ані прем'єр, ані спікер парламенту такими результатами похвалитися не можуть — 38% опитаних дуже неґативно ставляться до Петра Порошенка, а 59% вельми критичної думки про Арсенія Яценюка.
Очевидно, що таке суспільно-економічне тло не сприяє зростанню довіри до того, що фальсифікацій на виборах не буде. А коли до цього додається постійний інформаційний шум від самих політиків, то й не дивно, що майже половина учасників львівського опитування твердо переконана, що фальсифікації будуть.
Як наголосила в коментарі для Z експерт Центру соціальних інновацій Оксана Кузенко, питання щодо ймовірних фальсифікацій має вагому політичну складову, коли політичні сили обмінюються звинуваченнями зі своїми опонентами щодо підозр про можливість фальсифікацій. Проте, зауважує експерт, немає жодної справи завершеної, доведеної до суду чи навіть зареєстрованої у виборчих комісіях, де би йшлося про доведення провини чи підозру в тому, що хтось вчиняв якісь дії, які перешкоджали би врахуванню голосу виборця.
З її слів, Львівщина не має досвіду кількох інших реґіонів України, де в минулому відбувалися масовані фальсифікації результатів голосування, як, наприклад, на президентських виборах 2004 року.
«Це були поодинокі випадки, коли члени виборчих комісій припускалися помилок в оформленні протоколів. Але це не були речі, про які ми знаємо з багатьох областей великої України, коли бюлетені кудись дівалися мішками і таке інше. Цього у Львівській області ми все-таки не фіксували», — розповіла пані Кузенко.
Цю думку підтримує виконавчий директор львівського осередку Комітету виборців України Соломія Саврук. КВУ не фіксував тотальних фальсифікацій, які відбувалися масово і мали вплив на волевиявлення виборців. Крім того, про фальсифікації часто заявляють ті політичні сили, які мають мало шансів на подолання прохідного бар'єру, але намагаються на цьому спекулювати, часто навіть після виборів, звертаючись до суду з позовами, в яких вимагають визнати недійсними результати виборів в окремих округах.
Експерт з виборчого законодавства Орест Данчевський розповів Z, що «стандартні» методи фальсифікацій на виборах на кшталт каруселей, купівлі голосів та вкидань залишаються в арсеналі нечесних політиків. Однак, на його думку, за допомогою таких способів на Львівщині можна наростити результат максимум на два відсотки. І що більша явка на вибори, то менше поле для маневрів мають потенційні фальсифікатори.
«Якщо виборець вважає, що він хоче жити в нормальній державі, він прийде і проголосує. А якщо ні, то й нарікати нема на що. Хто не голосує, хай не галасує», — каже Орест Данчевський.
Диявол ховається в процедурі?
На думку Соломії Саврук, можна радше говорити про процедурні порушення з боку членів виборчих комісій. Цього року ризик таких порушень зростає з огляду на нові виборчі процедури та на загал не надто високий рівень підготовки членів виборчих комісій.
«Маємо членів ДВК, які дуже часто є некомпетентними і не розуміють, як має відбуватися ця процедура», — зазначила пані Саврук.
Натомість Оксана Кузенко бачить потенційні небезпеки для результатів виборів під час розподілу квот. «Це дуже серйозний виклик, і там можливі не те щоби порушення, а різночитання законодавства. Очевидно, що на це будуть реагувати самі суб'єкти виборів — від позовів до акцій протесту», — наголосила Кузенко.
Водночас експерти поки що не бачать загрози фальсифікації виборів у поєднанні таких факторів, як складність процедури, недосвідченість персоналу ДВК та ймовірного застосування адмінресурсу. На їхню думку, законодавство дає досить запобіжників, щоб уникнути таких моментів. Щоправда, Орест Данчевський у розмові з кореспондентом Z висловив думку, що для того, щоб реалізувати ці захисні механізми, учасники виборів, зокрема члени виборчих комісій та спостерігачі, мусять мати відповідну кваліфікацію.
«Якщо політична сила реально візьметься провести якісне спостереження, то вона зможе заблокувати фальсифікації. Якщо вона прийшла тільки щоби поговорити про себе в медіа і про фальсифікацію, то можливі і фальсифікації. У законі є достатньо велика кількість механізмів, які дають можливість сказати, що ось там чи там блокували», — вважає експерт.
19.10.2015