Відчуття скороминучості світу і людських справ у ньому загострюється щоразу, коли вчергове доводиться допасовувати дієслова в минулому часі до тих, кого добре знав особисто. Сьогодні це Володимир Пінігін — одна з леґендарних постатей львівської богеми '60–'80-х, чия творчість сформувала світовий бренд львівської графіки другої половини ХХ століття.
Сам художник за життя категорично заперечував проти терміну «патріарх» щодо своєї особи, це слово йому видавалося занадто «вкритим мохом». Доводилось пояснювати, що йдеться не про пафос, а про концентрацію таланту, інтелекту, досвіду, загальної культури, причетність до витоків процесів і напрямків — одне слово, про визнання його ролі у мистецтві Львова, України, Європи.... Власне, інтелектуальна і мистецька власність Володимира Пінігіна вимірюється не екземплярами, а… в буквальному сенсі стосами. Тисячі графічних творів: офорти, літографії, травлення, суха голка, інталії, монотипії, техніка туш-перо і туш-гелева ручка... Сотні творів для книжкової графіки, десятки плакатів… А ще художник любив «бавитися» у мистецтво асамбляжу, складаючи вишукані композиції з друзків Часу і Світу. І сам в обрамленні своїх творів, ретельно дібраної бібліотеки та ґрандіозної добірки мистецької періодики минулого століття... теж виглядав як персонаж монументального асамбляжу.
Останнім часом Володимира Пінігіна вкрай рідко можна було побачити на вернісажах чи «каві». А його твори — на виставках. Він, зі своїм незручно-гострим характером і безкомпромісністю, не вписався у нові комерційні реалії, не зміг стати менеджером самого себе, метушитись у пошуках спонсорів-меценатів, замовлень і можливостей виставитись. Тож, разом з інтелектуальним мистецтвом графіки, яке у '90–'00-х також опинилась на третіх ролях після активно запитуваних на арт-ринку живопису і декоративно-ужиткових жанрів, поступово зник із львівського арт-простору. «Закуклився» у майстерні, серед улюблених творів, дрібниць і спогадів. Хіба час від часу кільком львівським ґалереям (Primus та ґалерея Гері Боумена) вдавалось «витягти» з маестро кілька творів на виставку.
Відтепер зустріч з графікою Володимира Пінігіна перейшла автоматично у ювілейний графік. А справа зафіксувати та ввести нарешті огром його творчості до наукового і популярного обігу — єдиний формат вдячності, який залишається тим, хто залишається.
Наталія КОСМОЛІНСЬКА
13.10.2015