[З причини вистави шкіл повіту львівского.]
Вистава робіт ручних из шкіл львівского заміского округа шкільного, котра відбула ся недавно у Львові в забудованю тутешної школи реальної, подала нагоду комісії, покликаній до оцїнки виложених на виставі робіт, до починеня декотрих увaг загальних над наукою робіт ручних в школах народних. Уваги ті походить від учителїв і учительок, посїдаючих в тім взглядї широкій досвід а предмет сaм, котрого они дотикають, т. є. справа науки робіт ручних в школах народних, велике значінє практичне в розвою шкільництва нашого. З сеї отже причини уваги ті заслугують, щоби заинтересували ся ними також ширші круги интеліґенції в краю, а єсли би вивязалась над ними публична виміна гадок, з різних точок погляду, то могло би се, з великою користію для справи, причинитись до всесторонного єї виясненя.
Вистава, о котрій тут мова, була досить богата і дуже похвально свідчила о праци і старанности учительства в околици Львова в веденю робіт ручних. Однак добачити можна було брак системи в тій науцї, брак належито обдуманого пляну і методи в розкладї науки. Все те позіставлено довільному виборови кождої учительки з ocібнa — і кожда, як уміє і як може, старає ся обдумати для своєї школи найвідповіднїйшій плян науки, або учить робіт без пляну... З того отже походить, що н. пр. одні учительки трактують науку робіт в школї народній деколи яко рід поучаючої розривки "методою фреблївскою" (як хтось виразив ся жартобливо) і ограничають ся до науки шитя одїня для ляльок; инші знов идуть за далеко в напрямі артистичному из шкодою для сторони практичної: учать гафтів люксусових і т. п. Комісія узнала про те за річ конечну — звернути ся до властей шкільних з представленєм потреби управильненя науки робіт жіночих в школах народних через установленє відповідних плянів науки.
На подив заслугує замилуванє і велика праця, яку учительки посвячують по селах науцї робіт ручних, коли взяти на увагу, що винагорода річна, признавана за тую науку, виносить звичайно 20—30 зр. Але труд их не обмежаєсь на самім тілько занятю при удїлюваню науки. Без порівнаня більше часу і труду приспорюють им заходи, щоби наклонити родичів до посиланя дїтей на тую науку і до закупна потрібних матеріялів: полотна, перкалю, голок, ниток і т. д. Докладнїйше уреґульованє науки робіт жіночих в школах народних усунуло би в значній части ті неприятности. Але на те повинна би мати краєва рада шкільна, а взглядно окружні ради шкільні якійсь фонд до диспозиції — на заохоту для пильних і здібних учительок робіт ручних і на заосмотренє шкіл у взірцї і якусь скількість матеріялів для найубожшої дїтвори. І в тім напрямі має бути краєвій радї шкільній предложене представленє.
Що-до науки зручности для хлопцїв методою шведскою slöjd, вотра заправляє до чистого і докладного оброблюваня дерева після даної міри і рисунку або взірця, то комісія висказала жаль, що до тепер така пожиточна для будучих господарів рільних наука дуже мало в краю нашім розповсюднена. В львівскім заміскім окрузї шкільнім буває slöjd плеканий до тепер лише в трех школах: в Дублянах, Годовици і Зубрі. Всї панове учителї, котрі удїлянєм тої науки займали ся, а головно п. Илія Чиж в Дублянах, зложили докази дуже совізтної і користної працї в тім напрямі.
Наука робіт жіночих удїлювана була в сїм роцї в 48 школах повіту львівского, а 83 шкіл взяло удїл в виставі. З тих в 15 школах наука була удїлюва на через укваліфіковані учительки, а в 18 через жінки учителїв або инші приватні особи. Преміовано на виставі 12 шкіл через удїленє им "листів похвалних", 9 учителькам признано "писменне признанє" з додатком дуката в золотї (замість медаля) в доказ відзначеня, а вкінци 4 учительки відзначено "писменним признанєм". Листи похвальні за дуже користне плеканє науки робіт ручних жіночих одержали школи: в Дублянах, Ланах, Голоску великім, Замарстинові, Борщовичах, Грибовичах, Підлїсках малих, Жашкові, Ріснї рускій, Щирци, Зубри і Зимноводї.
Письменне признанє з додатком дуката в золотї яко відзнаку одержали п-ї: В. Чижова з Дублян, К. Бехер в Ланах, К. Волошинович в Голоску великім, Б. Ліґенза з Замарстинова, М. Гнидова з Грибович, М. Баранова з Підлїсок малих, М. Сорока з Жашкова, В. Кефермілєрова з Рісни рускої, I. Квасницка з Зубри.
Письменне признанє одержали п-ї М. Тудирович з Зимноводи, Е. Войтович з Волкова, I. Сеницева з Жидатич, С. Орлецка з Журавник.
Вкінци випадає згадати з вдячним признанєм о радім і дуже трудолюбивім удїлї панни Камілї Пo (Poh) зі Львова, п. Генрики Дигдалевичевої з Винник, Клементини Волошиновичевої з Голоска і посла Теофиля Меруновича в працях комісії, котра займала ся оцїнкою виставлених предметів. З их то иніціятиви, а на підставі виготовлених п. Дигдалевичевою внесень могла комісія трактувати річ засадничо з ширшого погляду.
[Дѣло]
06.09.1890