Наближається славна річниця визволення Західної України і Західної Білорусії. Ми відчуваємо гарячий подих знаменного дня — 17 вересня.
Рік — це зовсім незначний відрізок часу. Але навіть дні бувають такі, що не тільки не губляться в анналах історії, а навпаки — на сторінках літопису їм відведено почесне місце.
Таким є день 17 вересня.
Таким є перший радянський рік в західних областях України і Білорусії.
За цей рік досягнуто того, чого не було й не могло бути за минулих століть в умовах поміщицько-капіталістичного ладу.
Розквітає народне господарство.
Розквітає добробут і культура визволеного народу.
Цифри і факти, що ми їх друкуємо — це симфонія великого перетворення на землях визволеного краю.
Витрати на народне господарство
Радянський уряд витрачає величезні кошти для піднесення всіх галузей економіки і культури області. Тільки з обласного бюджету витрачається в цьому році на культурні і господарські потреби 221.927 тис. карбованців.
Великі суми асигновані на народну освіту. За перше півріччя на народну освіту вже витрачено 30.489,2 тис. карбованців, на охорону здоров'я трудящих — 12.787,2 тис. карбованців, комунальне господарство — 7.257,2 тис. карбованців, мистецтво — 3.916,4 тис. карбованців, сільське господарство — 2.290,8 тис. карбованців, в місцеву харчову і легку промисловість вже вкладено 1.059,8 тис. карбованців.
Промисловість на піднесенні
Змінилося обличчя промисловості нашої області. За перше півріччя цього року в основному закінчено відбудову підприємств, зруйновних польсько-німецькою війною. Сотні підприємств, які десятки років стояли без руху, вступили в дію. Почали роботу і дають перші плоди зовсім нові галузі промисловості: трикотажна, взуттєва, швейна, вугільна і багато інших.
На перше липня Цього року число робітників, зайнятих в державній і кооперацій промисловості, досягло 35.757 чоловік — ріст в порівнянні з 1939 роком в 2,2 раза. Вся державна промисловість (в цінах 1926—27 рр.) і кооперативна (в цінах 1932 р.) за перше півріччя цього року дали країні продукції на 118.596,7 тис. крб.
Великих розмірів досягло виробництво товарів широкого вжитку. У незмінних цінах 1926—27 рр. за перше півріччя тільки підприємства обллегпрому випустили продукції на 6.094,0 тис. карбованців. Підприємства ж хліботресту, мукомольного тресту, тресту головмуки, м'ясотресту, масломилтресту, кондиторського тресту, спиртно-лікерогорілчаних трестів, дріжджевий і пивзаводи дали продукції на 42.611,8 тис. карбованців.
Винниківська тютюнова фабрика за 6 місяців цього року виробила 842,2 тонни тютюну, 616,7 міліона штук цигарок. Це в три рази більше, проти того, що вона виробила за цей же період в 1939 році. Кондиторська фабрика імені Кірова виробила 1985 тонн продукції, що становить в 2,5 раза більше ніж вона виробила за перше півріччя в 1939 році.
Міста міняють обличчя
Справжній розквіт комунального господарства міста почався з часу встановлення радянської влади. В цьому році на комунальні потреби міст області буде витрачено 22.967,5 тис. карбованців.
Транспорт працює по-новому
Нам у спадщину лишився до краю зруйнований залізничний транспорт. Паровозне, вагонне і колійне господарство являло собою розвалини. Все це на-ходу довелося відбудовувати.
З лютого цього року плани вантаження і вивантаження залізниця перевиконує. За перше півріччя середньо-добове вантаження в порівнянні з першим півріччям 1939 року виросло на 116,5 проц., а вивантаження на 123,6 проц. У квітні цього року вантаження досягало 143,6 проц., а вивантаження 138,4 проц. в порівнянні з цим же місяцем 1939 року.
Сільське господарство
Польська шляхта довела сільське господарство колишньої Західної України до нечуваного розорення і занепаду.
Біля 50 процентів селян не мали коней і інвентаря. 56 тисяч селянських господарств зовсім не мали землі.
Від радянської влади трудове селянство нашої області одержало 127.221 гектар землі. Для засіву цієї площі селянам видано 70.590 центнерів насіння.
В області створено 34 МТС, які мають 319 тракторів, 58 автомашин, 2 комбайни і багато інших сільськогосподарських машин.
Організовано 48 колгоспів, в які ввійшло 3.670 господарств. За колгоспами закріплено 22.025 гектарів землі.
За невеличкий час свого існування колгоспи області здобули чималі перемоги, на ділі показують перевагу крупного господарства над дрібним. Досить сказати, що врожай зібраний колгоспами значно вищий від врожаю, що його зібрали одноосібні селянські господарства. Якщо, наприклад, одноосібні селяни села Полтви, Глинянського району, мають 8—10 центнерів з гектара, то в колгоспі ім. Ворошилова, того ж села, зібрано в середньому жита 16 центнерів з гектара, пшениці — 18—20 центнерів.
Весняна сівба на площі 351583 гектара проведена за 11 робочих днів. Більше 20 процентів площі вперше засіяно рядковими сівалками.
Культурноосвітні установи
В містах і селах області організовано ряд політосвітніх установ, будинки культури, районні, сільські й профспілкові клуби, червоні кутки. Всіх політосвітніх установ організовано 1.102. Крім того, організовано 131 бібліотеку, з них 93 сільських. На придбання книжок по бюджету асигновано 1.900.000 карбованців.
В минулому було 22 різних дрібних музеїв, які були недоступні для трудящих. Великі музейні цінності фактично тримались під спудом. Зараз ці музеї реорганізовані. На їх базі створено 7 нових музеїв: літературний, етнографічний, історичний, картинна галерея, природничий і музей мистецького промислу.
В місті Львові є 23 кінотеатри, в райцентрах — 24 кінотеатрів. Крім стаціонарних кіноустановок в області працює 27 звукових кінопересувок.
До приходу Червоної Армії в м. Львові не було жодного постійного театру, крім польського. Тепер організовано 5 державних театрів: опери і балету, український драматичний, польський драматичний, єврейський, театр мініатюр і філармонія.
Трудящі області побачили кращі постановки з класичного репертуару, а також і п'єси радянських драматургів.
Охорона здоров'я трудящих
До 17 вересня 1939 року по області було тільки 14 лікарень з 5280 ліжками. Тепер є 33 лікарні, а кількість ліжок збільшилась до 6.670. Зовсім не було поліклінік, амбулаторій, жіночих та дитячих консультацій, дитячих ясел, родильних будинків, санітарних станцій, тубдиспансерів, ревмакардіодиспансерів і кабінетів. Не було раніше і медичних шкіл.
Тепер поліклінік — 27, амбулаторій — 65, консультацій ( жіночих і дитячих) — 38, постійних дитячих ясел — 12, родильних будинків — 4. Крім того, родильних ліжок — 450, санітарних станцій — 14, тубдиспансерів — 6, ревмакардіодиспансер — 1, вендиспансерів та кабінетів — 2, інфекційних ліжок — 531.
В 2 медичних школах навчається 220 учнів.
Величезного значення радянська влада надає справі боротьби з різними захворуваннями. Характерними є заходи проти туберкульозу. Крім 6 тубдиспансерів відкрито ще 10 тубпунктів при районних поліклініках, при клініці медінституту є 100 ліжок для хворих на туберкульоз, відкрито дитячий тубсанаторій і т. ін.
При радянській владі організовано обласну станцію переливання крові, науково-медичне товариство та наукове статистично-медичне бюро.
Повністю ліквідовано безробіття середнього медичного персоналу. По установах Наркомздоров'я працює понад 2.500 медичних робітників (сюди не входить число лікарів, що працюють в клініках медичного інституту). Якщо в минулому було багато безробітних лікарів, то тепер не вистачає ще 116 лікарів вищої кваліфікації і 350 чоловік середньої кваліфікації.
Раніше медична допомога подавалась за плату — тепер безплатно. Характерний факт: в минулому було 218 платних родильних ліжок. Вони використовувались тільки на 45 процентів. Тепер є 450 родильних ліжок, які заповнені повністю.
Висування місцевих кадрів
Партійні і радянські організації області та військові частини виховали десятки тисяч людей з місцевого активу, що тепер працюють на радянській, господарчій і профспілковій роботі.
На керівні роботи висунуто коло 10,000 чоловік, з них 518 жінок, українців 5.905 чоловік.
На керівну радянську роботу висунуто 2.435 чоловік, до фінансових органів — 393 чоловіки, до установ охорони здоров'я — 423 чоловіки, земельних органів — 101 чоловік, народної освіти — 55 чоловік, на профспілкову роботу — 738 чоловік, до наукових установ і учбових закладів — 539 чоловік, на культосвітню роботу — 38 чол., на господарчу роботу — 69 чол., до кооперативно-торговельної мережі — 3.286 чоловік, в систему комунального господарства — 1.224 чоловіки, на керівну роботу в промисловості — 428 чоловік.
Зростає продуктивність праці
Робітники, ставши господарями заводів і фабрик, працюючи на себе, на свою соціалістичну батьківщину, день-у-день підвищують продуктивність праці.
25 процентів всіх робітників Потиличського шахтоуправління виконують норми на 150—200 процентів. Багато стахановців цього шахтоуправління заробляють по 1.200—2.000 карбованців в місяць.
Стахановці Львівської взуттєвої фабрики тт. Гончаровський, Іздровський, Норенберг, Шпінс, Кільхмер, Якубовський, Розенберг, Онищук, виконують по дві-три денних норми.
Токарі заводу метало-кольорових виробів тт. Кравець, Бахін, Менткий щоденно виконують виробничі завдання на 200 процентів.
На паровозо-вагоноремонтному заводі стахановці Степан Пилай, Іван Кушлик, Ісман Коваль та інші виконують норми на 170—250 процентів. А бригада токарів цього заводу, яку очолює т. Козьол, денну виробничу програму на протязі цього року виконує на 250—280 процентів.
Нові школи, вищі навчальні заклади
До приходу Червоної Армії в Львівській області була 551 початкова школа, де навчалось 53.311 чоловік. Українських шкіл було 60 і в них навчалось 6.315 дітей.
Тепер по області є 730 початкових шкіл, навчається учнів 67.777. Українських шкіл — 626, в них учнів 59.504, польських шкіл — 101, в них навчається 8.156 чоловік.
Неповних середніх шкіл було 220. В них навчалось 86.287 чоловік. Тепер є 440 шкіл, навчається 128.562 чоловіки. В минулому неповних середніх українських шкіл було 25, в них навчалось 6.013 чоловік. Тепер їх є 345 і навчається 86146 чоловік. Кількість українських шкіл збільшилась майже в п'ятнадцять разів.
Середніх шкіл було 43, в них навчалось 13.570 чоловік. Українських було тільки 6, де навчалось 1.650 чоловік Тепер середніх шкіл 74, в них навчається 38.237 чоловік. Українських шкіл — 48 і в них навчається 18.666 чоловік.
В минулому у Львові було 4 вищих учбових заклади. Зараз їх — 7: держуніверситет ім. Івана Франка, політехнічний, медичний, ветеринарний, педагогічний інститути, консерваторія та інститут радянської торгівлі. В них навчається 10.170 чоловік. В цьому році до вищих учбових закладів прийнято 3.405 чоловік.
Раніше студент платив 200 злотих за навчання, 30 злотих вступних, 70 злотих канцелярських, 15 злотих за іспити і медогляд.
В 1939-40 навчальному році держава відпустила 10.160.560 крб. для забезпечення студентів стипендією.
Але цифри ще не відображають повнотою тих змін, що сталися з галузі народної освіти. За часів радянської влади освіта стала народною в повному розумінні цього слова. Коли в минулому правом на освіту користувались здебільшого сини і дочки поміщиків і капіталістів, то тепер в учбові заклади прийшли діти робітників, селян і трудової інтелігенції.
Зростання матеріального рівня трудящих
День-у-день зростає питома вага державної і кооперативної торгівлі. На 1 липня цього року в області було вже відкрито 3.594 крамниці, а товарооборот державної і кооперативної торгівлі тільки в II кварталі цього року досяг 420 міліонів карбованців.
За час радянської влади до області завезено і продано велику кількість різних товарів і продуктів. Тільки в II кварталі цього року населенню продано: 977,7 тонни риби, 240,4 тонни тваринного масла, 362,7 тонни рослинного масла, 143,8 тонни маргарину, 339,1 тонни м'яса, 3.513 тонн цукру, 1.353,8 тонни кондиторських виробів, 17.075 тонн борошна, 1.333 тонн круп. Різних промислових товарів продано на 48.432 тис. карбованців, зокрема — шкіряного взуття на 9.907 тис. карбованців, господарського мила на 4.054 тис. карбованців.
Виросло споживання води і газу
Середньо-добове споживання води на одного мешканця виросло з 70 літрів у 1939 році до 90 літрів у 1940 році. Середньо-добове споживання газу виросло до 41,1 кубічних метрів, проти 27 кубічних метрів 1939 року.
Додатково збудовано 2,7 кілометра водопроводу, 4,2 кілометра газопроводної мережі. В порівнянні з першим півріччям 1939 року виробництво газу у першому півріччі цього року виросло майже в півтора рази. Число абонентів виросло з 13.615 в минулому році до 14.186 в цьому році. З вересня 1939 р. по 1 липня цього року газифіковано 568 квартир робітників. За цей час на газифікацію витрачено 1.070 тис. карбованців.
До кінця року ще буде витрачено 4.200 тис. карбованців. Вартість одного кубометра газу з 30 коп. в 1939 році зменшилась до 22 коп. в першому півріччі цього року.
49 міліонів пасажирів
В першому півріччі цього року трамваями м. Львова перевезено 49,3 міліона пасажирів. Це з 2,4 раза більше ніж було перевезено пасажирів за такий же час в 1939 році. Відремонтовано трамвайну магістраль, прокладено 2,5 кілометра нової колії.
7.740 родин одержали квартири
847 будинків міста підчас війни були зруйновані. 142 будинки були недобудовані. За півроку 438 будинків відремонтовано. 30 будинків добудовано і здано в експлуатацію. Це у великій мірі збільшило житлоплощу. З вересня 1939 по 1 липня цього року — 7.740 родин одержали квартири. 1.945 родин робітників переселено з підвалів у світлі квартири.
[Вільна Україна]
06.09.1940