Тепер ми всі є — чи маєм бути — софістами

Найбільш еластичним вмінням у сучасному світі є аргументування.

Якщо ти відчуваєш біль у шиї — це через те, що озираєшся через плече. Західні професіонали можуть відчути загрози, які чигають на їхні засоби до існування. У наш час технології та міждержавна конкуренція у сфері заробітної плати переслідують випускників, чи не так само безжально, як впродовж останніх десятиліть вони вистежували робітників фабрик. Лікарі знають, що медичний діагноз можна поставити з Індії через Skype. Банкіри знають, що торги можуть проводитися за алгоритмами. А деякі падлюки, напевно, вже працюють також над тим, щоб автоматизувати коментування політичних процесів.

Наші думки крутяться довкола екзистенційного питання: що в нас є такого, чого не можна було б механізувати чи аутсорсингувати заради здешевлення? “Креативність”, — можливо, але це може означати будь-що. Це слово приєдналося до “деструкції ” і “мережі” у безваговому лексиконі TED-івської доби. В меншій мірі вміння, в більшій — склад розуму, креативності важко навчитися. Батькам, занепокоєним перспективами своїх дітей, не надто добре вдається їх напоумити бути винахідливими.

Справжня відповідь є більш конкретною та менш велемудрою. Найбільш еластичним вмінням у сучасному світі є аргументування. Тепер ми всі є — чи маєм бути — софістами. Стародавні греки вважали цих вчителів риторики аморальними транзитерами. В культурі, що високо цінувала вірність своєму місту, вони мандрували від одного міста до іншого, навчаючи за плату місцеве населення мистецтву аргументування. В цивілізації, що вірила у вічні істини, вони могли — як предмет професійної гордості — наводити аргументацію чи за, чи проти будь-якого твердження.

Зневажене тоді, панівне тепер. Те, що поєднує елітних професіоналів будь-якого інтернаціонального міста — це їхнє володіння софістикою. Баррістери [адвокати найвищого рангу, які мають право виступати у вищих судах — Z] та консультанти з управління, політичні радники та менеджери роботи з клієнтами в рекламних агенствaх, стратеги суспільних відносин та навіть деякі типи інвестиційних банкірів — усі використовують те саме вміння. Це здатність формулювати будь-яку проблему у своїх власних термінах таким чином, що твій висновок був неспростовним для клієнта (чи присяжних, чи інвестора, чи політика, чи читача). Щоб було зрозуміло — це не має нічого спільного з тим, щоб мати рацію. Має значення лише те, що бути переконливим.

Перед тим, як будь-хто з представників цих професій образиться: властиво немає нічого поганого у софістиці. Сторона, яка платить і є, як правило, розумною і добре забезпеченою, може вийти з гри, якщо щось її не задовольняє. І так, газетні колумністи практикують таку ж хитрість. Кожного тижня ми намагаємося загнати тебе у куток, дорогий читачу, засновками, силогізмами й мовними штурмами, допоки ти не приймеш наші аргументи — чи хоча б почуватимеш себе незручно, якщо не прийняв. У боксі, це називають “зрізати ринг”. Професійний боксер використовує обман та роботу ніг, щоб спрямувати свого опонента до канатів, де у бідолашного залишиться зовсім небагато варіантів.

Такі, як Бейн і МакКінзі не здобувають клієнтів просто тим, що висвічують відомі назви своїх брендів. Вони ведуть свій бізнес і систематично доводять, як все може крутитись краще. Так, вони використовують факти, але також аналогії,  вигадані категорії, трьохточкові плани та інші форми риторики. Вони зрізають ринг.

Лондон побудований на софістиці. Іноземці наймають наших юристів та консультантів, тому що такі вміння важко знайти серед машин та дешевої робочої сили в країнах з менш розвиненим сектором сервісу. Наш різновид — це сотня Серґєй-Брінів з класу роботехнологій, який може відтворити талант аргументування Джонатана Сампшна — королівського адвоката (а тепер судді), який заробив, як звітують, величезний гонорар, захищаючи Романа Абрамовича супроти іншого багатого росіянина, Бориса Березовського, в судовому процесі 2012 року.

Політики мають добрі наміри, коли говорять про “економіку знання” та важливість підготувати себе до неї. Однак, в якості опис реальності — це провал. Блискучі та стійкі професіїне базуються на знанні як такому. Часто навіть баррістери швидше входять у фах після вивчення ще чогось в університеті.

Комп’ютерний програміст має значно міцніші знання, ніж консультант брендів: але хто вірогідніше витримає технологічну зміну? Лондонський водій таксі теж буквально посідає Знання завдяки рокам навчання та невдалих спроб. Однак достатньо лиш супутникового навігатора кишенькового розміру, щоб його життя зробити важчим. Тим часом, у софістичного спритника на його задньому сидінні є можливість самому обирати роботодавців.

“Навчіться кодувати”, — радять нині отримані кар’єрні рекомендації. Проте тепер практичніше навчитися аргументувати. Якщо софісти є досвідчені, вони можуть заробляти шалені статки.

Janan Ganesh
We are all sophists now — or should be
The Financial Times, 21.08.2015
Зреферувала Леся Стахнів