Дату виборів у Києві, заради яких опозиція ще у вівторок розблокувала парламент, досі не призначено. Опозиціонери та більшість ніяк не зійдуться у позиціях: перші хочуть призначити столичне волевиявлення вже і негайно, другі затягують процес. Для обох сторін це питання принципове. Опозиція, впевнена у своїх силах на теренах столиці хоче використати такий шанс і продемонструвати переконливу перемогу. Влада ж, зрозуміло, не хоче програвати – Київ і адміністративний ресурс у нім їй ще знадобиться.
Вибір багатий, а альтернативи нема
Нагадаємо, що в Києві мали б відбутися одночасно двоє виборів: депутатів міської ради та міського голови. Оця друга позиція з одного боку найбільш принципова, а з іншого більше символічна. Принциповість полягає в тому, що розглядається вона як генеральна репетиція президентських виборів 2015 року. А символічна, бо повноваження міського голови Києва станом на нині є обмежені і основний вплив та фінансові потоки зосередженні в руках столичної адміністрації.
За даними останніх соцопитувань, якщо опозиція висуне єдиного кандидата, то має всі шанси на перемогу. Тому влада робить все, щоб вибори цього року не відбулися.
Однак є нюанс. Єдиним кандидатом від опозиції має стати Віталій Кличко, або ж Петро Порошенко. Лише ці двоє мають шанс здобути справді переконливу більшість під час голосування. Натомість Кличко, як бачимо, бажанням балотуватися не горить. Кандидатура Порошенка викликає суперечки в колі опозиційних однодумців.
Експерти висловлюють думку, що саме через неможливість домовитися про єдиного кандидата, частина опозиції «злиє» ці вибори, точніше докладе зусиль, щоб ті відбулися якнайпізніше.
В червні виборів уже не буде
Заради призначення київських виборів на початок червня (оскільки в червні закінчуються повноваження попередньої міської ради, а попередній мер здав повноваження ще в червні 2012 року) опозиція порушила власну обіцянку блокувати парламент до останнього і таки відступила від трибуни.
Тим паче, що представники Партії регіонів ніби і підтримали призначення виборів на 2 червня у відповідному парламентському комітеті.
Але, при цьому представники ПР відправили до Конституційного суду звернення, щоб там роз’яснили: чи це будуть вибори позачергові – на дворічну каденцію обранців, чи чергові – терміном на 5 років. А можливо, що слід почекати 2015 року, на коли призначені чергові місцеві вибори в усій Україні.
Слід здогадуватися, що Партії регіонів дуже хочеться дізнатися, чи можна продовжити повноваження чинної міської ради ще на два роки, та фактично позбавити Київ легітимної влади, а нинішнього голову КДМА Олександра Попова залишити єдиним керівником у столиці.
Попри звернення в Конституційний Суд, голова фракції ПР Олександр Єфремов обіцяв не гальмувати процес і все-одно підтримати у першому читанні проект про призначення виборів на початок червня, а далі чекати відповіді суддів.
Однак далі процес загальмували «регіонали » вже разом з опозицією. Сьогодні, 20 березня, в порядку денному засідання сесії Верховної Ради паралельно з’явилися проекти рішень про призначення виборів міських голів в інших містах. І коли Партія регіонів не віддала голоси за вибори у містечку Василькові від Києвом – опозиція в знак протесту почала гальмувати всі наступні голосування за місцеві вибори.
Прохання опозиції першочерговим поставити питання Києва, після чого повернутися до інших міст, спікер Володимир Рибак не брав до уваги. Отож «принциповий» Київ знову перенісся.
«Головна мета влади – не допустити вибори в Києві. Для цього регіонали ідуть на будь-які провокації і затягують час. Зараз ситуація застопорилась на питанні про призначення позачергових виборів у Василькові. Регіонали не голосують за це призначення. Тобто там, де їм вибори не виграти за жодних обставин (Київ, Васильків тощо) – вони вибори відмовляються призначати», – передавав під час засідання через свою сторінку на Facebook голова київської організації ВО «Свобода» і один з претендентів на єдиного узгодженого кандидата від опозиції Андрій Іллєнко.
Як прогнозує у коментарі «Z» політолог Сергій Таран, до кінця тижня голосування за київські вибори таки відбудуться, але лише в першому читанні (як хоче влада), а не в цілому (як хоче опозиція). Адже немає сенсу призначати вибори, якщо за місяць їх можуть визнати неконституційними.
Про вибори в червні вже можна забути, – прокоментував «Z» політолог Володимир Фесенко. «Якщо зараз є звернення в Конституційний суд, то раніше місяця навряд чи можна очікувати відповідь. Адже, до прикладу, досі немає рішення по проблемних округах (п’ять парламентських округів – Авт. ), хоча це звернення було відправлено в КС десь місяця два тому. А Верховна Рада зможе призначити остаточно дату виборів лише після рішення суду», – додав політолог.
«Це означає, що вони точно хочуть змінити закон, щоби далі їх (вибори – Авт.) фальшувати", – в свою чергу пояснив тактику регіоналів голова ОО «Батьківщина» Арсеній Яценюк.
Дійсно, завдяки такій схемі, на думку Сергія Тарана, через брак часу на підготовку виборів їх можуть перенести з червня на кінець літа, а це сезон відпусток. Відтак, найбільш активні кияни будуть за межами міста.
З іншого блоку, Таран переконаний: насправді і частині опозиції вигідна ситуація із затягуванням голосування за міського голову. «Є частина опозиції, якій вигідно трошки відкласти вибори в Києві. Тому вони особливо не напружуються, щоб ті вибори відбулись. Дії цієї частини опозиції показують що вони намагаються відволікти ситуацію. Наприклад, УДАР заявляв, що спочатку треба визначитися з повноваженнями міського голови, також говорилося, що треба узгоджувати ці вибори з виборами в інших містах», – сказав політолог.
Головна причина такої поведінки - відсутність єдиного узгодженого кандидата від опозиції. А це єдина можливість виграти ці вибори у представника влади Попова.
Тому, якщо зараз опозиціонери не оголосять свою кандидатуру, це зіграє в мінус їхньому рейтингу. Мовляв, ті навіть на локальному рівні не вміють домовитися, що вже говорити про майбутні президентські вибори.
Плюс, у випадку програшу Києва через слабку кандидатуру – опозиція втратить вагомий козир у своїй майбутній передвиборчій полеміці про здатність перемагати і про завоювання центру України.
«І зрештою, плацдарм у Києві є дуже важливим у 2015 році, коли, можливо, доведеться виводити людей на вулиці, і позиція київської влади буде стратегічною. Тому опозиція не може собі дозволити програвати», – додає Таран.
Тому, як припускає Володимир Фесенко, опозиції зараз вигідні виключно вибори депутатів в міську раду, щоб ті були розмежовані з обранням міського голови.
На тобі небоже, що мені негоже
Київ під час парламентських виборів дещо здивував результатами. В усіх округах перемогу здобули кандидати від Об’єднаної опозиції. Самовисуванці, що масово задаровували виборця і персонально, і соціальними програмами – пролетіли. Тобто технологія «гречки», запроваджена Леонідом Черновецьким, тут вже не дає жодних гарантій.
Загалом за опозиційні партії в столиці проголосувало майже 74% виборців (Батьківщина – 31%, УДАР – 25,5%, Свобода – 17,3%).
Але за персональним рейтингом лідирує УДАРівець Віталій Кличко. Саме він має усі шасни на перемогу над нинішнім очільником КДМА Олександром Поповим. За Кличка готові голосувати – 31%, Попова – 20,3% (згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» із запитанням: якби вибори мера Києва відбувалися на початку березня 2013 року).
Проти Попова слід висувати важку артилерію, адже на його позитивний імідж грає антирейтинг попередника Леоніда Черновецького. Такого нахабного і відвертого розбазарювання комунального майна і земель, а також незаконних забудов, за часів Попова не спостерігалося. А для багатьох виборців навіть сам факт, що політик чи чиновник не вміє відверто красти – вже причина для підтримки. Крім того, є в Попова і власні плюси – за його управління відкривалися нові станції метро та лінії швидкісного трамваю.
Однак, поки що ситуація з визначенням єдиного кандидата від опозиції нагадує прислів’я «На тобі небоже, що мені негоже».
Адже всі три лідера опозиції, які мають високі рейтинги в Києві, бачать себе кандидатами в президенти. Тому нікому не хочеться особливо заангажовуватися в локальні київські перегони.
По-перше, якщо хтось із трійці зараз візьме лот з назвою «міський голова Києва» чи точніше «єдиний кандидат в міські голови від опозиції» – це означає частково втратити лоти при президентських домовленостях – за перші-другі посади в країні.
По-друге, у разі проведення виборів цього літа, дуже ймовірно, що Конституційний Суд зобов’яже у жовтні 2015 провести їх вдруге - вже як чергові. Відтак, чи є вже таким ласим шматком ця посада на два роки з обмеженими повноваженнями? Головою виконавчого органу – КДМА – залишиться, найімовірніше, той же Попов.
Ну і зрештою, будь-які провали у столичній господарці можна буде списати на непрофесійну опозицію, яка нібито очолила місто.
Відтак, Кличку, який зараз має найвищий рейтинг серед трьох опозиційних кандидатів, а відтак має найбільше шансів стати єдиним і узгодженим в президентській гонці, зайвий ризик не потрібен.
Він, як свідчать перевірені джерела, навіть запропонував кандидатуру свого брата. Але опозиційні партнери пояснили, що рейтинг опозиції і самого Віталія автоматично не перейде до Володимира, тому це варіант програшний.
Від Об’єднаної опозиції викликався висуватися Микола Катеринчук, лідер нерейнтингової «Європеської партії». Візуально впізнаваний, він тим часом ніяк і ніколи не проявив себе, як господарник. А ще за Катеринчуком тягнеться негативний слід від попередніх виборів у Київраду – тоді одразу кілька його депутатів перебігли на бік Черновецького.
Та й рейтинги виступають проти Катеринчука. Якби вибори мера Києва відбувалися у два тури і до другого туру вийшли Олександр Попов та Микола Катеринчук, то 41,2% опитаних підтримали б чинного керівника міста, 35% – лідера Європейської партії (дані «Рейтингу»)
Минулого тижня від Яценюка прозвучала нова можлива кандидатура – Петра Порошенка. Експерти сходяться на думці, що це поки що оптимальне рішення.
«Головне, що він достатньо нейтральна фігура. Він не належить до жодної з трьох фракцій. І він той варіант, який знімає потенційну проблему – коли ніхто з трьох лідерів не хоче брати участь. Програвати опозиція немає права, але десь треба взяти конкурентоздатну кандидатура», – коментує «Z» Володимир Фесенко.
На його думку, екс-міністр економіки, може не лише освоїти опозиційний електорат, але і частково забрати на себе виборців Попова, зокрема людей старшого віку та консервативно налаштованих.
Крім того, як вважає Фесенко, опозиції стануть у пригоді фінансові та інформаційні ресурси Порошенка, а на це вони зможуть розраховувати після підтримки його на виборах.
«Порошенко хороший переговірник, і замість того, щоб вести війну з владою, тобто бути політичним мером, він зможе знайти баланс інтересів та намагатися утримати економічну та соціальну ситуацію в місті. А перед президентськими виборами ефективний міський голова як позитивний приклад опозиції не завадить», – додає Фесенко.
Тому, на його думку, опозиція таки запропонує Порошенко, або це буде кандидат-«сюрприз». Нема гарантії, правда, що після виборів він стане сюрпризом для опозиції.
20.03.2013