Трета сотня першого куріня.
Користав я з того, що сотник Р.Дудинський був у Відни, бо привіз до матури 34 стрільцїв, і я попросив, щоби мені розповів дещо про долю своєї сотнї. Короткий та річевий начерк за час від 8 вересня до 31. грудня 1914. року подаю тут до відома.
Сотник Р.Дудинський обняв свою сотню в Страбичеві дня 8. IX. і належав до куріня д-ра М.Волошина. Курінь сей з причини хороби д-ра М. Волошина перейшов під провід почасти отамана Гр. Коссака, по части отамана д-ра С.Шухевича.
По вправах в стріляню острими набоями, які відбули ся під проводом д-ра М.Волошина лише один раз дня 27. вересня 1914 в Страбичеві, виїхали 4 сотнї Р.Дудинського, Івана Коссака, О.Букшованого, Е.Коника, (який заступав хорого сотника д-ра Н.Гірша) дня 30. вересня зелїзницею до Мункача. Тут відобрав отаман Грицко Коссак прикази в військовій командї і роздав їх сотням. Сотня Р.Дудинського дістала приказ йти до Порошкова і зголосити ся у коменданта австрийського віддїлу. Як би там вказаного віддїлу не було, то мала йти дальше до Полянки. Четарями були тут І.Устиянович і І.Тучапський, а заступниками четарів Дмитро Кравс і Тадей Ковалик. Всї чотири вели по одній четї. Сотня удала ся пішки до села Полянки, розбила тут намети, творила поготівлє від 3. X. до 7. X. і ставила сторожі в напрямі Москалїв, яких сподївано ся зі сторони провалу "Руський кут", 1311 м.
Дня 8. X. пішла сотня Р.Д. на письменний приказ начальника М.Галущинського (такий самий телєґрафічний приказ відобрав сотник від надпоручника ґенер. штабу П.Кватерніка 10. X. на почтї в Сваляви) і розкватирувала ся на стриху двох будинків заряду щави. Дня 10. X. відїхала сотня в напрямі Стрия до Кіссольви поїздом. Перебула тут два дни, тримала поготівлє, ставила сторожі і слала стежі. Опісля удала ся до Опірця. Відти йшла прегарною долиною Опору, перейшла Лавочне, Славско, Тухлю, Сколє і в Синевідску Вижнім дістала 18. X. приказ обсадити гору Погар, 711 м.
Дня 19. X. прийшов приказ іти з Погару в напрямі Стрия, дня 20. X. дістала сотня в Дулїбах приказ обсадити гостинець, що веде зі Стрия до Дрогобича перед Стриєм при знаку 303. Звідти приказано йти до Стрия. До Стрия прийшла сотня в ночи з 20. на 21. X. около 12-тої в ночи і відпочила в касарнї краєвої оборони, а о 4-тій годинї рано вирушила дрогобицьким шляхом зелїзничим, щоби робити окрильний напад на Добрівляни, де стояли Росияне. Підхід треба було виконати через багна, поміж котрі текла струя води. Декотрі стрільцї западали по рамена в грязь і треба їх було витягати з неї. Сотня дістала ся в лїсну гущу, мокру і багнисту. Для забезпеченя лївого крила сотнї уставив ся четар І.Устиянович зі своєю четою. В лїсній гущі стратила чета сполуку з сотнею, а стрінула ся з Москалями. Прийшло до завзятої стички, з котрої прибуло до сотнї лише кількох ранених. Ранені оповідали, і санитет Сьвідерський оповідав, що чета била ся завзято. Четар Устиянович і більша часть сотнї пропали. Дістали ся, здає ся, в полон. Сама сотня десь доперва коло полудня підійшла до ворожих становищ, вдала ся в стрічу і прогнала з cero становища Росиян. Але коли ворог зачав з обох крил заходити і зближати ся в великій перевазї, сотня відступила около 1-ої в полудне за дрогобицький зелїзничий шлях, наступила знов через шлях і перейшла при відступі послїдня до Стрия, де дістала приказ сейчас обсадити знов дрогобицький зелїзничий шлях, зараз побіч двірця. Се було майже в містї. Ніч зимна і вогка. Стрільцї перетомлені і мокрі лежали на шкарпі, вкриті наметними плахтами. Того дня перебула сотня "огненні хрестини". Дня 22. X. дістає сотня приказ відступити до Колодницї, творити там розстрільну, щоби забезпечати відворот армії і розсилати стежі. Вечером пішла сотня через Монастирець і Волю Довголуцьку до Долголуки на стриху двірської стайнї.
Дня 23. X. рано йде ся на Хромогорб, Любинцї до Спинави вижної. По дорозї творить ся кілька разів розстрільну, щоби стримати наступ Москалїв. Нічлїг в хатах і стодолах двох ґаздівств. Дня 24 X. через Синевідсько нижнє, Межиброд до Тишовницї. Тут обсадила сотня гору Грабник, 662 м. Дня 25. X. в ночи йде сотня на Сколе. Сотник з передною частию сотнї прийшов до Сколього о 2-гій в ночи. Дня 26. X. є приказ йти до Демнї, а звідси на гори при селї Побук. Тут лежала сотня в розстрільній і слала стежі. Спали в викопаних стрілецьких ямах. Через три дни лляв дощ. Табор доставив харч доперва четвертого дня побуту, бо не знав, де сотня. Дотепер сотня порушала ся сама. Дня 1. XI. замінила її сотня С.Ґорука і ся сотня лишила ся на Побуку, а сотня Р.Дудинського пішла до Демнї, де були сотнї В.Дїдушка і О.Букшованого. З сими сотнями відійшла зараз під проводом атамана Гр. Коссака до Крушельницї, де прибула того самого дня, себто 1. ХІ. Дня 2. XІ. прибула тут до Крушельницї сотня М. Барана. Дня 3. XІ. відійшли ті сотнї через Ямельничку на гору Кобура, 773 м. Тут дістала сотня Р. Дудинського приказ йти до Стинави нижньої, а сотня В.Дїдушка до Синевідска вижного. Дорога йшла через гори Погар, 719 м., Комарницьке, 685 м. На Комарницькім зіткнули ся обі сотнї з Москалями, окопаними в ровах і прогнали їх зi становищ, забравши 36 Росиян в полон. Спали на голїй землї, хто міг, обвинув ся наметовим полотном.
Дня 4. XI. пішла сотня до Стинави і, провіривши становища ворога, вернула на Комарницьке. Дня 5. XI. зійшли сотнї Р.Дудинського, В.Дїдушка, М.Барана і О.Букшованого, під проводом Гр. Коссака з гори Комарницьке до Синевідска вижного. Вечером дістає сотня Дудинського приказ обсадити село Корчин, 6. XI. приказ обсадити Крушельницю, 7. XІ. перейти до Сколього.
Дня 8. XI. сотнї Р.Дудинського, В.Дїдушка, О.Будзиновського, М.Барана, С.Ґорука і З.Носковського прийшли від сторони Сколього до села Аннаберґу. В Аннаберзї стояли вони до 13. XІ. Дня 11. ХІ. прийшли до Аннаберґу під проводом атамана д-ра С.Шухевича сотнї О.Будзиновського і Д.Вітовського, а сотнї В.Дїдушка і З.Носковcького відійшли того дня на стежі в напрямі села Сморжого. Р.Носковський провадить сотню І.Коссака, який перейшов на прибічника до 129. бриґади.
Дня 13. XІ. перейшли сотнї з Аннаберґу до села Климця. Спали тут по порядних хатах нїмецьких осадників. Від 16. XI. йде сотня Р.Дудинського переважно на стежі.
Дня 16. XІ. йде сотня Р.Дудинського зі сотнею О.Букшованого заступити сотнї В.Дїдушка і Р.Носковського. Сотнї стрінули ся з собою в Гуснїм нижнім. Звідти пішла часть сотнї Р.Дудинського і О.Букшованого обсадити село Матків, а часть лишила ся на становищах в Гуснім, а 18. XI. вернули обі сотнї при загальнім відступі до села Климця.
Дня 21. XI. сотня Р.Дудинського з сотнею О.Букшованого пішли в Тухольку заступити сотнї С.Ґорука і М.Барана. Як лише розіслано стежі і уставлено сторожі полеві, надійшли передні сторожі росийські. Стрільцї зміцнили свої сторожі і прогнали ворожу прочуву (Vorhut), при чім полонили двох Росиян. Перед сильним огнем ворожих пушок і напором Росиян мусїли стрільцї вернути до Климця. Відти слали стежі.
Дня 24. ХІ. дістали сотнї Р.Дудинського, О.Букшованого і М.Барана наказ робити приступ на село Тухольку під проводом сотника Р.Дудинського. Хорого сотника М.Барана заступав четар І.Чмола. Сотнї творили праве крило австрийського віддїлу. Лїве крило становила сотня С.Ґорука. Величезна перевага Росиян спричинила відступ. Того дня згубили ся десь четар Струхманчук, вістун Пушкар з сотнї М.Барана, четар Калиняк з сотнї О.Букшованого і шість стрільцїв. Попали в полон. Росийський віддїл обнимав тодї чотири баталїони, вісїм гармат, кілька машинових крісів.
Дня 25. XI. пішла сотня Р.Дудинського, а також сотнї О.Букшованого, М.Барана і Є.Ґорука під проводом Гр. Коссака з Климця через провал Веречки, 841 м., та зайшли в села Вербіяш, Розтока і Завадку (Ракочі Салляс), які тягнуть ся без перерви одно по другім. Від 25. XI. ходили сотнї на переміну зі своїх кватир до сїл Карльсдорфу (нїмецька оселя) і Жупаня, звідки слали стежі. Від 25. XI. до 29. XІ. було отже велике число сотень разом. В дни 27. XI., 30. XI., 3. XII. ходила сотня Р.Дудинського до Карльсдорфу слати стежі до Івашковець, Маткова, Мохнатого, Сморжа, Фелїцієнталю, Аннаберґу, Тухольки. Для провіреня роботи стеж ішов сотник середним шляхом з одною четою. Дня 30. XI. мала проваджена сотником чета на горі Довбуш, 1144 м., стрічу з головною ставою Росиян. При тій нагодї провірила чета дуже точно ворожі становища.
Дня 29. XI. відійшли сотнї В.Дїдушка і О.Будзиновського під проводом атамана д-ра С.Шухевича до села Латорки. Дня 4.XII. перейшла сотня з Карльсдорфу на гору Бескид і закватуровала ся в землянках, які були покриті дошками і землею, огрівані малими зелїзними печами. Инші сотнї прийшли були з сїл в ті ями вже 3. XII. Дня 5. XII. дістала сотня Р. Дудинського приказ поставити головну ставу в Климци, де Москалї зловили були австрийську головну ставу. Сотня поставила головну і висунула полеві сторожі, які зловили в ночи з 5-го на 6-го 26 Росиян. Дня 6. XII. запалила сотня на приказ церков і корчму, які ще стояли в Климци цїлі, бо село було вже спалене. Сотня пішла до Завадки, бо на її місце прийшла сотня Д.Вітовського. Дня 8. XII. пішла сотня до Карльсдорфу слати стежі. Дня 11. XII. наступив загальний відступ з Веречок. Сотнї під проводом атамана Коссака відступили до Везер-Салляс, звідки сотні О.Букшованого і І.Чмоли під проводом старшого сотника С.Ґорука відійшли до Абранки. Сотню І.Чмоли стрінула сотня Р.Дудинського 16. XII. в Мальмоші, а сотню О.Букшованого в Зайґо.
Дня 12. XII. одержала сотня Р.Дудинського машиновий кріс. При помочи того кріса стримала на гостиници на схід від Везер-Салляс під вечір наступ Москалїв а заступлена сотнею І.Чмоли, відійшла в ночи до Федьшеґеребен, де вже були сотнї Д.Вітовського, З.Носковського і С.Ґорука, котрого заступав в проводі сотнї хорунжий Северин Левицький.
Дня 13. XII. відійшли ті сотнї під проводом атаманя Гр. Коссака через Акльош до Поляни, а відтак вернули ся до Акльош, звідки висилали стежі.
Дня 14. XII. відійшли сотнї Д.Вітовського і С.Ґорука, яку провадив Северин Левицький з Гр. Коссаком до Поляни, а в Акльош лишили ся сотня Р.Дудинського і сотня Р.Носковського, щоби обезпечати відворот австрійських віддїлів і слати стежі.
Сотня Д.Вітовського і Сев. Левицького мали приказ відійти 15. XII. рано на село Порошки і відійшли. В полуднє того дня приїхав до Акльош улан з приказом до сотника Р. Дудинського йти з своєю сотнею і сотнею З.Носковського до Зайґо, той сам приказ був для сотень Д.Вітовського і Сев. Левицького, але вони вже пішли до Порошок. Сотнї Р.Дудинського і З.Носковського вийшли в полудне з Акльош, з'їли обід в Полянї і зайшли на ніч до опорожнего місточка Сваляви. Тут обі ночували і прийшли до Зайґо 16. XII. Зголоснли ся в бриґадї, де старшина незвичайно здивувала ся, що сотнї важили ся ночувати в Сваляві, бо заходила небезпека, що Сваляву займуть леда хвиля Росияни. В Мальмош стрінула ся сотня Р.Дудинського з сотнею І.Чмоли і С.Ґоруком. В Зайґо застала ат. Гр. Коссака і сотню О.Букшованого. Сотнї Д.Вітовського і Сев. Левицького не прибули до Зайґо.
Дня 16. XII. вечером відбуло ся в Зайґо торжество відзначена сотника О.Букшованого. Ґенерал Р.Дрда і капітан ґен. штабу П.Кватернік були присутні. Ґенерал Р.Дрда припняв сотникови срібну медаль І. кляси і сотнї дефілювали. Був темний вечер. Торжество відбуло ся при сьвітлї лїхтарень самоходу. Дефілювали сотнї О.Букшованого, З.Носковського і Р.Дудинського. Сотня Чмоли була тодї в селї Мальмош.
По відзначеню сотника О.Букшованого дістала сотня Р.Дудинського і О.Букшованого приказ відійти 17. XII. на лїсничівку Баляйті, де мала лишити ся сотня Р.Дудинського, а сотня О.Букшованого мала пійти дальше з віддїлом машинового кріса на гори до лїсничівки Зеньова. До сотнї О.Букшованого приділено машиновий кріс під проводом ляйтнанта фон Мільвіюса і шість українських кінних стрільцїв під проводом хорунжого Калинського до пересиланя звітів. Харч взяло ся перший paз тодї на ючні конї, бо дотепер везло ся возами. Дорога незвичайно тяжка. Сотнї прийшли на місце пізно вечером і заночували в порожній, просторій стайнї побіч лїсничівки ґрафа Шенборна. Сотня О.Букшованого відійшла 18. XII., мусїла однак iззa страшної заверухи в високих горах завернути і відійшла 19. XII. рано, коли настала гарна погода. На горах лежав скрізь глубокий снїг. Під вечір надійшли сотнї Р.Носковського і І.Чмоли і сотник С.Ґорук під проводом ат. Гр. Коссака на гору Валяйті. Всї стовпили ся в стайнї при лїсничівцї. Старшина стала в лїсничівцї, де находила ся одна мала і одна ще менша комнатка.
Дня 20. XII. пішла сотня Р.Дудинського перед страшної заверухи на гору Плай, 1334 м, де вже застала 129. бриґаду. Опісля прийшли туди сотнї І.Чмоли, З.Носковського, під проводом ат. Гр. Коссака і всї закватирували ся з иншими австр. віддїлами в стайнях двох сусїдних лїсничівок ґрафа Шенборна. Того дня брала сотня О.Букшованого участь в битві в долинї при селї Зуґо. Дня 21. XII повторено наступ на село Зуґо. Сотня О.Букшованого з віддїлом машинового кріса і сотня З.Носковського під проводом ат. Гр. Коссака творили лїве крило. Сотня Р.Дудинського стояла на правим крилї. Сотня І.Чмоли, ведена С.Ґоруком, не була тут, бо дістала приказ пійти до Волівця. Москалї були в великій перевазї. Армія відступила, а сотнї відійшли 22. XII. назад на гору Плай до лїсничивок.
Дня 23. XII. дістали сотнї Р.Дудинського, О.Букшованого, І.Чмоли, З.Носковського приказ о 4-тій рано обсадити гору Плай. В полуднє прийшов дальший приказ вийти на гору Темнатик, 1347 м. Тут була кватира в стайни, де вже стояв баталїон угорського ополченя. Старшина, 26 осіб, спала в комнатцї лїсничівки величини 20 м. Місця мало. Зимно. Много стрільцїв спало з причини диму від огня на свобіднім воздусї в сїнї. Горами гнав вітер снїгом.
Від 25. XII. до 31. XII. творили 4 сотнї на переміну охорону бриґади і слали стежі. Дня 27. XII. припровадив четар В.Сроковський 90 стрільцїв. До сотнї Р.Дудинського придїлено 52 стрільцїв та четарів В.Сроковського і Н.Никорака.
Дня 1. І. сходять сотнї з Темнатика на стацию Занька і ідуть до Сваляви на відпочинок. В Сваляві стоять до 3.1. Дня 4. І. сотня С.Ґорука, який з днем 1. І. обняв сотню М.Барана, котрою в заступстві проводив І. Чмола, і сотня Р. Дудинського під проводом В. Сроковського йде до села Ізвор, сотня Р.Носковського, О.Букшованого до Дїтковицї з ат. Гр. Коссаком. Того дня відїжджає сотник Р.Дудинський зелїзницею зі Сваляви до Відня з 34 стрільцями учениками на матуру.
Стрільцї в поли дістали частинний відпочинок на Різдвяні Сьвята.
[Дїло]
31.07.1915