В нас уже була згадка, що в Петербурзї під проводом президента мінїстрів Ґоремикіна розпочав наради урядовий польсько-росийський комітет, який має радити над способом здїйсненя обіцянки, даної Росиєю цїлому польському народови з початком війни в відомім манїфестї вел. кн. Миколи Миколаєвича. Тепер повідомляють, що в нарадах сього комітету наступила перерва; на ново має він розпочати свої наради разом зі скликанєм Державної Думи.
Підкладом праць комітету мають бути два проєкти: один урядовий, другий вироблений провідниками кадетів Милюковим і Кокошкіним.
Урядовий проєкт постановляє: Польщею має управляти намісник з прибічною радою, зложеною з репрезентатів земств, міських рад і іменованих урядників.
Урядовий проєкт признає польській провінциї окремого намісника з прибічною радою, зложеною з елєментів громадянських і урядових, а саме з репрезентантів земств, міських рад і іменованих урядників. Земства, яких доси в росийській Польщі нема, мали би бути заведені; вони репрезентували би самоуправу громадянства, а через своїх делєґатів в прибічній радї намісника мали би вплив на державну адмінїстрацию. Далї народне й середне шкільництво мало би бути в цїлости польське; натомість в унїверситетї в Варшаві мала би остати на далї росийська урядова мова. В кінцї в судах та урядах сторонам вільно було би вживати польської мови (так, як в Східній Галичинї вільно вживати української).
Проєкт кадетів іде значно дальше; загально кажучи, він стараєть ся дати Полякам ті права, які вони мають в Галичинї. І так польська провінция мала би не тільки окремого намісника, але також окремий сойм, отже полїтичну автономію на взорець Галичини. Шкільництво було би в цїлости польське, тільки з тим застереженєм, що де є над 1/5 не-польського населеня, там з краєвих шкільних фондів мали-б бути закладані також школи для тих національних меншостий. Управильняє проєкт кадетів також польську репрезентацию в росийськім парляментї: в Державний Думі польська провінция мала би 21, в Державній Радї 10 представників. Натомість як справи, застережені виразно загально-державному законодавству, проєкт кадетів вичисляє: військо, маринарку, монетарну систему, судівництво, почти й телєґрафи і комунїкацию.
Не тільки проєкт урядовий, але й кадетський зустрів ся в деяких польських кругах з від'ємною критикою. Так прим. "Nowa Reforma" дуже невдоволена, що в шкільництві мають бути признані управленя національним меншостям, а цілому проєктови закидає, що він признає Польщі тільки становище автономічної провінциї в росийській державі, а не становище окремої держави, злученої з Росиєю тільки реальною унїєю, як прим. Австрия з Угорщиною.
Очевидно, що на разї все те має тільки теоретичне значінє, бо Росиї доси не тільки не вдало ся "увільнити" і "з'єдинити" під росийським скиптром польські землї Австриї й Нїмеччини, але вона втратила значну часть своєї польської териториї і тратить щораз більше.
Сей факт наповняє той польський табор, який держить з Австро-Угорщиною й Нїмеччиною, надїєю, що може те, що не вдасть ся здїйснити таборови Дмовского при помочи Росиї, буде здїйснене при помочи Австриї й Нїмеччини. Ми вже нотували в сїй справі голоси п. Фельдмана, п. Студнїцкого і презеса польського кола Білїнського. А тепер "Naczelny komitet Narodowy" видав під своєю власною фірмою брошуру професора краківською унїверситету Страшевською п. н. "Die Polen und der Krieg", де пропаґуєть ся та сама думка, з якою виступили були пп. Студнїцкий і Білїнський: щоби з земель, забраних від Росиї, і з Галичини утворити окрему польську державу, яка з дотеперішною Габсбурською монархію творила би триялїстичний союз: австрийсько-угорсько-польську монархію.
Ся польська офіцияльна публїкация документує, що утворенє польської держави з земель, які колись творили польську "Річпосполіту", є польською проґрамою в теперішній війнї. Зі становища тої проґрами критикуєть ся також росийські проєкти, на скільки вони тій проґрамі не відповідають.
[Дїло]
31.07.1915