Експерти, які спеціалізуються в науці, яка відома як «вивчення конфліктів», майже не мають сумнівів у тому, що температура відіграє ключову роль в причинах агресії – і коли агресія є індивідуальною, і коли вона є колективною
Зараз, коли до нас прийшла літня спека, доречно розмислити про те, що багато помітних вибухів людського насильства, схоже, мали місце під час спекотного місяця липня. Для декого липень та серпень асоціюються з вакаціями, відпочинком та спокоєм, та насправді саме влітку людство проявляє найбільше свою жорстокість. Ось деякі приклади з новітньої історії. У липні 1945 р. о пів на шосту ранку в пустелі в штаті Нью-Мексико було активовано першу експериментальну атомну бомбу, що породила хмару диму у формі гриба, яка піднялася на висоту 14 тис. метрів. Бомба випромінювала тепло, яке утричі перевищувало внутрішню температуру сонця, і покінчила з усім рослинним і тваринним життям в радіусі двох кілометрів. Через місяць першу активовану атомну бомбу скинули на місто Хіросіма, що спричинило понад 160 тис. смертей. Другу бомбу скинули через три дні на Нагасакі. Літо для людей – це пора смерті, коли температури підвищуються і спонукають до насильства. Через певну ентелехію ми воліємо забувати про жорстокість й натомість бачимо лише позитивні аспекти.
Хто може заперечувати, що позитивні аспекти є? Масакра в Хіросімі та Нагасакі призвела до негайного завершення Другої світової війни в Азії. Таким самим чином тиск спекотного літа призвів до Американської революції у липні 1776 р. і Французької революції у липні 1789 р. Обидві події були прелюдією жахливого періоду насильства, війни та смерті, але історики зазвичай оминають увагою неприємні моменти дійсності і натомість говорять про такі теми, як свобода, братерство і демократія. Діти в школах вивчають замасковану версію знаменитих революцій, їх спонукають поважати цінності, які, як вважається, захищали повстанці. Те саме мало місце з цілим поколінням в Іспанії, коли в школах спонукали поважати ідеологію, яка стала панівною після військового повстання у липні 1936 р. Минуло багато років перед тим, як можна було виявити і вивчити реальні факти про вплив насильства в Іспанії.
2015 рік засвідчує таку саму тенденцію ігнорувати одні факти і прославляти інші. У всьому західному світі країни, які брали участь у військовій боротьбі проти нацистського панування, відсвяткували цього року завершення Другої світової війни. Це святкування цілком виправдане, але майже не згадувалося про кількість загиблих серед німців. Більшість людей знає про руйнівне бомбардування британськими літаками міста Дрезден, де за одну ніч загинули 25 тис. осіб. Британці завжди публічно висловлювати глибокий жаль з приводу того, що сталося. Утім, менш відомою є інша атака, ще жахливіша, яка була здійснена фатального місяця липня 1943 р. То був спекотний липень, і тисячі тон бомб, скинутих 800 бомбардувальниками на Гамбург в ніч на 27 липня, породили шквал вогню, який поклав край життям 40 тис. мешканців міста. Недарма цій операції дали кодову назву «Операція Гоморра», щоб нагадати нам про місто, яке Бог знищив за його гріхи.
Є мало сумнівів у тому, що липень – це місяць, який мав би вселяти страх. Колись давно психологи коментували той факт, що напруження і насильство зростають в періоди високих температур. Зв’язок між спекою та агресією є обставиною, яку більшість з нас розпізнає в своєму психічному стані. Під час спекотного літа роздратування, що його спричиняє жара, є визнаним фактором в сезонному зростанні злочинів із застосуванням насильства. І підвищення особистого напруження є не єдиним релевантним фактором. В жарких умовах люди виходять на вулицю, і саме там існує тенденція до вибуху насильства. Неспокій, що його відчуває ціла громада, може – якоїсь ночі задушливого літа – породити критичний момент, чого б не сталося у вологу або зимову ніч.
Багато великих заворушень в історії Європи відбулися у розпал літа. Природно, що влітку є більше людей на вулиці; споживається більше алкоголю, і можливість для виникнення невеликих суперечок збільшується. Нині у Лондоні рівень убивств у літні місяці сягає межі. Це тенденція, яка дається взнаки в цілому світі. Якийсь час тому один американський психіатр дійшов висновку, що насильство між чоловіками і жінками посилюється, коли стоїть спека. «Насильство чоловіків по відношенню до жінок зростає влітку, незалежно від будь-якої важливої сезонної зміни». Інше американське дослідження дійшло такого самого висновку щодо частоти зґвалтувань, випадки яких завжди є частішими влітку.
Утім, мабуть, найбільш помітну проблему спеки та агресії можна знайти в дорожній статистиці. В Англії кількість смертей внаслідок дорожньої пригоди сягає свого найвищого рівня улітку. Звісно, є багато причин, через які це стається, перш за все – тому що влітку на автошляхах є більше автомобілів. Але дослідження показали також, що врівноваженість водіїв є значно меншою в умовах спеки, ніж в умовах холоду. Цікаво спостерігати, що лише незначна меншість машин в Англії обладнана кондиціонером.
Експерти, які спеціалізуються в науці, яка відома як «вивчення конфліктів», майже не мають сумнівів у тому, що температура відіграє ключову роль в причинах агресії – і коли агресія є індивідуальною, і коли вона є колективною, або коли здійснюється при допомозі зовнішніх механізмів, таких як автомобіль. Нещодавній детальний звіт щодо цієї теми доходить висновку, що «значення впливу погоди на сучасні конфлікти є водночас важливим і статистично дуже суттєвим. Кожна зміна в погоді до вищих температур збільшує частоту випадків міжособистісного насильства на 4% і конфліктів між соціальними групами на 14%».
Ця тема є особливо важливою у випадку жарких країн півдня Європи, де ще кілька років тому вважалося нормальним продавати автомобілі без кондиціонерів. Але в 2003 р. вісім з кожних десяти авто, що продавалися в Іспанії, мали стандартний охолоджувач повітря. Іспанія є територією, де є багато областей з вкрай високими температурами, але десять років тому лише трохи більше 620 тис. помешкань мали якусь систему охолодження, тобто заледве шість з кожних ста. У 2014 р. цифри вказують на те, що понад 40% з усіх помешкань мають якийсь тип кондиціонерів. Тож схоже, що країни Середземномор’я бажають мінімізувати вплив надмірної кліматичної спеки на своє щоденне життя.
Та це не має впливу на важливу роль спекотного літа на суспільне життя громад. Вуличні протести, такого типу, як ми побачили цими днями на вулицях Афін, визначають форму мислення і дій людей. В період гострої кризи, як це завжди відбувалося в минулому, криза провокує насильство. Фанатики, як це сталося в Тунісі, вибирають літню спеку, аби розсіяти свій гнів на усіх решта. Світ має тенденцію змінюватися у липні, навіть тоді, коли більшість з нас сподівається лише на спокій.
Генрі Кеймен, британський історик
Henry Kamen
La barbarie de un verano cálido
El Mundo, 20/07/2015
Зреферувала Галина Грабовська
23.07.2015