Кінець липня, чорниці на базарах в цей час традиційно стають афинами і бурівками — від Волині через Жовківщину ареал стиглості цих ягід доходить до Карпатських гір.
На жаль, серед 464 питань квестіонара до академічного «Атласу української мови», матеріал до якого збирався в 1950-60-х роках і який в частині західних говорів вийшов друком в 1988 році, нема питання про Vaccinium myrtillus L., ягоди, що на більшій території української мови зветься чорницею (чи черницею — пригадуєте Франкові "Пироги з черницями"?).
Тому пропонуємо зібрану з трьох міжвоєнних діалектних опитувань мапу назв Vaccinium myrtillus L. в Карпатах та передгір'ях.
(клікнути для збільшення)
Джерела:
Stiеber Z. Atlas językowy dawnej Łemkowszczyzny. Z. I—VII. – Łódź, 1956–1964. («Мовний атлас колишньої Лемківщини»)
Виданий Здзіславом Штібером на основі власних досліджень 1934-1935 років в 80 селах Лемківщини і перехідних говірок. Власне у вересні 1939 року цей атлас вже був друкарні, але війна, а потім повоєнна політика ПНР відсунули початок видавання на 17 років, коли автохтонів на Лемківщині майже не лишилося. З цього атласу використано мапи 188 і 189 з другого зошита видання (1957).
Atlas gwar bojkowskich // Pod kier. J. Riegera. – Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk; Łódź: PAN, 1980 –1991. – T. I—VII; («Атлас бойківських говірок»)
Основний матеріал атласу був зібраний Стефаном Грабцем під керівництвом Здзіслава Штібера в 1937-1937 роках в 72 селах Бойківщини. Януш Ріґер, завдяки якому і вийшов цей атлас, частково використав також і непубліковані дані лемківських атласу (7 сіл) та власні (з 22 сіл в 1974-1975 рр.); З семи томів атласу нас цікавить мапа 59 з першого тому; при цьому Я.Ріґер відзначає, що за півтора покоління частішою стала більш висока артикуляція ненаголошеного "о" — тодішні борівки нині проговорюються як бурівки.
Rieger J. A Lexical Atlas of the Hutsul Dialects of the Ukrainian Language / Compiled and edited from the fieldnotes of Jan Janów and his students by Janusz A. Rieger. – Warszaw: Semper, 1996. – 390 s. («Лексичний атлас гуцульського діалекту української мови»),
Той же невтомний Януш Ріґер через 60 років видав матеріали зібрані, починаючи з 1928-го і до 1938 року Яном Янувим зі співпрацівниками, зокрема і з, починаючи від 1934 року, згаданим Стефаном Грабцем, а таком Францішком Лєвандовським (всього 90 сіл). Тут потрібні нам дані є на мапі 131.
Завдяки Наталі Хобзей до цих джерел можна додати ще одне:
Studia nad dialektologią ukraińską i polską: z materiałów b. Katedry językow ruskich UJ / opracował do druku Mieczysław Karaś. - Wyd. 1. (Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego, 376; Prace Językoznawcze, zesz. 44) — Kraków: Państwowe Wydawn. Naukowe, 1975
Видання здійснене на основі матеріалів, зібраних Іваном Зілинським в 1935— 1937 рр. рамках планованого Лінгвістичного атласу Галичини. Були зібрані дані з 90 сіл; цікаві для нашої теми містилися під 539-м питанням ("кущ чорних ягід (борівок) [чорниці]"; с. 83), де є відповіді з 14 поселень.
(клікнути для збільшення)
На цю ж мапу добре лягають і теперішні словникові матеріали:
Піпаш Ю., Галас Б. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) — Ужгород, 2005 (яфини, чорниці)
Сабадош І.В. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району — Ужгород, 2008. (яфери)
Николаев С.Л., Толстая М.Н. Словарь карпатоукраинского торуньского говора с грамматическим очерком и образцами текстов — Москва, 2001 (чорні ягоди)
Негрич М. Скарби гуцульського говору: Березови. (серія "Діалектологічна скриня"). — Львів, 2008. (афини, яфири)
Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: в 2 ч. – Київ, 1984 . – 496 с. (яфер: Лінина Велика Старосамбірського району, яфина: Бориня, Яблінка Вижна Турківського району, Сушиця Рикова Старосамбірського району, яфора: Лопушанка Лехньова Турківського району, Махнівець Старосамбірського району)
Матіїв М.Д. Словник говірок центральної Бойківщини. — К.; Сімферополь, 2013 (афини, яфини)
Матеріали до словника буковинських говірок, в. 1. — Чернівці, 1971 (афини, афіни: Кіцманський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький райони)
Друль І. Словник говірки села Грабовець Стрийського району Львівської області — Луцьк, 2006 (афини, боріўки, чорні ягоди)
А ось як виглядають на фоні міжвоєнних досліджень дані «Загальнокарпатського діалектичного атласу» на основі досліджень 1970-80 рр. (цікава нам Vaccinium myrtillus L. розміщена тут на мапі 62 опублікованого в 1993 році (у Львові) четвертого випуску (більші кружечки на нашій мапі відносяться до «Загальнокарпатського діалектичного атласу», менші — до міжвоєнних даних)
(клікнути для збільшення)
Етимологічно ж
афини, гафини, яфини, яфири, яфори (пол. afyna, чес. hafyna, сл. jafura) — запозичення з румунської мови (afină) неясного походження (можливо від латинського acinus 'ягода');
борівки (пол. borówka, чес. borůvka, болг. боровинка, схв. боровница, боровинка, слн. borovnica) — похідні утворення від бір 'сосновий ліс, ліс'.
22.07.2015