Слідами лемків

У червні відбулася друга пошукова експедиція “Стежками предків”, основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття проживали на теренах сучасної південно-східної Польщі.

14-20 червня львів’яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото та відеофіксацію близько ста існуючих та неіснуючих сіл для того, щоби згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Одразу застережемося, що хоч заголовок наголошує на спадщині лемків, експедиція досліджувала також об'єкти з терен, що охоплюють Західну Бойківщину та Надсяння. Адже адміністративний Сяніцький повіт сьогодні в переважній більшості співпадає з межами Східної Лемківщини, проте історично виходив за межі суто лемківського етнографічного простору і частково поєднує окремі поселення Західної Бойківщини на заході повіту (на межі із Ліським повітом) і окремими поселеннями Надсяння на північному-сході.

Панорама села Мокре, ґміна Загір'я

Історія, що залишила по собі багато смутку, також залишила багато пам'яток архітектури та мистецтва, які молоді дослідники з громадської організації “Вирій” прагнуть популяризувати в Україні. Результатом експедиції буде видання друкованого та підготовка онлайн-путівника теренами Сяніцького повіту й апробація культурно-пізнавального маршруту для гідів та екскурсоводів із Львівщини.

Село Сянічок, ґміна Сянік. Могила хорунжого УГА

“Експедиція по Сяніцькому повіті далася нелегко, оскільки пандемія наклала обмеження на пересування за кордон. Та завдяки допомозі відділу транскордонного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації та генерального консульства України в Любліні нам вдалося виїхати і провести заплановану роботу. Це було 7 насичених днів, під час яких ми відвідали близько ста населених пунктів — існуючих та неіснуючих. Власне з останніми було найскладніше, оскільки відшукати ознаки сіл, яких вже немає 70 років, є непросто. В цьому нам допомагали місцеві жителі — як українці, так і поляки. Також ми користувалися з міжвоєнних карт, які допомагали нам локалізувати те чи інше місце. За час експедиції ми провели фото-, відеофіксацію та відзняли матеріал для розробки віртуального 3D-туру по українській культурній спадщині, що збереглась у Сяніцькому повіті”, — розповів координатор проєкту Роман Стрехалюк.

Село Миків, ґміна Команьча, старий міст

За матеріалами пошукової експедиції буде видано друковане видання путівника Сяніцьким повітом та його електронну версію. Планується, що він міститиме коротку інформацію про міста та села й об’єкти, які варто відвідати. Особливу увагу упорядники приділили неіснуючим селам, в яких залишилися поодинокі хрести, нечисленні надгробки на цвинтарях чи місця, де колись стояли церкви.

Село Вислік Долішній, ґміна Команьча, церква св. Онуфрія

Цей путівник — другий із серії україномовних друкованих та електронних видань про українську культурну спадщину земель Закерзоння. Спадщина українців Східної Лемківщини значною мірою збереглася, але вона не існує в уявленні пересічного українця через брак достатньої та доступної інформації українською мовою. Інформація польською мовою часто породжує хибні уявлення про історичне минуле цих теренів, знання затираються у свідомості як мешканців України, так і Польщі. Проєкт подає інформацію в популярній формі, має практичне застосування — партнери зможуть використати матеріали і путівник для планування майбутніх екскурсій культурною спадщиною Закерзоння.

Проєктом передбачено створення віртуального 3D-туру Google для відібраних об'єктів культурної спадщини. Планується оцифрувати 20 об’єктів, створити панорами з неба для відчуття ефекту повної присутності. Цей інструмент для діджиталізації доступний, але досі не використаний для промоції культурної спадщини Сянніччини. Враховуючи мальовничі ландшафти, наявність дерев'яних сакральних об’єктів, природних заказників, віртуальні 3D-тури мають зацікавити ширше коло туристів відвідати маловідомі для українців терени Лемківщини.

Село Смільник, ґміна Команьча, церква Перенесення мощей св. Миколая

Нагадаємо, що МГО “Вирій” понад десять років працює у сфері збереження та популяризації української культурної спадщини на теренах Закерзоння. За цей час учасники "Вирію" зібрали базу даних історичних та краєзнавчих матеріалів щодо культурної спадщини тих теренів. Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.