Об'єднання УАПЦ і УПЦ КП загальмувалося. Архиєрейський Собор УАПЦ не підтвердив дату Об'єднавчого Собору, обмежившись благословенням подальшого діалогу щодо об'єднання Церков. Київська Патріархія зреагувала нищівною критикою й гучними звинуваченнями.
Основним пунктом розбіжностей стали квоти від Церков на цей Об'єднавчий Собор: «компромісну» пропозицію УПЦ КП збільшити квоту УАПЦ з ⅕ до ⅓ не сприйняли архиєреї УАПЦ, які наполягають на принципі 50 на 50.
А пропозицію УАПЦ не сприймає УПЦ КП, оцінюючи її як «очевидно несправедливу та неприйнятну», і пояснює свою оцінку соціологією: УПЦ КП, згідно з опитуваннями, має підтримку «44% населення України» (так сказано в заяві прес-центру УПЦ КП, насправді 38% з тих, хто вважає себе православними), а УАПЦ — 1,5%.
Тож Архиєрейський Собор УАПЦ на чолі з митрополитом Макарієм (Малетичем), що відбувся 9 липня 2015 р. у Михайлівському Золотоверхому монастирі, ухвалив рішення благословити комісії для ведення діалогу щодо об'єднання Церков і надалі провадити переговори з УПЦ КП. Що, зрештою, цілком відповідає засадам, викладеним у зверненні V Помісного Собору Української Автокефальної Православної Церкви до українського народу від 8 червня:
«І тільки з миром в душі й правдивою братерською любов’ю в серці, над вихованням чого всім конфесіям слід наполегливо працювати не один рік, ми зробимо у визначений Господом час, який так чи інакше настане, братерський крок один одному на зустріч і обнімемося як брати однієї країни, однієї нації, однієї віри й однієї Церкви».
Рішення Архиєрейського Собору УАПЦ збудило нищівну критику Прес-центру Київської Патріархії:
«Невтішний підсумок зустрічі 9 липня підтвердив побоювання щодо серйозного впливу з боку промосковських сил на керівників УАПЦ, зокрема на її Предстоятеля. Не можна виключати, що і оголошені недавно "Правим сектором" відомості про зустріч митрополита Макарія з одним з меценатів Московського Патріархату в Україні та надання останнім матеріальної допомоги у обмін на відмову від реального об'єднання УАПЦ і УПЦ КП, виглядають не такими вже і фантастичними.
Своєю відмовою від конструктивного діалогу та реального об'єднання архієреї УАПЦ продемонстрували безвідповідальність перед обличчям як зовнішньої загрози для України, так і внутрішньої потреби і віруючих, і цілого суспільства в утворенні єдиної Помісної УПЦ. Не виключено, що вплив на їхню позицію мали також російські кола, як це бувало не раз у минулому.
Навряд чи після такого демаршу в осяжному майбутньому владикам УАПЦ можна буде сподіватися на бажання Вселенського Патріарха мати з ними будь-яку справу.
Київський Патріархат розчарований і засмучений таким закінченням чергової — п'ятої за 20 років — спроби вести діалог з УАПЦ. Однак ми сподіваємося, що свідомі священики та миряни УАПЦ нарешті зрозуміють, що їхні владики найперше турбуються не про Церкву і Україну, а про свої власні інтереси та задоволення власних амбіцій, лише прикриваючись славною історією УАПЦ. Яка зараз, як підсумок їхнього правління, перебуває у стані занепаду, має мале число парафій і лише 1,5% суспільної підтримки».
Ще гостріше висловився у своєму FB Речник УПЦ Київського Патріархату, архиєпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (в миру — Іван Володимирович Зоря):
«Для мене особисто цей досвід ще раз підтвердив — ключові ієрархи УАПЦ контрольовані промосковськими силами/грошима/службами. Слова про бажання єдності, про любов до Церкви і України — пуста риторика.
А Моспатріархія сьогодні радіє».
10.07.2015