Довгограйні історії

Деякі події, що трапляються в житті, не обов'язково вкладаються в часові межі пристойності, і тоді виникають серіали, які можна використовувати для сценаріїв майбутнього «мила» з елементами горору.

 

Саміт тижня

 

Тепер у Києві треба виконувати «домашнє завдання» щодо реформ, боротьби з корупцією і примирення на сході

 

Від зльоту лідерів країн-учасниць проекту «Східне партнерство» навіть затяті оптимісти не чекали радикально позитивних наслідків. Колишні радянські республіки, які мають намір співпрацювати з Європейським Союзом, такі заходи розглядають як майданчик, де можна домовитися про інвестиції на найвищому рівні, але багато лідерів-«східняків» їдуть на зустріч з повноцінними європейцями за принципом російської приказки «коль рожей нє вишел, то хоть возлє красавіц постою».

 

Президент України Петро Порошенко розумів, що ніякого суттєвого прориву в Ризі не буде, а словосполучення «безвізовий режим» під час заходу експлуатувати варто дуже акуратно, бо насправді Старій Європі безвізові громадяни країни, де йде війна, не потрібні.

 

Пізніше Порошенко звітував у Твіттері: «Ми сьогодні прибрали всі політичні перешкоди для досягнення безвізового режиму. Залишилися лише технічні питання». А на підсумковій прес-конференції виконав вербальний реверанс перед господарями, заявивши: «Для нас дуже важливо, що нова геополітична реальність — незаконна анексія Криму і аґресія Росії на Донбасі — була у фокусі всієї дискусії. Вся дискусія продемонструвала єдність та солідарність з Україною. Це життєво важливо для нас».

 

Тепер ті, хто нервово реагують на візовий режим, мають слухати нового потужного промоутера України в ЄС, Голову Європейської Ради Дональда Туска, і поки що задовольнятися його прогнозом:

«І Грузія, і Україна отримали те, що просили: надзвичайно чітку дорожню карту того, що потрібно зробити, щоб у грудні цього року отримати однозначно позитивну оцінку Єврокомісії. Наслідком цього буде запровадження безвізового режиму. Мені здається, що 2016 рік є реальним терміном».

 

Прагматикам досить і того, що з Риги українська делеґація привезла 1,8 мільярда євро макрофінансової допомоги від ЄС і ґарантією, що від 1 січня 2016 року запрацює зона вільної торгівлі з ЄС.

 

Путч тижня

 

Можна згадати, що долар колись коштував 1,76 грн, і вимагати саме такого курсу для тих, кому просто некомфортно

 

В часі й майже в просторі збіглися вихід патологічно законослухняних пенсіонерів до кас, аби заплатити комірне за новими тарифами, і пікетування урядового кварталу активістами «кредитного майдану». Громадяни, які колись тішилися, що гривня стабільна, а вони на коні, тепер палили автомобільні шини на столичній вулиці Грушевського і вимагали, щоб їм було дозволено повертати валютні кредити за курсом, що діяв на момент їх отримання. Тепер деякі громадяни України можуть жити в паралельній фінансовій дійсності, де долар коштує 8 чи навіть 5 гривень.

 

Принаймні Верховна Рада так перейнялася, що відіслала на третє читання законопроект, в якому саме й передбачено синекуру для фінансово необережних дорослих людей. За логікою того, що відбулося, тепер мають повне право виходити палити шини ті, хто купив лотерейний квиток, але нічого на нього не виграв. Пенсіонерам в чергах до кас таку поведінку парламентарів пояснити неможливо.

 

Парламент тижня

 

Які можуть бути претензії до того, хто стояв на Майдані й реґулярно про це нагадує?

 

Сам вищий законодавчий орган й далі плекає свій імідж збіговиська несолідних політиків, які пишуть закони для того, щоб їх потім порушувати. На такі «дрібниці», як чимраз ймовірніший крах коаліції «Європейська Україна», увагу вже можна не звертати.

 

Однак з'явилася й інша версія, що пояснює події в будинку під куполом. За цією версією, приміщення є велетенською геопатогенною зоною, де відбувається швидкий неґативний вплив на, здавалося б, донедавна ще цілком адекватних індивідуумів.

 

Цього разу негарна історія трапилася з Тетяною Чорновол з «Народного фронту», яка зробила те, за що картала парламентарів і в своєму минулому журналістському житті, і вже коли стала нардепом. Чорновол вдалася до «кнопкодавства», тобто голосування за себе і за того хлопця. Найприкріше, що своєї провини депутат не визнала, а коментуючи те, що сталося, аґресивно заявила:

«Я не вважаю, що "кнопкодавство" — це найбільша проблема Верховної Ради. Вважаю, що більше треба піднімати питання про лобістські законопроекти, про маніпуляції через проходження через комітети, знову-таки, винесення на голосування. А це не те, що якось неґативно впливає, розумієте? Тому я не розумію цієї істерії, тому навіть зробила це демонстративно».

 

Те, що згідно з Конституцією народний депутат може голосувати у Верховній Раді тільки сам за себе і ніяк інакше, якось вже й забулося. Про те, що «кнопкодавство» українських парламентарів збільшує кількість сивого волосся у їхніх європейських колеґ, — взагалі не йдеться.

 

Атентат тижня

 

Майже комедійний персонаж мав авторитет серед таких самих, як він

 

На думку Льва Троцького, революція приречена пожирати своїх дітей. В сучасних умовах у ролі «дітей» почали виступати місцеві та заїжджі терористи, що бешкетують на сході країни. Олексій Мозговий стояв біля витоків того, що хотіли потім назвати Новоросією, бігав з автоматом у зоні воєнних дій, але найбільше запам'ятався своїм попередженням, що жінок, які з'являтимуться ввечері в закладах громадського харчування, затримуватимуть і обмежуватимуть у правах.

 

Після того, як джип Мозгового обстріляли з автоматичної зброї, він ніколи не зможе нікого і ні в чому обмежувати. Достеменно не відомо, хто вкоротив віку терористові. Напівміфічні партизани-«тіні» заявили, що це зробили вони, розмаїті поінформовані джерела стверджують, що Мозгового прибрали російські спецпризначенці, бо він перестав вписуватися у їхню концепцію бачення світу. І ніхто не каже, що злочинця ліквідували представники Збройних сил України. Можливо, скромність є цьому виною, а може, українські солдати вирішили дати можливість сюжету розгортатися в напрямку, коли вороги вбивають одне одного, щоб, за законами Дарвіна, вижив найсильніший.  

 

25.05.2015