Виступ Чемберлена в палаті громад

ЛОНДОН, 8. (ТАРС). Агентство Рейтер повідомляє, що вчора англійський прем'єр Чемберлен виступив у палаті громад з промовою, присвяченою головним чином останнім подіям у Норвегії.

"Я не маю наміру, — заявив Чемберлен, — робити звіт про воєнні операції в південній Норвегії. Моє завдання полягає в тому, щоб намалювати картину становища, яке створилося, а також відповісти на критику дій уряду. Безсумнівно, повідомлення про відступ наших військ було сильним ударом для палати і країни (вигуки: "А також за кордоном і в усьому світі"). Можна чекати, що міністри зазнаватимуть критики за всі свої дії.

Я боюсь, що при існуючих обставинах цей удар і розчарування були неминучими. У воєнних діях в Норвегії не брала участі велика армія. В дійсності там знаходилось трохи більше однієї дивізії, і наші втрати в чисельному відношенні були невеликі. Те ж саме стосується і цінності залишених у Норвегії складів боєприпасів. Якщо ми мали втрати, то німці втратили ще більше своїх воєнних кораблів, літаків, транспортних суден і солдатів. Зрозуміло, результати останніх подій не повинні розцінюватись тільки з точки зору втрат, яких ми там зазнали. Ми також повинні визнати той факт, що до деякої міри потерпів наш престиж. Так само це трохи розчарувало наших друзів. Ми повинні тепер примиритися з таким становищем і не повинні допомагати нашим ворогам, роблячи наше становище ще більш гіршим".

Вказавши далі, що результатом поразки союзників у Норвегії було посилення рішучості Англії і Франції"; Чемберлен підкреслив важливість перекидання англо-французського флоту в Середземне море.

Відмітивши, що рішення направити війська в Нарвік дістало загальне схвалення, Чемберлен заявив: "Нас можуть запитати, чому ми послали експедиційну армію до Тронгейма, хоч нам повинна була бути відома перевага ворога в повітрі і можливість посилки ним підкріплень з Осло. Я не збираюсь твердити, що в перші напружені дні ми все передбачили. Однак ми усвідомлювали те, що посилка військ у Норвегію зв'язана з великим риском. Ми розуміли, що буде трудно зайняти Тронгейм і вдержати його, якщо тільки нам не вдасться припинити посилку підкріплень німецьким військам, які знаходяться там. В той же час ми повинні були враховувати результати наших дій на норвежський уряд і норвежські війська, якби ми не спробували вдержати в своїх руках центральну Норвегію. При цих обставинах ми вважали, що ми повинні були піти на риск".

Далі Чемберлен перейшов до висвітлення ходу воєнних дій у районі Тронгейма.

"Ми, вказав Чемберлен, підготували і старанно розробили план безпосереднього наступу на Тронгейм як з боку Намсоса, так і Ондальснеса. Ми гадали, що дії німецьких військ будуть утруднені шляхом знищення мостів і псування шляхів, які йдуть з Осло в обидві долини. Нам довелось розчаруватися. Нічого цього не було зроблено, якщо не рахувати двох мостів, висаджених в повітря англійським загоном. Швидке просування німецьких військ разом з танками, артилерією і мортирами спочатку затримало просування наших військ, а потім примусило їх відступити.

Відповідаючи на докори, кинуті по адресу уряду в зв'язку з розпуском у березні експедиційного корпусу, що призначався для допомоги Маннергеймові, Чемберлен пояснив, що експедиційна армія складалася з двох частин. Одна частина була передовим загоном, який повинен був направитись у Фінляндію в першу чергу. Друга частина була більш крупною армією, яка повинна була направитись за першим загоном після того, як він досяг би Скандинавії. Ця друга частина армії була основною.

Коли закінчилася фінська кампанія, ми вирішили, що немає потреби тримати ці війська в Англії. У відповідності з цим ми відправили їх у Францію, де спочатку передбачалось використати їх. Однак передовий загін залишався в Англії, і палата повинна зрозуміти, що посилка в Норвегію більшої кількості військ залежне від наявності їх в Англії, а від швидкості, з якою вони могли бути висаджені в тих дуже нечисленних портах, які були відкриті для нас в Норвегії. Той факт, що основна армія знаходилась у Франції, не міг би викликати нашої затримки при умові, якби послані в Норвегію війська могли там закріпитись". "Я підкреслюю знову, — заявив Чемберлен, — що ми тримали в бойовій готовності певні сили для окупації деяких норвежських портів, якби нейтралітет Норвегії був порушений Німеччиною. Ми мали підставу гадати, що порівняно невеликі сили будуть достатні для окупації і удержання цих портів до прибуття дальших підкріплень. Після того, як німці завдали удару, цих сил було недостатньо для відновлення становища, хоч вони й були висаджені в Намсосі і в Ондальнесі. Я впевнений, що ми правильно зробили, відкликавши свої війська після того як стало цілком ясно, що наш план не може бути здійснений успішно. Провал нашого плану пояснюється двома факторами: поперше, тим, що ми не змогли забезпечити собі аеродроми, звідки могли б діяти наші винищувачі, і, подруге, тим, що Німеччина швидко перекинула підкріплення".

Підводячи підсумки воєнним операціям в південній і центральній Норвегії, Чемберлен вказав: "Немає сумніву, що німці здобули певні успіхи, і цілком ясно, що вони заплатили за них дорогою ціною. Покищо ще рано говорити, хто остаточно виграв бій. Кампанія в Норвегії ще не закінчена".

Дебати в палаті громад

ЛОНДОН, 8. (ТАРС). Учора після промови Чемберлена в палаті громад почались дебати. Лідер лейбористської фракції Еттлі, який виступив, заявив, що "політика теперішнього уряду є одним суцільним провалом" і що "країна потребує нових керівників".

Визначний консерватор Емері різко критикував уряд за провадження кампанії в Норвегії. Ця кампанія, — сказав він, — є типічною для всієї політики уряду. "Ми не можемо, — сказав він, — терпіти далі таке становище. Необхідно добитися зміни". Емері вимагав створення "справжнього національного уряду" з участю лейбористів і представників тредюніонів. Крім того, він вимагав, щоб був створений спеціальний верховний орган, який займався б керівництвом воєнними операціями. Заступник лідера парламентської фракції лейбористської партії Грінвуд в своїй промові заявив: "Я і Еттлі щодня одержуємо великі пакети листів від старих прихильників уряду, які проявляють занепокоєння за майбутнє країни. Необхідно, щоб цей уряд пішов у відставку, збільшивши місце для інших осіб".

Лейборист Веджвуд заявив, що Англія знаходиться тепер в більшій ніж будьколи за все його життя небезпеці. "Уроки воєнних організацій в Норвегії, — сказав він, — говорять про те, що англійський флот може врятувати Англію від голоду, але він не може врятувати її від вторгнення".

Далі Веджвуд закликав до розширення торгових відносин з СРСР.

[Вільна Україна]