Комунальна квазіреформа

Квітень цього року «втішив» нас не тільки прогнозами синоптиків, а й цілком новими, вищими, тарифами на комунальні послуги. Для більшості українців від квітня газ здорожчає відразу втричі, центральне опалення — на 66%, а електрика — наполовину. Від травня обіцяють здорожчання води. Уряд виділяє величезні суми на субсидії і радикально спрощує порядок їх отримання. Водночас чиновники порушують питання і про радикальні заходи щодо боржників, аж до вилучення житла.

Здорожчання законне?

Цього року МВФ таки дотиснув український уряд щодо підвищення цін на комуналку і передовсім на газ. Команда Арсенія Яценюка пішла на цей супернепопулярний крок тому, що країні реально були потрібні великі кошти, і то швидко. Відтак від квітня кубометр газу для міського населення, яке використовує газ для обігріву помешкань і підігріву їжі та води, коштує 3,6 грн. в опалювальний сезон, якщо споживач вписується в ліміт 200 кубів на місяць, і понад 7 грн. у літні місяці або ж у разі перевищення ліміту.

Водночас від квітня суттєво дорожчає електрика — для більшості споживачів цей показник становить 50% до старої ціни, або ж понад 60 копійок за кіловат. Ті, хто споживає менше 100 кіловат на місяць, платитимуть на 17% більше, ніж тепер, а українці, які споживають понад 600 квт на місяць, платитимуть за них по 1,4 грн.

У травні на українців чекатиме ще й здорожчання холодної води — таке рішення вже ухвалила відповідна комісія. У Львові вода здорожчає майже на 12%, а от в тих містах, де тарифи не зростали вже давно, вартість води та водовідведення може зрости і на 100%.

Докладніше про нові тарифи можна дізнатися тут.

Формування нових тарифів не залишилося поза увагою експертів. До прикладу, ГО «Публічний аудит» оприлюднило свою оцінку формування тарифів на газ, де стверджується, що тарифи мали б зрости щонайбільше на 99%, натомість зросли на 285%. Таке підвищення громадські активісти називають економічно необґрунтованим і вимагають скасувати постанову, яка запроваджує зростання тарифів. Як вказано в документі, таке вагоме підняття цін може призвести до пропорційного збільшення числа неплатників.

З іншого боку, ситуація в комунальному господарстві України залишається критичною вже багато років. Багато урядів бралися розчистити ці авгієві стайні, однак в результаті про реформи забували, а гною ставало щораз більше, і тепер є всі шанси у ньому потонути. Адже загальні борги українців за комуналку — понад 13 мільярдів гривень. Це майже на третину більше, аніж бюджетні видатки цього року на медицину (8,9 млрд. грн).

У трьох областях Галичини комунальні борги сягають ледь не 800 млн. грн. Лідером залишається Львівська область — на кінець січня 2015 року борги за комуналку становили 548,0 млн. грн. і збільшилась порівняно з початком місяця на 3,9%, а проти кінця січня 2014р. — на 6,3%.

У Тернопільській області ця цифра становила на кінець 2014 року майже 110 млн. грн., понад половину з яких припадало на обласний центр. На Франківщині приблизно така сама ситуація — на кінець лютого 2015 року заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг становила 110,9 млн. грн. і зменшилась пртягом місяця на 6,5%.

У містах Івано-Франківськ, Бурштин, Калуш і Коломия, Калуському, Коломийському та Тисменицькому районах заборгованість коливалася від 548,9 тис. грн. до 85,7 млн. грн. У решті міст обласного значення та районів області сплачено більше від нарахованих сум з урахуванням погашення боргів попередніх періодів від 4,1 тис. грн. у Верховинському до 2,4 млн. грн. у Надвірнянському районах. Cередній термін заборгованості населення за всі види послуг становив 1,1 місяця.

Заборгованість населення на послуги ЖКГ тягне за собою борги комунальників перед енергетиками. Протягом останніх місяців ПАТ «Львівобленрего», до прикладу, реґулярно призупиняє подачу електрики водоканалам області від Борислава, де примудрилися при 40 тисячах населення накопичити майже 1,5 млн. грн. боргів, і до Львова, де борги сягають майже 8 млн. грн.

Комунальники пояснюють, що борги накопичуються ще й за рахунок того, що тарифи на воду та водовідведення не встигають за тарифами на електрику для промислових споживачів, які протягом останніх місяців піднімали уже тричі, а тарифи на воду зростуть щойно від травня. Оця різниця плюс борги споживачів й формують вагому заборгованість комунальників.

Ці цифри можуть зрости після різкого підвищення тарифів, вважають експерти. Зокрема, голова правління Всеукраїнської асоціації з питань енергозбереження Роман Співак в коментарі «Z» наголосив, що підвищення цін у сфері ЖКГ не є спробою вже давно назрілої реформи галузі.

«Підвищення цін — не реформа. Реформа — це запровадження 100% обліку газу та тепла, утеплення будинків, заміщення газу на котельнях на альтернативне місцеве паливо. Підвищення цін в ЖКГ нічого не змінює, тому що в тарифі немає складової на розвиток ЖКГ, а тільки оплата російському "Газпрому"... Борги збільшаться», — вважає експерт. Він підтримує висновки ГО «Публічний аудит» про те, що тарифи мали б зрости на 99%, і прогнозує влітку судові позови щодо обґрунтованості розміру тарифу, а на осінь — навіть акції протесту.

Субсидії не панацея

Урядовці сподіваються, що дисбалансу між рівнем тарифів та доходами населення можна буде уникнути за допомогою масового залучення українців до урядової програми субсидій. На це в бюджеті закладено приблизно 12 мільярдів гривень.

Як розповіла заступник директора департаменту соціальної політики Львівської ОДА Оксана Яковець, для оформлення субсидій треба буде заповнити лише два документи — декларацію про доходи родини та заяву на отримання субсидій — і віднести їх у районний відділ соціального захисту. Крім того, розглядають варіанти прийому заяв у жеках та сільрадах.

За даними пані Яковець, субсидії нараховуватимуть на рік від дня реєстрації документів чи поштового штемпеля, якщо документи пересилали поштою. І лише постфактум ці документи перевірятимуть на правдивість.

Чиновниця наголошує, що уряд безпрецедентно спрощує механізм надання пільг, однак при тому прохачі мають бути максимально уважними, щоб не забути якісь суттєві моменти з декларації, бо відповідальність за неправдиві дані у декларації доволі жорстка — позбавлення права на субсидії та грошовий штраф.

Як приклад вельми поширеної помилки подають варіант з автомобілем, який передали у генеральне доручення: попри те, що ним на щодень користується інша особа, він зареєстрований на попереднього власника. І якщо про це забути, то субсидія ґарантовано випарується, а великі штрафи навпаки стануть жорстокою реальністю.

За прогнозами Оксани Яковець, після зростання тарифів суттєво зросте й число отримувачів субсидій. Якщо сьогодні на Львівщині зі субсидій користаються 60 тисяч сімей, то від квітня їх кількість зросте щонайменше утричі і може досягти майже чверті всіх сімей області. Водночас чиновниця стверджує, що фінансового забезпечення на Львівщині вистачить — на субсидії передбачено 700 мільйонів гривень.

Хто не платить, той безхатченко

Чекаючи на радикальні цінові зміни, чиновники заводять старі пісні: радикально вирішити проблему боржників за допомогою примусового продажу їхнього житла.

Нещодавно представниця Мінреґіону Наталія Хоцянівська нагадала, що чинним законом про виконавче провадження передбачено вилучення за рішенням суду житла комунальних боржників чи належних їм земельних ділянок.

«На сьогодні є закон про виконавче провадження, і досить широкий спектр впливу на неплатників ним передбачено. Передбачено стягнення насамперед на кошти боржника, на рухоме майно, і більше того, 63-ю статтею цього закону передбачено вилучення вашої квартири, вашого будинку і вашої земельної ділянки», — цитує чиновницю УНІАН. З її слів, у 2014 році рівень оплати населення за ЖКП становив 92%: з 39,5 млрд. грн. нарахованих платежів населення сплатило понад 36 млрд. грн.

На її думку, держава мала би вдатися до жорсткіших заходів щодо неплатників і змусити їх сплачувати борги.

«Мені не хотілося б, щоб мої слова були сприйняті таким чином, що завтра почнеться відбирання майна у боржників. Але хочу сказати, що справді з цією ганебною практикою, яка руйнує всю систему надання та отримання житлово-комунальних послуг, потрібно, напевно, перейти до більш жорстких заходів, для того щоб цю ситуацію змінити і все-таки змусити неплатників здійснювати розрахунки», — додала пані Хоцянівська.

Крім того, вона зазначила, що для боротьби з неплатниками Мінреґіон також ініціював внесення змін до закону про житлово-комунальні послуги, якими передбачалося, зокрема, запровадження пені за несвоєчасну сплату ЖКП розміром 0,1% від суми неплатежу. Однак поки що цей законопроект не було розглянуто, інформує УНІАН.

Така заява чиновниці звучить вельми загрозливо, однак за останні десять років це вже вкотре урядовці намагаються втілити в життя такі жорсткі принципи, однак навіть після набуття чинності згаданого закону про виконавче провадження радикальних змін не сталося. Хоча до частини неплатників такі жорсткі заходи були б і виправданими.

Наприклад, не так давно директор департаменту економічної політики Львівської міської ради Ірина Кулинич оприлюднила цікаву статистику про львівських боржників за послуги ЖКГ. За її даними, 142 мешканці Львова не сплачували за комунальні послуги взагалі протягом двох років, накопичивши борги на загальну суму понад 2 млн. грн. Щоправда, за останні два місяці 17 боржників розрахувалися за свої борги на загальну суму 50 тисяч гривень.

Найбільше таких боржників припадало на Франківський та Шевченківський райони, де жили майже 70% злісних неплатників. До того ж із загального числа тільки 34 боржники належать до категорії неблагополучних.

Водночас ці цифри не витримують порівняння з боргами львів'ян за теплопостачання, які на 1 березня становили 17,8 млн. грн,. причому 8 мільйонів мешканці Львова додали за два перші місяці 2015 року у розпал опалювального сезону.

Чинне законодавство каже, що відібрати квартиру за борги можуть, якщо сума цих боргів перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів, тобто навіть не 13 тисяч гривень, або ж приблизно 500 доларів США. Навіть за нинішніх цін на житло сума сміху варта. Однак якщо державна репресивна машина захоче обрати когось за офірного цапа для наочного прикладу, то і за такі гроші є шанси залишитися без даху над головою.

Стаття 63 закону про виконавче провадження передбачає, що звернення «стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу  звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику».

Водночас стаття 52 того ж таки закону уточнює, що коли сума заборгованості не перевищує десяти розмірів мінімальної зарплатні, тобто 12 180 грн., то виконавці не можуть арештувати єдине житло боржника. А рішення про позбавлення єдиного житла ухвалює суд.

Якщо брати Тернопільщину, то тут людям не загрожує перспектива позбутися єдиного житла, бо за даними тамтешньої виконавчої служби комунальні борги мешканців області коливаються від тисячі гривень до десяти. А от середня сума заборгованості злісних неплатників Львова перевищує 14 тисяч гривень, і вони є безпосередніми кандидатами на примусову програму зміни житла за власний кошт.

Щоправда, керівник прес-служби Львівського обласного управління юстиції Павло Огірко у розмові зі «Z»  розповів, що до таких прецедентів цього року не доходило. З його слів, щойно боржники дізнаються про рішення суду, як одразу ж збирають необхідні кошти й ліквідовують борги.

«Загалом люди гасять борги, щойно доходить до рішення суду», — наголосив він. І зазначив, що загалом випадки виселення саме за борги є дуже рідкісними, зазвичай ідеться про більший комплекс причин — комунальні борги, аліменти чи протерміновані виплати за кредитами.

Однак у Виконавчій службі кажуть, що чинний закон недосконалий, бо входить у суперечність зі статтею 116 Житлового кодексу, в якій перелічено усі підстави для виселення з квартири: «Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку».

Тобто борги за комунальні послуги не внесені до переліку причин, на підставі яких людину можуть виселити з її квартири, надавши інше житло, чи без надання нового помешкання.  А це, своєю чергою, дає можливість боржникам влаштовувати судові тяганини на довший час. Крім того, ніхто не скасовував норму закону про те, що позови про борги втрачають актуальність, якщо таким боргам понад три роки, — суди не мали б приймати до провадження таких позовів комунальників, однак у цьому випадку, як кажуть в народі, можливі нюанси.

Тож непоодинокими є випадки, коли позбавлені власності на помешкання боржники не хочуть добровільно полишати житло. І їх можна виселити тільки за окремим рішенням суду.

«Боржник може оскаржити торги. Відсоток того, що рішення суду буде на його користь, невисокий, але загалом у нього таке процесуальне право є. У разі, коли квартира є вже вашою власністю, але попередній власник не хоче її звільняти, вам доведеться звернутися до суду з позовом про його примусове виселення. На жаль, на сьогодні іншої процедури не існує. Коли у вас буде таке рішення суду — звертаєтеся в державну виконавчу службу за місцем розташування нерухомості. Тоді державний виконавець спільно з правоохоронними органами примусово виселить цю людину», — роз'яснює очільник Державної виконавчої служби України Дмитро Сторожук.  

Як бачимо, правове поле щодо комунальних проблем має великі прогалини та неузгодженості, без уніфікації яких не уникнути юридичних та судових казусів. Тож прогнозувати масові виселення комунальних боржників не варто доти, доки законодавці не примирять між собою пункти різних законів. Врешті, це питання вже набуло політичного підтексту, бо у Верховній Раді представники «Опозиційного блоку» зареєстрували законопроект про мораторій на виселення боржників за комунальні послуги і сподіваються заробити на цьому якийсь політичний капітал перед виборами до місцевих рад.