Конкурс із відбору голови Національного антикорупційного бюро опинився під загрозою зриву на самому фінальному відтинку. До завершення «антикорупційної» епопеї залишилася якась дещиця: минулого тижня комісія вже визначила перелік із чотирьох претендентів, котрі, на її погляд, найкраще пасують до вимог поважної посади (народний депутат Віктор Чумак, адвокати Яків Варічев, Микола Сірий, Артем Ситник). Наразі фіналісти проходять один із останніх етапів кастингу – спеціальну перевірку. Відтак конкурсна комісія запропонує президентові перелік із трьох претендентів, з-поміж яких глава держави вибере одного. Остаточна децизія належатиме Верховній Раді, котра має підтримати кандидата своїм голосуванням.
Проте парламент може виявитися також і шлагбаумом для конкурсу: у ВР визрів законопроект, який може знівелювати дотеперішню роботу комісії та «обнулити» відбір.
Засідання конкурсної комісії. Ліворуч – Зісельс, праворуч – Захаров, у центрі – голова комісії Чубаров
Ентузіазм, котрий демонструють українські політики, викликав занепокоєння зокрема у директора Європейського управління боротьби з шахрайством Джованні Кесслера, котрий також є членом конкурсної комісії. Під час останнього засідання групи він доволі категорично заявив, що парламент намагається зазіхнути на незалежність процедури. «Я раніше казав, що ми не є Верховною Радою і як комісія не маємо втручатися у рішення, що приймає парламент. Але тепер я хочу звернутися до Ради: ви не є конкурсною комісією, тож будь-які спроби втрутитися у чинний процес є дуже небезпечним. Змінювати правила гри для конкурсного відбору, який майже завершився, – це атака на незалежність членів та рішень комісії», – наголосив Кесслер.
Сивина в законі – біс у ребро
Скандальний законопроект №2339 зареєстровано у Верховній Раді 5 березня. Його автори – народні депутати з Блоку Порошенка Олександр Грановський і Олексій Мушак, а також Михайло Хміль із «Народного фронту». Формально проект спрямований на зняття вікових обмежень для голови Антикорупційного бюро. У чинному законі передбачено, що граничний вік для керманича АКБ – 65 років, що є стандартом для державних службовців. Документ також дозволяє конкурсній комісії за потреби вибирати не трьох, а двох фіналістів. На цьому змістовні поправки завершуються.
Проте найбільш карколомна зміна викладена в прикінцевих положеннях законопроекту. Депутати пропонують: «Особи, які у зв'язку з набранням чинності цим законом набули права на участь у відкритому конкурсному відборі на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України можуть (у випадку, якщо такий конкурсний відбір триває) подати документи до комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора НАБУ протягом чотирнадцяти календарних днів з дня набрання чинності цим законом, незалежно від стадії проведення конкурсного відбору». Саме ця норма може перевернути конкурс догори дриґом.
Віктор Чумак жартує у Facebook: "З молодими якось не складається?"
На перший погляд, ідеться про те, щоб розширити конкурс для осіб віком понад 65 років, зокрема для тих претендентів, які з геронтологічних причин відсіялися у нинішньому відборі (а такі були). Втім, голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що закон дозволить податися на конкурс не лише літнім претендентам, а й усім охочим. «Вочевидь, жоден із відібраних комісією кандидатів не влаштовує Адміністрацію президента та команду прем'єра… Єдиний шанс для влади отримати "ручного" та "свого" очільника Антикорупційного бюро – новий конкурс», – вважає Шабунін.
Ведмежа послуга
Народний депутат Михайло Хміль відкидає звинувачення в намірах зірвати конкурс. У коментарі «Z» він ствердив, що автори законопроекту навпаки намагалася посприяти конкурсній комісії.
«Ідея цього законопроекту виникла давно. Якщо чесно, погано, що ми подали його трохи пізніше, аніж мали зробити, – каже Хміль. – Поправки стосуються трьох статей. Перше: пропонуємо не поширювати на керівника Антикорупційного бюро норми закону про державну службу в частині граничного віку. Друге питання – в нинішньому законі не чітко прописано умови, строки та етапи проведення конкурсу, ми пропонуємо це поправити. І третій пункт – можливість конкурсній комісії подавати президентові двох чи трьох претендентів, бо в чинному законі не ясно, чи комісія має вносити всіх трьох, чи навіть одного. Нема абсолютно ніяких непорозумінь. Навпаки, наш законопроект спрямований на допомогу конкурсній комісії».
Київ. Акція проти корупції
Натомість секретар конкурсної комісії Євген Захаров критикує депутатську ініціативу. «Ми майже завершили роботу, а нам хочуть нав’язати нових кандидатів, старших за 65 років. Ідеться про зміну умов проведення конкурсу під час його проведення. Це, на мій погляд, абсолютно ненормально, цього не можна робити! Були правила одні, був відбір кандидатів, а тепер міняють правила цього конкурсу під час його проведення в той час, як він іще не закінчився. Це неприпустимо», – обурюється Захаров, призначений до складу комісії за квотою президента.
Ждемо «Вашингтона» з новим і правильним прокурором
Чи можливо, що законодавча ініціатива була написана депутатами з прицілом під конкретну людину? А якщо так – то під кого?
Відомо щонайменше про одного претендента на посаду голови бюро, котрий не пройшов сито конкурсу саме через свій вік. При цім він вважався одним із фаворитів антикорупційного змагання. Це Богдан Витвицький, американський юрист українського походження, колишній федеральний прокурор США, радник посольства Штатів в Україні. Зараз йому 67 років.
Цікаво, що кандидатуру Витвицького в публічній дискусії відстоює аналітик Сергій Фурса – помічник депутата-автора законопроекту Олексія Мушака. Це зміцнює підозри, що проект покликаний розширити конкурс для Витвицького.
«Другого шансу не буде. Має вийти з першого разу, – аргументує пан Фурса. – Кредиту довіри від населення майже нема. Хоч це й парадоксально, та доля українських реформ значною мірою залежить від імені людини, котра очолить АКБ... У першій четвірці нема людей, котрим би повністю могло довіритися суспільство. Може, там і є хороші хлопці, та вони надто слабкі, вони мають недоліки. А отже кого б не вибрав президент, шанси на успіх мінімальні... На жаль. Між тим, така людина була», – аргументує помічник нардепа.
Богдан Витвицький: шансу ще не втрачено?
Народний депутат Хміль теж згадує Богдана Витвицького в числі осіб, котрих він би хотів бачити на чолі Антикорупційного бюро. «Я позитивно ставлюся до кандидатури Витвицького. Але це моя приватна точка зору. Так само позитивно ставлюся й до кандидатури Давида Сакваліредзе (грузинський правник був відхилений комісією з огляду на незнання державної мови та причетність до політичної партії, що є заборонено законом. – «Z»). Я прихильник того, щоб бюро очолила стороння особа. І якщо такі люди погодяться стати на цю посаду, то висловлюватимуся на їхню користь», – каже Хміль.
Ефект «Ґринджолів»
Перипетії довкола «антикорупційного» законопроекту нагадують кумедну історію з «Євробаченням», котре проводилося в Києві 2005 року. На хвилі революційних поривів українські чиновники вирішили переформатувати відбірковий конкурс, щоб проштовхнути на сцену співочий символ «Помаранчевої революції» – івано-франківський гурт «Ґринджоли». Вважалося, що задля успішного виступу на пісенному змаганні можна знехтувати формальностями. Щось подібне є з головою Антикорупційного бюро. І це ще не найгірший випадок, якщо політикум хоче посадовити в АКБ професійного фахівця, застосовуючи «ручні» методи для корекції кастинг. Бо найсумніше, якщо це робиться задля того, щоб отримати на посаді лояльну фігуру.
Секретар комісії Євген Захаров критикує депутатську ініціативу, незалежно від того, які вона має мотиви – благі чи підступні. «Це цілковите нерозуміння законодавчих правил. Не можна міняти правила гри залежно від результату. А тут відбувається саме це. Результатом незадоволені, тому вирішили ввести нових кандидатів, за іншими правилами», – коментує Захаров, голова Харківської правозахисної групи.
Конкурсна дискусія. Віктор Мусіяка, Йосиф Зісельс, Євген Захаров
За словами Захарова, спеціальна перевірка може затягнутися. У владних колах казали, що цю процедуру при бажанні можна провести протягом однієї доби (до речі, іноземні міністри при затвердженні складу уряду пройшли цей етап дуже стрімко). Проте граничний термін складає аж два місяці. Тобто якщо не зараз, то пізніше народні депутати можуть внести зміни до закону, котрі передбачать нові умови змагання, «незалежно від стадії проведення конкурсного відбору». «Це вже, навіть на сьогоднішньому етапі, погано виглядає, – коментує пан Євген. – Таке ставлення до конкурсу та його результатів я ніяк не можу вітати».
Таки «фігня»?
Доля ж скандального законопроекту визначиться, ймовірно, в понеділок, на засіданні фракцій коаліції. «Побачимо, чи це позиція цілих фракцій, позиція коаліції, чи це самодіяльність, – каже Михайло Хміль, відповідаючи на питання «Z» про те, чи солідарний із ним цілий «Народний фронт». – Якщо це самодіяльність, тоді я перепрошуся, і на тому все. Нехай тоді комісія проводить відбір за старими правилами».
Тим часом голова фракції Блоку Порошенка Юрій Луценко під час дискусії з Віталієм Шабуніним та іншими активістами у мережі Facebook написав: «Фігня. Конкурс пройде без змін. Хоча результат відбору дивний».
13.03.2015