За рік мільярдерів в Україні побільшало. Але, за версією Forbes, галичан серед них катма. Навіть Фірташа.
Цього тижня американський журнал Forbes опублікував свій новий щорічний рейтинґ найбагатших людей світу. Загалом американці відшукали на планеті Земля 1 тисячу 342 людини, які є такими заможними, що мають грошей аж на понад мільярд доларів США.
Найдорожчою людиною у світі знову, вже вчетверте, за версією Forbes, є власник телекомунікаційної компанії America Movil, мексиканець Карлос Слім Елу. Порівняно з минулим роком статки цього пана зросли ще на 4 мільярди доларів і тепер становлять 73 мільярди.
Другий місце в цьогорічному ґлобальному рейтинґу мільярдерів зайняв засновник Microsoft Білл Ґейтс. Його багатство оцінюють у 67 мільярдів.
Третій товстосум — засновник торговельної імперії Inditex, іспанець Амансіо Ортеґа зі своїми 57 мілярдами.
Ознайомитися з повним списком мільярдерів може кожен охочий на Інтернет-порталі журналу Forbes. Ми ж поговоримо нині про тих його фіґурантів, які мають до нас з вами безпосередній стосунок.
У нашій бідній-нещасній Україні, яка має силу-силенну фінансових проблем, цього року знайшлися 10 осіб, які зі своїми статками зовсім не блідо виглядають на тлі світової грошовитої еліти. Цікаво, що торік наших співгромадян, які увійшли до списку найбагатших людей світу, було лише восьмеро: Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Юрій Костюк, Петро Порошенко, Костянтин Жеваго та Андрій Веревський. Цього року до компанії долучилися ще двоє – Вадим Новинський та Сергій Тігіпко.
Більшість з-поміж цих прізвищ не сходять з язиків українців. Та погляньмо ближче – хто вони, ці українські мільярдери, і на чому заробляють свої казкові статки.
Рінат Ахметов
Оцінюють у $15,4 мільярда
Порівняно з минулим роком, коли його статки оцінювали у 16 мільярдів, Рінат Ахметов трохи збіднів і, відповідно, «спустився» з 39-го місця у Forbes на 47-ме.
Цього 46-річного ясноокого блондина вже багато років поспіль визнають найбагатшою людиною в Україні. Його особисті статки походять з «буремних дев’яностих» і, за поширеною думкою, мають кримінальну природу. Та попри всі розмови про участь і лідерські позиції Ріната Ахметова в татарському злочинному клані Ахата Брагіна (1995 року загинув від вибуху просто під час футбольного матчу на донецькому стадіоні) цей чоловік жодного разу перед законом не поставав і до кримінальної відповідальності не притягався.
1995 року Рінат Ахметов зініціював створення Донецького міського банку (Донгорбанк) й очолив його. У 2000 році заснував компанію System Capital Management і від початку 2009 року є єдиним акціонером цієї компанії. Сьогодні SCM володіє контрольними пакетами акцій понад 100 підприємств гірничо-металургійної та телекомунікаційної галузей, енерґетики, банківського, страхового та медіа- бізнесів, роздрібної торгівлі, сфери нерухомості та інших галузей економіки.
Рінат Ахметов – людина публічна і небайдужа до влади. Протягом тривалого часу він активно впливає на політичні процеси в Україні, фінансуючи партії, зокрема й Партію реґіонів. Двічі робив спроби ввійти в офіційну політику, успішно балотуючись у народні депутати. У 2006 та 2007 роках проходив до Верховної Ради України за виборчим списком Партії реґіонів, де щоразу фіґурував під №7. Але в парламенті відзначився лише тим, що побив усі рекорди з невідвідування сесійних засідань. Очевидно, що депутатство приваблювало Ахметова здебільшого статусом юридичної недоторканості, адже «помаранчева» влада намагалася розслідувати походження ахметовських мільярдів. Спроби ці, як знаємо, були марні.
Віктор Пінчук
Оцінюють у $3,8 мільярда
Торік статки Віктора Пінчука становили 4,2 мільярда і він посідав у Forbes кругле 225-е місце. Цього року він там на не менш круглому, але куди нижчому 353-му місці.
Головна характеристика Віктора Пінчука — законний чоловік любої доньки Леоніда Кучми. Тобто зять двічі Президента України. Колись Віктор Пінчук був бізнес-партером нині ув’язненої екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. Провадив спільні справи і з Рінатом Ахметовим.
Пінчук був засновником ФПГ «Інтертайп», яку 2007 року реструктуризував в інвестиційно-консалтинґову групу EastOne. До структури власності цього бізнесу входять великі підприємства трубної промисловості, банківської та страхової галузей, а також засоби масової інформації тощо.
Основні капітали Віктор Пінчук нажив, постачаючи виготовлені на своїх підприємствах труби таким гігантам енерґетики, як російські «Ґазпром» і «Роснєфть».
Він є власником потужних медіа-ресурсів і засновником доброчинного фонду свого імені.
Цікаво (хоч і цілком зрозуміло), що «ціна» Віктора Пінчука суттєво зросла за часів президентства Леоніда Кучми. 2004 року разом з Рінатом Ахметовим він придбав у держави славнозвісну «Криворіжсталь», яку потім у них «відібрала» Юлія Тимошенко. Вона, нагадаємо, будучи прем’єр-міністром України часів президентства Віктора Ющенка, заявила, що «Криворіжсталь» продано за копійки, націоналізувала її і продала наново за ціною уп’ятеро вищою, ніж за неї колись заплатили панове Пінчук та Ахметов.
Тоді ж таки Пінчука спіткала ще одна бізнесова халепа. Незаконною визнали приватизацію Нікопольського феросплавного заводу, що його запопав у власність президентський зять. І не знати чим би все закінчилося, якби Юлію Тимошенко тоді не відправили у відставку. А так історія стишилася підписанням угоди між Пінчуком і Коломойським щодо поділу права власності на завод.
Складові політичної кар'єри Пінчука — депутатські мандати в парламентах III і IV скликання, робота на посаді радника Президента, а також в Раді підприємців у Кабінеті Міністрів.
Від 2006 року Віктор Пінчук не бере участі в офіційній політиці й жодних посад при владі не обіймає. Натомість зазвичай з’являється на публіці як славетний меценат, опікун сучасного мистецтва.
Ігор Коломойський
Оцінюють у $2,4 мільярда
Порівняно з минулим роком теж не забагатів. Торік його статки оцінювали у 3 мільярди і віддавали йому 377-му сходинку в рейтинґу Forbes. Нині Коломойський — №613.
Йому 50 років, він найбагатший в Україні і найголовніший у Європі єврей.
Прізвище Ігоря Коломойського асоціюють найперше з групою «Приват». З ним пов’язують «Приватбанк», низку обленерґо та великі (як канал 1+1) та не дуже (як львівський ZІК) медіа.
Ще Коломойський має «Нафтохіміка Прикарпаття», «Укрнафту» та мегапотужний голдинґ феросплавів, який контролює 30% світового ринку.
«Аеросвіт», «Дніпроавіа», «Донбасаеро» — це все теж належить Коломойському, який зі своєю «Українською авіаційною групою» вийшов вже на міжнародний ринок авіаперевезень. Наприкінці минулого року українські авіакомпанії Коломойського залихоманило, але це не завадило власникові долучити до свого бізнесу ще й «Міжнародні авіалінії України».
Автори Forbes наголошують на тому факті, що пану Коломойському, окрім всього, належить ще й 4,5% акцій Evraz Романа Абрамовича.
Ігор Коломойський ніколи не брав участі в публічній політиці країни, але завжди мав на неї потужний влив. Останнім часом відзначився тим, що увійшов в конфлікт з впливовою групою, що її називають «Сім’я», маючи на думці родину та друзів родини Президента Януковича. Власне цим конфліктом пояснюють проблеми, що виникли на ринку авіаперевезень.
Вадим Новинський
Оцінюють в $1,9 мільярда
Цей пан у товаристві українських мільярдерів — новачок. Та не тому, що нещодавно розбагатів (торік його статки становили ті ж таки 1,9 мільярда). А тому, що лише нещодавно став громадянином України. 29 травня 2012 року Віктор Янукович своїм указом надав Вадиму Новинському громадянство — як особі, що має визначні заслуги перед Україною. Доти Новинський був російським підданим, і як росіянин фіґурував у списку американського Forbes.
Проте статки Новінський вже давно заробляв в Україні. Він є власником «Смарт-Холдинґу», що охоплює активи в ключових галузях української економіки: металургійний комплекс, АПК, будівництво та будматеріали, фінансовий сектор і машинобудування.
Також Новинському належить блокувальний пакет «Метінвест Холдинґу», який входить до бізнесової імперії Ріната Ахметова.
Геннадій Боголюбов
Оцінюють в $1,7 мільярда
Торік Боголюбов мав, за підрахунками Forbes, 2,8 мільярда і стояв у списку на 418-му місці. Нині його номер — 882-й.
Геннадій Боголюбов — людина зовсім не публічна. На пальцях однієї руки можна перелічити коментарі й інтерв’ю, які він будь-коли давав пресі. В одному з таких інтерв’ю Боголюбов розповів, як 1990 року разом зі своїм другом Ігорем Коломойським почав заробляти, торгуючи комп’ютерною технікою. Боголюбов і Коломойський — компаньйони дотепер.
Геннадій Боголюбов теж є засновником «Привату» і формує стратегію всієї групи, а також повністю відповідає за міжнародний феросплавний бізнес у ній.
Якщо Ігор Коломойський є президентом Європейської єврейської громади, то Геннадій Боголюбов очолює єврейську громаду в Україні. Якось він здивував усіх тим, що пожертвував цілий мільйон доларів на закупівлю молитовників для юдеїв-ашкеназі, що моляться біля Стіни Плачу в Єрусалимі.
Юрій Косюк
Оцінюють в $1,6 мільярда
На відміну від усіх попередніх багатіїв, Юрій Косюк протягом минулого року нічого не втратив, а навпаки, заробив. 2012 року його статки становили 1,3 мільярда, і він був у списку Forbes на 960-му місці. Цього разу його сходинка — 931-ша згори.
Юрія Косюка може впізнати в обличчя вся країна, адже він особисто знявся в рекламному ролику торговельної марки «Наша Ряба», фактичним і юридичним власником якої є.
Точніше, ця торговельна марка належить «Миронівському хлібопродукту», а той вже належить Косюку. Це вертикально інтеґрований голдинґ, який виробляє курятину, інкубаційні яйця, корми і вирощує велику рогату худобу.
Оглядачі зазначають, що бізнес Косюка пішов вгору за тих часів, коли міністерство АПК в уряді Юрія Єханурова очолював Юрій Мельник. За чутками, співвласником «Миронівського хлібопродукту» є також Ігор Тарасюк, який за президентства Ющенка очолював Державне управління справами.
Петро Порошенко
Оцінюють в $1,6 мільярда
Протягом минулого року фінансові справи Петра Порошенка пішли вгору. Коли торік його статки оцінювали в 1 мільярд, він займав 1153-тє місце у списку світових мільярдерів. Цього року він піднявся на 222 сходинки і став номером 931-м.
За цей час «шоколадний король», як Порощенка називають в народі, встиг попрацювати міністром економічного розвитку і торгівлі в уряді Азарова й виграти вибори у Верховну Раду в мажоритарному окрузі на Вінничині.
Основний профіль Порошенка — кондитерський бізнес. Саме він, як відомо, є власником торговельної марки «Рошен».
Крім того, Порошенко — великий експортер сільгосппродукції. Його концерн «Укрпромінвест» об’єднує чимало цукрових заводів, мукомельні підприємства та виробництво крохмалю й патоки. Ще Петро Порошенко має заводи з виробництва транспортних засобів.
Небайдужий Петро Миколайович і до мас-медіа — у його власності телеканал, газета, журнали. Він навіть заявляє, що запровадив в Україні нові стандарти журналістики.
Публічну діяльність Порошенко починав у вже спочилій в Бозі одіозній партії Віктора Медведчука СДПУ(о). У складі її фракції працював у парламенті від 1998 року. Згодом створив власну політичну силу «Солідарність», яка дуже швидко злилася з партією «Трудова солідарність України», перейменовану згодом на нині всім відому Патрію реґіонів.
Ще за якийсь час Порошенко попрощався з реґіоналами й об’єднався з ющенківською «Нашою Україною». На виборах Президента, що перетворилися на «Помаранчеву революцію», Порошенко очолив виборчий штаб кандидата Ющенка.
Після своєї перемоги Ющенко призначив Порошенка секретарем Ради національної безпеки та оборони, бо той був однією з ключових осіб президентського оточення. З цієї посади Петро Миколаєвич пішов добровільно після скандалу в колі «любих друзів» і публічних звинувачень від тодішнього державного секретаря Олександра Зінченка.
Згодом очолював наглядову раду Національного банку і працював в уряді Єханурова.
Після поразки «помаранчевої» команди на наступних виборах відійшов від владних структур. І щойно навесні минулого року з'явився на посаді міністра економіки та торгівлі в «біло-блакитному» уряді Миколи Азарова.
Нині Петро Порошенко — позафракційний депутат Верховної Ради з амбіціями позмагатися за посаду міського голови Києва цього травня.
Костянтин Жеваго
Оцінюють у $1,5 мільярда
Торік статки Жеваго оцінювали трохи вище — в 1,8 мільярда доларів. Його минулорічна позиція у списку Forbes — 719. Цьогорічна — 974.
Костянтин Жеваго — наймолодший український мільярдер. Йому цьогоріч виповнилося 39. А також він єдиний багатій країни, якого зараховують до опозиційного табору і який до останнього надає підтримку лідерці своєї партії Юлії Тимошенко.
Свою кар’єру почав ще в 1990-х роках у сфері фінансів, очолюючи роботу банку «Фінанси та кредит».
Тепер контролює успішні підприємства в гірничорудній і металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів, фармакології та харчопромі в Україні, а також у країнах Західної Європи та Середньої Азії.
Костянтин Жеваго не лише має вплив на політичні процеси в Україні, а й сам особисто бере в них офіційну участь. Від 1998 року Жеваго — народний депутат, який, щоправда, дуже рідко з’являється на засіданнях парламенту.
Сергій Тігіпко
Оцінюють в $1,2 мільярда
У списках найбагатших людей планети Тігіпка раніше не було. Цього року він тут стовідсотковий новачак, який займає 1175-е місце.
Появу Сергія Тігіпка у списку мільярдерів пояснюєть тим, що, коли він успішно спродав у 2007 році ТАС‑Коммерцбанк і ТАС‑Інвестбанк, отримані 735 мільйонів вклав у цілий спектр бізнесу, починаючи від машинобудування і закінчуючи нерухомістю та сільським господарством.
Однак Сергій Тігіпко — з тих людей, яких досі називають «комсомольцями», бо починав він свою успішну кар’єру в лавах ВЛКСМ, де свого часу просунувся аж до першого секретаря обкому.
З розпадом Союзу Тігіпко подався в банкіри і вже 1992 року фактично з нуля створив «Приватбанк». Коломойський і Боголюбов розповідають, що спершу брали Тігіпка до себе в команду як найнятого менеджера, але згодом він став ключовим партнером й акціонером банку. Та історія «Приватбанку» для Сергія Леонідовича закінчилася тим, що Коломойський з Боголюбовим відсунули його з команди, викупивши частку в цьому бізнесі.
Сергій Тігіпко бере активну участь в офіційній владі та політиці. Він працював на високих урядових посадах, починаючи від періоду прем’єрства Лазаренка. Потім були уряди Пустовойтенка, Ющенка, Тимошенко, Азарова. Працював Тігіпко і на посту голови Національного Банку України.
Цей чоловік, окрім багатства, має великі амбіції щодо влади. Свого часу Президент Кучма серйозно розглядав кандидатуру Тігіпка як свого потенційного наступника. Вибір тоді зупинився на Януковичу (а Тігіпко очолив його передвиборчий штаб), і справа скінчилася масовими заворушеннями в країні та «Помаранчевою революцією». Натомість на наступних у часі президентських виборах Тігіпко без жодної підтримки Леоніда Даниловича зайняв почесне третє місце. Це був величезний успіх, після якого Тігіпко влив свою політичну силу «Трудова Україна» в Партію реґіонів, а сам зайняв місце віце-прем’єра в уряді Миколи Азарова.
Андрій Веревський
Оцінюють в $1 мільярд
Торік Андрій Веревський не втратив і не заробив, але опустився в рейтингу Forbes з 1057-го місця на 1342-е. Бо інші світові мільярдери 2012 року таки примножували свої статки.
Веревський хоч і мається за українця, мешкає у Швейцарії. Це, щоправда, не заважало йому проходити в народні депутати України. В минулому скликанні цей пан був у складі фракції Юлії Тимошенко, але став «тушкою», перекинувшись до фракції Партії реґіонів. Восени цього року Веревський знову став депутатом за списком владної ПР.
Цікаво, що дослівно на початку березня Веревський фактично втратив своє депутатство — недоторканості та статусу його позбавив Вищий адміністративний суд. Веревський, опинившись у складі нової каденції Ради, не зрікся своєї компанії «Кернел» і далі офіційно нею керував.
Кажуть, що депутатський мандат Андрія Веревського реґіонали розміняли на депутатську недоторканість опозиційного Сергія Власенка, скандал навколо якого наростає.
Що ж до структури бізнесу Веревського, то його «Кернел» є провідною українською компанією на ринку соняшникової олії. Її продукція займає суттєву частку в експорті сільськогосподарської групи товарів. До того ж «Кернел» з моменту переходу Веревського у ПР приписаний до реєстру щастунчиків, які мають квоти на вивезення зерна.
09.03.2013