В Івано-Франківську відкрили перший в Україні громадський ресторан Urban Space 100. Унікальність його в тому, що прибуток йтиме виключно на проекти з розвитку міста. Це своєрідний соціальний проект благодійного фонду «Тепле місто», середовища, яке об’єднує людей ідеєю сталого розвитку Івано-Франківська і творення кращого міста. Символічно, що ресторан розташований саме навпроти будівлі міськради. Лабораторія міських ідей Urban Space 100, можливо, не дозволить чиновникам забути про реальну громаду, яка зацікавлена в розвиткові Івано-Франківська, а активістам нагадуватиме про те, що не варто нехтувати співпрацею з міською владою.
Ідея
Як творитимуться прогресивні урбаністичні ідеї в цьому просторі? По-перше, згідно зі статутом благодійної організації «Тепле місто», зароблені рестораном гроші можна спрямовувати виключно на громадські проекти. Тобто, на втілення корисних для міста ідей організатори будуть віддавати 80 % прибутку. По-друге, ресторан є водночас і платформою для відкритих лекцій, дискусій, презентацій, концертів та інших подій, пов’язаних із перетворенням міста. Засновники наголошують, що цей майданчик буде безкоштовним та відкритим для всіх охочих поділитися ідеями з удосконалення комфортності міського середовища. Якщо, звісно, захід відповідатиме ідеології «Теплого міста» та ресторану Urban Space 100. «Аби-яких подій не буде, ми ставитимемо певні фільтри. Усі заходи матимуть досконалу якість, європейську спрямованість», – наголошує Роман Малиновський, відповідальний за арт-проекти середовища «Тепле місто». Ресторан може бути якісним «третім місцем»: водночас коворкінгом, освітнім і творчим простором, концертним майданчиком, і рестораном, звісно.
«Мета ресторану така ж, як і мета ГО «Тепле місто», – перетворити Івано-Франківськ на сучасне, прогресивне, тепле місто з теплими людьми, в якому хочеться жити, до якого хочеться переїхати, до якого хочеться повертатися. І яке дає приклад сталого розвитку та якості життя іншим містам України і не тільки», – розповідає представник середовища «Тепле місто» Віктор Загреба.
Проект ресторану стартував у липні, і за три місяці зібралася сотня співвласників. Саме ці сто співвласників вирішуватимуть, як і на які проекти розподіляти кошти, отримані з діяльності ресторану. Правила для них були прості: внести тисячу доларів і зібрати три рекомендації від чинних учасників. Ще за два місяці обладнали приміщення ресторану. Хоча ремонтні роботи, традиційно, тривали чи не до останнього дня, і навіть у день відкриття можна було побачити чоловіка з валізкою інструментів.
Далеко не всі співвласники мають відношення до ресторанного бізнесу. І не всі вони – з Івано-Франківська. Серед них є керівник виробничої компанії, художник, викладач, журналістка, дизайнери, головний редактор інтернет-видання, авторка проекту приватного дитячого садочка, і, звісно, кілька рестораторів та готельє.
«Ще коли проект був на стадії ідеї, я дуже переживав. Не за гроші навіть, а за те, щоби проект втілився. Зараз можна сказати, що Urban Space 100 точно відбувся. Основне досягнення я бачу навіть не в тому, що є громадський ресторан, а в тому, що ця ініціатива сформувала середовище зі ста прогресивних людей. У місті накопичився інтелектуальний потенціал, і я думаю, що багато цікавих ідей творитимуться саме тут. Моя ідея – це створити громадський футбольний клуб, яким керували би самі вболівальники. Це був би великий поштовх для розвитку спорту в Івано-Франківську», – каже співвласник ресторану Віктор Левицький.
Ресторан
Меню ресторану Urban Space 100 доволі лаконічне. Їжа – проста і швидка. Це сандвічі та паї, тобто пироги, назва яких чомусь транслітерована від англ. «pie». Перевірити, наскільки вони англійські, можливості у день відкриття не було – пироги є в меню, але не в наявності. З напоїв – три види чаю, кава та какао.
Олександр Токмиленко, операційний директор компанії «23 ресторани»: «Ми намагалися зробити просту міську кухню, щоби люди завжди могли перекусити. При тому ми є вірними принципам компанії «23 ресторани»: використовуємо переважно українські продукти і виключно здорову їжу».
У сувенірній крамничці ресторану можна знайти речі з символікою Візуального стилю міста, які виготовляє івано-франківська майстерня шовкотрафаретного друку Bukvica. Форму для працівників також виготовила локальна компанія, а стіну ресторану розписали графітчики з Kickit Art Studio, автори кількох муралів у місті. «Нас можна вважати людьми, які займаються благоустроєм міста», – каже Віталік Dilk, учасник команди графіті-райтерів.
Ідея ресторану, як і «Теплого міста», – відкритість. Це проявляється як у дизайні (прозорі високі вітрини, другий поверх, звідки можна крізь скляну стіну спостерігати за роботою на кухні), так і в організації роботи. Анонімна участь у проекті цього соціального підприємства неможлива: про всі етапи ремонту повідомляли на сторінці в соцмережах, як і про бізнес-партнерів та співвласників.
Ресторан не просто декларує цінності правильної урбаністики, а й подає приклад. Він спроектований за нормами доступності для людей з обмеженими можливостями та відвідувачів з дитячими візочками. Вхід не має сходів, у приміщенні відсутні пороги та внутрішні перешкоди, у тому числі й на шляху до туалету. Хіба що є сходи на другий поверх, який, утім, займає лише чверть площі першого. Коло входу, звісно, велопарковка.
Інша деталь правильного підходу до візуальної складової міста – це зовнішній вигляд громадського ресторану. Він розташований у приміщенні колишнього будинку польських залізничників, що в радянський час трансфрмувався у будинок офіцерів. Вивіска Urban Space 100 делікатно підкреслює, а не перекреслює ретро-фасад, і може бути гарним прикладом для інших підприємців, як не засмічувати рекламою міське середовище.
Перші події
Громадський ресторан відкрила бесіда-дискусія «Як розвивати громадський простір». Ця тема мала на меті показати, що саме важливо для організаторів Urban Space 100. Учасників запросили з Києва та Львова. Це засновники київської організації «Дивовижні» Марія Насєдкіна і Ярослава Коротецька, керівник львівської компанії PPT Knowledge Networks Володимир Воробей, одним із проектів якої є Лабораторія міського простору в малих індустріальних містах, а також співзасновник Української мережі енергетичних інновацій Greencubator Андрій Зінченко. З чого починаються громадські ініціативи, як зробити їх системними, як розмовляти з тими, хто не розділяє переконань активістів, – ці питання обговорювали на бесіді, куди, на жаль, прийшло вкрай мало франківців. Якщо в Києві чи Львові на такі дискусії не треба скликати людей – слухачі самі радо приходять, очевидно, у Франківську таких зацікавлених урбаністикою людей ще треба виростити. Це також має бути одним із завдань Urban Space 100.
Кілька практичних порад від учасників та учасниць дискусії: «Почніть працювати з тими, хто вас підтримує, а решта долучаться» (Ярослава Коротецька). «Будьте чесними з собою» (Андрій Зінченко). «Прислухайтеся до порад, але пам’ятайте, що це ваша ідея, можливо, мрія. Тому чи має значення думка скептиків? Просто беріть і робіть» (Марія Насєдкіна). «Будь-яка громадська ініціатива в певний момент повинна перерости в організацію з процесами, фінансами, можливостями. Щоби це сталося, має бути стратегія і відсутність страху ставати нею. Шукайте шляхи, як прийти до вашої головної мети, не забуваючи при цьому про маленькі ініціативи. Вони приносять видимі результати» (Володимир Воробей).
Така дискусія в Івано-Франківську, так і загалом поява громадського ресторану Urban Space 100 – це гарний шанс для міста. Це місце може стати інкубатором не тільки ідей, а й дій, які змінюватимуть місто і творитимуть відповідальну спільноту. Діяльність Urban Space 100, як і «Теплого міста» – це своєрідний каталізатор для організацій, неформальних об’єднань чи окремих людей діяти незалежно і збагачувати культурну та ідейну мапу Івано-Франківська. Можливо, такі ініціативи як громадський ресторан, виникнуть і в інших містах України – принаймні відомо, що такі пропозиції вже надходили.
