Ми на «Збручі» довго чекали, щоб нарешті проаналізувати закон «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Власне, не проект, яких було чи то два, чи то три, не законопроекти (44!), поспіхом розроблені для наповнення прибуткової чи то скорочення видаткової частини бюджету 2015 року, а саме остаточний бюджет, основний фінансовий документ країни, який визначатиме долю державного утворення з назвою «Україна» на весь цапиний за східним календарем рік. Так виглядає, що ми були не доста чемні, тому в 2014 році цього вже не дочекаємося. Хоча нібито бюджет ухвалили. І не просто ухвалили, а ухвалили героїчно — висидівши у сесійній залі цілісіньку ніч. Але нумо все по порядку.
Бюджет дописували «на колінах»
Життя за законами воєнного часу чи непрофесійності?
Ще жодного разу жоден уряд України не зміг дотриматися всіх законодавчих норм щодо підготування та ухвалення річного державного бюджету. Зрештою, ці норми не так вже й легко виконати. Проаналізуймо покроково, зупиняючись лише на основних пунктах (забігаючи наперед: всі до одного пункти було порушено в той чи той спосіб, тому на такі дрібниці, як процедура представлення, обговорення у комітетах, фракціях, не будемо навіть зупинятись):
1. Кабінет Міністрів щороку подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року. Разом з проектом закону подається доповідь про виконання Державного бюджету поточного року. У нашому випадку законопроект подали саме 15.09, але відтоді стільки всього змінилося (передусім сам парламент та уряд), що вже на початку грудня було відкликано один і подано інший законопроект, який знову ж таки 12 грудня замінено, а 13 грудня відкликано на доопрацювання.
2. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік не може містити норм про зупинення дії чи внесення змін до законів. Ну, цей пункт формально виконано, хоча зміни до 44 законопроектів, що якраз і стосувалися до зміни податкової системи та соціальних пільг, було внесено у «пакеті» з держбюджетом. Типу реґламент виконано, а реально — «або труси підтягніть, або хрестик зніміть».
3. Проект закону про Державний бюджет України на наступний рік розглядається за процедурою трьох читань. Спочатку депутати мали б мати право подати свої правки, далі комітети мусили б їх узагальнити і подати свої, а далі — ухвалити в цілому. За фактом відбулося голосування без обговорення — спочатку за основу, а далі в цілому невідомо за що, бо після змін 44 законів (над якими депутати попрацювали досить плідно) бюджет в цілому не переглядали. Тобто податкова база змінилася, рівень надходжень та видатків відповідно ніби теж, але 233 депутати вирішили цим не заморочуватися.
4. Минемо декілька кроків щодо пропозицій депутатів та роботи в комітетах, якої не було, зазначимо що порівняльна таблиця (пропозиції Уряду та пропоновані зміни, погоджені Бюджетним комітетом), проект постанови Верховної Ради, висновки і пропозиції комітету та супровідні документи надаються народним депутатам не пізніше як за п'ять днів перед розглядом у парламенті проекту закону в першому читанні. В нас це все склалося в одне, і то без будь-яких документів — ніяких порівняльних таблиць не було, лише сам проект бюджету в його дівочій цноті. Хоча ні, було. Фіксація на стенограму засідання щодо певного переліку змін. Яких саме? Це в дивний спосіб визначав особисто Прем'єр-міністр, хоч таких повноважень у нього ні за Конституцією, ні за законодавством немає і не може бути.
5. Після ухвалення проекту закону за основу в першому читанні Кабінет Міністрів у 14-денний термін, але не пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект закону був ухвалений перед розглядом після повторного подання Кабінетом Міністрів) року, що передує плановому, подає до комітету з питань бюджету проект закону, доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради, і порівняльну таблицю щодо врахування Бюджетних висновків з дотриманням вимог, передбачених ст. 118 Реґламенту. Ну, це взагалі фантастика, у нас навіть повноцінного першого читання не було. Тому процедуру другого, повторного другого, а тим паче третього та повторного третього й поготів просто пропускаємо. Хоча це — порушення закону. Але маємо те, що маємо.
6. Якщо деякі показники Закону України «Про Державний бюджет України» змінені порівняно з проектом закону про Державний бюджет України, поданим Кабінетом Міністрів до Верховної Ради на розгляд у першому читанні, Кабінет Міністрів протягом трьох днів від дня ухвалення Верховною Радою цього закону подає Президенту України обґрунтування і розрахунок даних бюджетних показників. 28 грудня було ухвалено щось із назвою Державний бюджет України на 2015 рік (хоч, як видно, з законодавчого погляду важко назвати цей «документ» бюджетом у повному значенні цього слова). Станом на вечір 30 грудня він не був поданий на підпис Президенту. Так виглядає, що уряд зробить Петру Олексійовичу подарунок під ялинку. Або не зробить, бо порушувати закон в ухваленні бюджету — гарна традиція «папєрєніков», яка чомусь передалася і новому уряду «реформаторів-камікадзе».
Отже, порушивши реґламент, Уряд фактично виключив Раду з процедури підготування бюджету, залишивши їй роль статиста. Щоправда, парламентарі дуже добре попрацювали щодо окремих законопроектів з так званого «бюджетного пакету» (хоч таке поняття само зі себе вже є порушенням закону). Та зважаючи на поспіх, не зрозуміло що вони змінили і як це вплине на життя країни. Станом на цей момент ми не маємо остаточних змін і до тих 44 законів, тому в наступному розділі говоритимемо лише про припущення чи то слова політиків. А їх вартість ми всі добре знаємо. Тож діймо далі, які наші урядовці: непрофесійно, аналізуючи не закони, а чутки.
Так-сяк зліпили з того, що було
Після ухвалення «бюджету 2015 року» 233 голосами депутатів о 5-й годині ранку понеділка 29 грудня ясності в житті країни стало куди менше, ніж було перед тим. Чуток полізло — просто море. Зачепимо лише кілька з них, бо, ще раз повторюємо, зрозуміти, що з них казка, а що правда — годі до появи остаточних версій ухвалених документів. А їх нема…
Наприклад, парламент вночі затвердив зменшення розміру єдиного соцвнеску з 41% до 16,4%. Але Прем'єр-міністр Яценюк заявив при тому, що «якщо підприємство збільшує фонд оплати праці на 30%, якщо заробітна плата на цьому підприємстві перевищує три мінімальні заробітні плати і якщо підприємство виконує всі умови, визначені нормою щодо детінізації, тобто фактично збільшує розмір заробітної плати, то тоді це підприємство починає платити ЄСВ у розмірі 16, 4%, а не 41%, як сьогодні». Тобто як і що підприємці платитимуть від 1 січня — не зрозуміло. Можливо, що нічого і не зміниться, бо голова Уряду попередив, що маються «істотні ризики» і що «якщо міжнародні фінансові організації будуть мати претензії до цієї статті, то ця норма підлягає обов'язковому перегляду»...
Проектом передбачали одну структуру доходів — та після голосування показники вочевидь змінили
Ще парламентарі перед бюджетом ухвалили закон №1577, в якому йдеться про урізання соціальних пільг для багатьох категорій. Зокрема, відповідно до змін, у 2015 році зарплати працівників держорганів не повинні перевищувати 7 мінімальних зарплат, а в разі оптимізації установи і скорочення штату — 10 мінімальних зарплат. Також планується скоротити чисельність працівників Генпрокуратури з 20 тис. осіб до 15 тис, працівників МВС — зі 172 тис. до 152 тис.
Утім, знову ж таки, Яценюк уточнив, що після консультацій в документі вирішено залишити пільги на проїзд у транспорті для низки категорій, а також на безкоштовне харчування учнів. Але чи урізання різних доплат учителям, бібліотекарям та іншим залишилося в цьому законопроекті, який став законом? Не відомо.
Ще більше питань щодо нібито ударів по олігархам, як-от податок на нерухомість (чомусь з 60 кв. метрів починаючи для квартир і зі 120 для будинків; що саме платитиме, наприклад, багатодітна сім'я з двокімнатної квартири на 61 кв.м: чи за цей 1 метр чи за всі 60 — поки що загадка), додатковий збір за авто з великим об'ємом двигуна (купа марок автівок лакшарі-класу мають двигун невеликого об'єму і, так виглядає, будуть дуже популярними наступного року), підвищення ренти з видобутку нафти тощо. Як це все відбуватиметься, які пільги скоротили, які залишилися — не зрозуміло. Чому? Та бо переважна більшість депутатів самі не зрозуміли, за що і як вони голосують. Ще менше тепер розуміє суспільство.
За документ, який Уряд називає державним бюджетом, проголосували депутати вночі проти 29 грудня, розуміючи, що таки є шанс не змінювати квитки у теплі краї на новорічно-різдвяний відпочинок. Щоправда, були мляві спроби відкласти голосування за бюджет бодай на кілька годин, щоб урядовці перерахували показник відповідно до змінених 44 законів.
З проханням про перенесення голосування за бюджет на вечір понеділка, 29 грудня, виступила також фракція «Самопоміч». Але за відповідне рішення проголосували лише 64 нардепів з 226 мінімально необхідних.
Сон бюджетної ночі
Закликала відкласти ухвалення бюджету і лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. «Ми просимо перенести розгляд бюджету на ранок, щоб Мінфін допрацював його... Ми підтримуємо всі ті пропозиції і правки, які щойно були озвучені (прем'єр-міністром), ми будемо за них голосувати, але потрібен час, щоб доопрацювати всі зміни», — заявила вона.
Але до них не прислухалися, і за бюджет проголосували: 120 депутатів Блоку Петра Порошенка (не голосували праламентські «неофіти» Заліщук, Наєм, Лещенко, Юринець та досвідчений Пинзеник), 81 депутат «Народного фронту» (окрім щойнопризначеного Секретаря РБНО України Турчинова), 17 радикалів Ляшка, 10 представників «Самопомочі» (переважно з команди львівського міського голови, представники громадського сектору, які пройшли за списками цієї партії, але Гопко, Соболєв, кобмат «Донбасу» Семенчено або не голосували, або виступили проти), та п'ятеро позафракційних (Гройсман, Парубій, Сироїд як керівництво парламенту та близькі до Блоку Порошенка олігархи Атрошенко та Супруненко). Ті, хто не голосував, виступили дуже голосно проти такого знущання над парламентаризмом: депутат від БПП Мустафа Найєм написав, що вважає бюджет незбалансованим і недопрацьованим, і назвав такий поспіх з його ухваленням шантажем. А парламентар з тієї самої фракції Сергій Лещенко заявив, що «Раду зґвалтували на схвалення бюджету». Їхній колеґа з парламенту, «батьківщинівець» Ігор Луценко написав: «В глуху пору ночі, о четвертій ранку, голосами Народного фронту, Блоку Петра Порошенка та частини Самопомочі було імітовано прийняття бюджету шляхом натискання кнопок. Фальшивість цього дійства в тому, що бюджету не існує — його тільки зараз будуть писати в уряді. Справа в тому, що той проект бюджету, який був розданий кілька днів тому, вже не є актуальним. Майже десятком законів, прийнятих напередодні, податкова система, система розподілу бюджетних коштів була радикально змінена — а значить, і дохідну, і видаткову частину бюджету потрібно докорінно перепланувати відповідно до нових умов», — прокоментував він нічну діяльність парламенту і назвав голосування за бюджет «конституційним злочином»!
Арсеній Петрович, натомість, пропонує не перебільшувати значення бюджету (так само кілька тижнів тому він говорив і про неважливість програми дій Уряду; таке враження, що у нас КМУ взагалі нічого серйозного не продукує і ні краплі цим не переймається). Прем'єр, перед голосуванням за нього в Раді, заявив: «15 лютого ми з вами приймемо новий закон "Про державний бюджет"».
Невтішне замість резюме
На жаль, ми не можемо проаналізувати системно ні бюджет, ні бюджетний пакет. Жоден аналітик, який себе поважає, цього не робить — чекає, що ж таки видасть нагора Уряд. Тож і ми почекаємо і дамо ґрунтовний аналіз новотворів після знайомства з тим, що ж таки справді ухвалили парламентарі вночі проти 29 грудня. А наразі просто зафіксуємо собі: повага до закону так і не стала сильною стороною української влади. Дуже хочеться вірити, що це все через війну та загрозу дефолту, якщо співпраця з міжнародними фінансовими структурами зупиниться. Але реально це виглядає більше на спадкову хворобу «кучми-тимошенко-азарова»: для своїх все, для ворогів — закон.
30.12.2014