На 1 місці – «Розетта»: місію «Розетта» й перше приземлення на кометі журнал Science вважає найбільшим науковим досягненням 2014 року. Також серед визначних наукових відкриттів: найстаріші в світі відбитки рук на території Індонезії, генетичний алфавіт з шести літер, робот-зграя, спогади можна змінювати, а молода кров є джерелом молодості. При цьому найбільшим викликом для науки Science вважає західноафриканську епідемію гарячки Ебола.
Цього року на перше місце одноголосно потрапила місія «Розетта». В галузі фізики перше приземлення космічного апарата на комету вважають історичним досягненням, яке вдалося завдяки польотам у космос.
Щороку незадовго до 1 січня редактори та видавці журналу Science вибирають топову десятку наукових подій року – результати досліджень та відкриттів, які вони вважають найвизначнішими. «Ці досягнення повинні мати одну з двох рис: вирішувати проблему, над якою ламають голову вже впродовж тривалого часу, або ж відкривати двері до нових відкриттів», – пояснює Роберт Кунц (Robert Coontz).
Цього року на перше місце одноголосно потрапила місія «Розетта». В галузі фізики перше приземлення космічного апарата на комету вважають історичним досягненням, яке вдалося завдяки польотам у космос. Хоча при приземленні не все пройшло гладко й спускний апарат «Філе» на разі «спить» через брак енергії, «Розетта» вже надала цінну інформацію про структуру та розвиток комети.
«Приземлення “Філе” стало неймовірною подією та привернуло увагу цілого світу, – каже Тіе Аппенцеллер (Tim Appenzeller), редактор новин Science. – Та й загалом місія “Розетта” стала очевидним проривом». Завдяки космічному апаратові науковці цілого світу можуть буквально з перших рядів спостерігати, як комета нагрівається, як на ній відбувається дегазація, як вона змінюється, коли наближається до Сонця.
Геном з шести літер. У травні 2014 року вчені вперше змогли розширили алфавіт генетичного коду. Відомо, що ДНК є полімером, макромолекула якого складається з повторюваних ланок – нуклеотидів, кожен з яких є комбінацією азотистої основи, цукру-дезоксирибози й фосфатної групи, й що в молекулі ДНК зустрічаються лише чотири види азотистих основ: аденін, гуанін, тимін і цитозин. Тепер учені створили бактерії, які мають одночасно дві додаткові штучні основи в своїй ДНК. Їх генетичний код складається з 6 замість норми – 4 букв. Це досягнення відкриває можливості для розробки дотепер невідомих біомолекул та білків.
Розумна групова робототехніка. В «найкращу десятку» потрапили й кілоботи: механізм-зграя, що складається з тисячі автономних міні-роботів. Кожен окремий кілобот – дуже примітивний і сприймає навколишнє середовище лише через простий інфрачервоний датчик. Та алгоритм його дії допомагає в групі утворювати складні форми. Цей зграя-бот є важливим кроком для відтворення колективного інтелекту, соціальних комах зокрема.
Печерне мистецтво. На Сулавесі (Індонезія) вчені відкрили цього року найстаріші печерні малюнки Азії, а також найстаріші відбитки рук людини загалом. Майже 40 тисяч років мають знайдені розписи, тобто й за межами Європи існують такі старі петрогліфи. Знахідка, ймовірно, засвідчує й те, що наші предки ще з Африки принесли здатність до творчого вираження.
Чіп за зразком мозку. Нейроморфний чіп, що складається з 1024 нейронів кремнію, які виконують обчислення за принципом роботи головного мозку людини. Вони поєднані між собою в синапсичний спосіб, – механізм, подібний до того, в який клітини нашого мозку з’єднані між собою. Якщо до цього зв’язку додати певні дані, то всі нейрони кремнію паралельно працюватимуть над вирішенням проблеми. Так можна швидше виконувати складні завдання.
Фальшиві спогади. Почуття, пов’язані з нашими спогадами, можна змінити постфактум, засвідчують експерименти на мишах. Науковці змогли перетворили страх, який асоціювався з певним приміщенням, у радість. Це функціонує з огляду на те, що зв’язок між предметом спогадів та почуттями можна переписати. Отримані результати можуть допомогти лікувати людей з фобіями чи посттравматичним синдромом.
Від динозаврів до птахів. 2014 року ціла низка досліджень розкрила нові факти про еволюцію птахів. Так стали відомими найбільший з відомих дотепер динозавтр-птах з чотирма крилами, схильність до зменшення розміру тіла у безпосередніх предків птахів і зовсім нове родове дерево птахів.
Кров як джерело молодості. Дослідження на мишах засвідчили: молода кров може омолодити м’язи й мозок старих тварин. Вирішальним при цьому є спеціальний фермент крові молодих тварин. Клінічні дослідження тепер перевіряють, чи в людей відбувається аналогічний процес, особливо вчених цікавлять хворі на Альцгеймера.
Мінісупутники. Понад 10 років роботи й тепер дослідники й студенти в CubeSat-програмі відправлять мініатюрні супутники на орбіту: лише 10 см завдовжки дешеві мінікубики як додатквоий корисний вантаж ракетою відправлять у космос й випустять на орбіті. 75 таких CubeSats (куб-суп) 2014 року стали незамінним інструментом досліджень.
Клітинний механізм для дослідження діабету. Одночасно дві команди вчених подарували цього року науково-дослідній громаді, що вивчає діабет, інструмент для роботи. Вони розвинули метод вирощування в лабораторії клітин, які подібні до елементарних частинок підшлункової залози, що виробляють інсулін. Ці лабораторні бета-клітини розкривають нові можливості для вивчення діабету.
Науковим проривам команда Science протиставляє й сумний контраст – епідемія гарячки Ебола. Упродовж років захворювання спалахувало в Африці, та все ж залишалося обмеженим просторово. 2014 р. справа дійшла до страхітливого поширення Еболи за межі країн. Сучасна статистика: понад 18 тисяч людей інфіковані, біля 7 тисяч людей загинули. Маргарет Чан (Margaret Chan), Генеральний директор ВООЗ, описує епідемію «ймовірно найбільшим викликом мирного часу, якому протистоять ООН та її організації». Визнали це запізно: вже в березні 2014 Організація «Лікарі без кордонів» попереджали: «Ми стоїмо на порозі епідемії в небачених донині масштабах». Та міжнародної допомоги спочатку на континенті не було. Лише зараз вивчають два варіанти вакцини.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Оригінал за посиланням: http://www.scinexx.de.
22.12.2014