то коли вже цей рік нап’ється нашої крові?
ідучи – забирає, забирає
головою жбурляє в замкнуті двері
між днем і днем підірвані мости
не усі перейдуть
воду здичавілу
суне ріка чорних голів
підхоплених течією колектора
де протяг кисню у цьому бездушному
просторі? де вітрило кисню?
розпливається сонце вгорі
і знову стає на місці
сонце? чи таки діра всесвіту?
бачимо її
із дна колодязя?
