мобілізують цілого чоловіка разом із вечорами кавою в ліжко зап'ястям ґудзиком днем народження   разом із невинесеним сміттям брудом на шкарпетках хлібом до обіду цілунком після   разом із містом де були і з тим де не були   мобілізують мобілізують хай би хоч щось залишили    

  то коли вже цей рік нап’ється нашої крові? ідучи – забирає, забирає головою жбурляє в замкнуті двері   між днем і днем підірвані мости не усі перейдуть  воду здичавілу суне ріка чорних голів підхоплених течією колектора   де протяг кисню у цьому бездушному  просторі? де вітрило кисню?   розпливається сонце вгорі і знову стає на місці сонце? чи таки діра всесвіту? бачимо її із дна колодязя?    

  у Маріїнському парку навесні дерева пустили червоне листя і струмки течуть багряні і повітря немає місцями а поміж людей - кожен третій без тіні   у Маріїнському парку навесні кулі дзижчать а то бджоли   а сонце викочується на сході чорною шиною і опадає на заході обгорілою задимленою дірою   кажуть,