Латвія цього тижня офіційно подала заявку про приєднання до валютної зони Європейської Унії. Балтійська держава розраховує змінити свою валюту на євро наступного року. Передбачають, що Європейська комісія та Європейський Центральний Банк розглянуть запит Латвії влітку цього року.
2004 року балтійські держави стали членами ЄУ. Спершу цей європейський прорив викликав захоплення й ентузіазм громадян колишніх республік радянської Прибалтики. Проте ґлобальна економічна криза, а згодом і криза фінансового сектору Унії досить неґативно вплинули на настрої балтійців. Особливо відчутні суперечності це внесло саме у суспільство Латвії, де найбільший відсоток так званих російськомовних громадян. Попередні плани Риґи перейти на євро опинилися під загрозою народної обструкції.
Громадяни (а ще більше негромадяни) цієї країни бояться, що запровадження євро ще більше погіршить економічну ситуацію в Латвії, яка в 2008–2009 рр. пережила глибоку кризу. Проте уряд країни на чолі з прем'єром Валдісом Домбровскісом переконують, що входження в єврозону дозволить Латвії підвищити фінансову стабільність, привабити інвесторів і зменшити небезпеку обвалу латиської валюти внаслідок спекуляцій.
Несе з собою євро більше користі чи небезпеки — можна наочно проаналізувати на прикладі Естонії. Ця балтійська країна вже два роки користується єдиною європейською валютою. Внаслідок такого кроку країна стала набагато привабливішою для інвесторів. І це дуже добре видно, коли порівнювати Естонію з країнами-сусідками. Західні фінансисти охочіше вкладають гроші в економіку країни, якщо валюта захищена такою серйозною структурою, як Європейський Центральний Банк. З євро Естонія сильніше зв'язала себе з європейським механізмом фінансової безпеки й отримала додаткові ґарантії стабільності.
Критики євро зауважують, що з переходом на єдину європейську валюту в Естонії піднялися ціни. Звучали дуже емоційні голоси, ностальгуючи за старими добрими часами естонської крони, коли все було дешевшим. І справді, це складно заперечити. Інша річ — чи було це наслідком валютної реформи? За даними Євростату, минулого року інфляція в Естонії була однією з найвищих в єврозоні — 4,5%. Тепер рівень інфляції знизився до 3,1%. Однак це все одно більше, ніж середній показник інфляції в єврозоні, який становить приблизно 2%.
Ще одним чинником здорожчання життя в Естонії стало стрімке зростанням цін на енергоресурси та продовольство на світових ринках. Дорожчі нафтопродукти і продукти харчування набагато більше вплинули на інфляцію в Естонії, ніж введення євро. Від коливань світових цін не може себе застрахувати жодна валюта в світі. Тобто зростання цін Естонії довелося б пережити і в тому разі, коли б вона залишилася зі своєю кроною. Євро якщо й спричинилося до здорожчання товарів, то не більш як на 0,2–0,3-відсоткового пункту.
Та все ж латвійський уряд остаточно ухвалив запровадити спільну європейську валюту. Запитові Риґи про приєднання до єврозони передувала програма жорсткої економії і бюджетних скорочень, яку реалізував прем'єр-міністр Домбровскіс задля оздоровлення фінансів країни.
Однак найсерйозніша підготовча робота — ще попереду, і вона полягатиме у створені позитивного реноме євро серед латишів. Бо поки що треба визнати, що мешканці країни все-таки налаштовані скептично щодо євро.
Керівник компанії з вивчення громадської думки SKDS Арніс Кактіньш пояснює низьку підтримку євро в Латвії (менше 20% мешканців, згідно з опитуваннями SKDS, так чи так підтримують перехід на євро) розчаруванням в ЄУ. «Не варто скидати з рахуби ту неґативну інформацію про євро, про кризу в Європі, якою в останні роки заповнено весь інформаційний простір. Ось і виходить, що для середньостатистичного мешканця Латвії дуже важко знайти арґументи для того, щоб полюбити євро», — стверджує Кактіньш.
Простим людям потрібні серйозні причини, які спонукали б їх акцептувати євро. І політичні страшилки окремих представників влади про те, що якщо у нас не буде євро, тоді буде рубль, не працюють для жодної аудиторії. А лише викликають роздратування спробами маніпулювати в такому важливому питанні, як введення євро.
Набагато дієвішими є економічні арґументи. Приміром, Банк Латвії підрахував, що євро дасть країні 33 тисячі нових робочих місць завдяки притокові додаткових інвестицій.
Або ще такий арґумент: на Латвію припадають мізерні 0,2% від ВВП Євроунії. Що це означає? Те, що внутрішній ринок країни є замалим, аби ґенерувати на ньому основний попит на місцеву промислову продукцію (а так створюються робочі місця). Замалий і для того, щоб стати визначальним чинником, який в умовах зміни економічних циклів дозволяє зберегти рівномірний розвиток господарки без різких коливань. Країні конче потрібні якнайширші виходи на зовнішні ринки, а саме для цього наявність єдиної європейської валюти стане просто рятівною.
Якщо все пройде так, як задумано, то вже від 1 січня 2014 року до Латвії можна буде їхати з єврами в кишені. Згідно з законопроектом, ціни в євро і латах на товари і послуги будуть вказувати паралельно протягом трьох місяців перед переходом на євро і протягом шести місяців після його запровадження. Період одночасного обігу лата і євро триватиме два тижні з дня введення євро. У цей час решту з платежів у латах видаватимуть у євро. Банкомати не видаватимуть лати від дня запровадження євро. У кредитних установах поміняти лати на євро можна буде протягом шести місяців після введення євро. Обміняти гроші можна буде і в поштових відділеннях, але протягом одного місяця. В центральному банку Латвії період обміну латів на євро буде безстроковим і в необмеженому обсязі.
Латвія стане вісімнадцятим членом єврозони і водночас першою країною, де запровадження євро зменшить цифри на цінниках. Адже Банк Латвії ще 30 грудня 2004 року прив’язав лата до євро у такому співвідношенні: 1 EUR = Ls 0,702804.
А латвійські євро-монети виглядатимуть ось так:
