Великий шум (коментарі)

Вперше надруковано в журн. «Літературно-науковий вісник», 1907, кн. 5, с. 193—205; кн. 6, с. 385—402; кн. 8, с. 169— 190; кн. 10, с. 4—23; кн. 11, с. 189—211; кн. 12, с. 382—401. 1908 р. повість вийшла окремою книжкою: Іван Франко. Великий шум. Повість. Передрук з «Літературно-наукового вісника». У Києві, 1907 (на обкладинці: 1908).

 

Збереглася частина автографа повісті (ф. 3, № 336) — 19 аркушів. За авторською нумерацією це сторінки 3—4, 38—51, 54, 61, 62, що охоплюють весь третій розділ (без останніх двох абзаців), уривки з четвертого, а також частину листа до батька старшої дочки пана Суботи.

 

У першодруку в тексті листа Євгенії до батька редакцією «Літературно-наукового вісника» зроблено купюру. Оскільки повість друкувалася без участі І. Франка, то відновлюємо цю купюру за автографом (с. 293—295) від слів: «Хто не переживав з ним таких інтимних моментів» до «...зав'язував і розв'язував бандажі, пензлю...» Закінчення купюри відсутнє.

 

Подається за окремим виданням 1907 (1908) р.

 

Йосифінські інвентарі — поземельний кадастр Галичини, складений на підставі указу австрійського імператора Йосифа II у 1786—1787 рр. з метою збільшення оподаткування населення.

 

Угорський бунт під проводом Кошута. — Мається на увазі угорська буржуазна революція 1848—1849 рр. під керівництвом Лайоша Кошута (1802—1894).

 

Шашкевич Маркіян Семенович (1811—1843) — український поет-демократ, ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837), учасник львівського гуртка прогресивно настроєних молодих письменників «Руська трійця».

Вагилевич Іван Миколайович (1811 — 1866) — український поет і фольклорист, учасник «Руської трійці».

Головацький Яків Федорович (1814—1888) — український поет, вчений і педагог, учасник «Руської трійці».

Паскевич Іван Федорович (1782—1856) — російський військовий діяч, генерал-фельдмаршал. Керував придушенням польського визвольного повстання 1830—1831 рр. і революції в Угорщині в 1849 р.

Гвардія народова — легальна польська військова організація з головним осередком у Львові, заснована для підтримки австрійського уряду під час революції 1848 р.

твори Сапфони й Арістофана — твори старогрецьких авторів — поетеси Сапфо (кінець VII — початок VI ст. до н. е.) і драматурга Арістофана (бл. 445—385 до н. е.).

«мартова гарячка» 1848 р.— епізод із історії буржуазної революції 1848 р. у Львові.

мане текель фарес — полічено, зважено, розділено. Слова з Біблії, що вживаються в значенні таємного і грізного нагадування про чийсь фатальний кінець.

дух Банка — у трагедії В. Шекспіра «Макбет» привид вбитого; у переносному значенні — докори сумління.

21.11.1979