Вся країна з напругою, майже рівною очікуванню вістей зі східного фронту, спостерігає за словесними чи то пак заявними баталіями на фронті коаліційному. Результати виборів оголошено в межах терміну, якого вимагає законодавство, а саме 10 листопада, семеро депутатів вже подали всі потрібні документи в ЦВК і мають повне право скласти присягу. Арсеній Яценюк, як претендент № 1 на посаду Прем'єр-міністра, вже навіть встиг оголосити свої мрії щодо розподілу посад в майбутньому Уряді, а ще раніше Президент Петро Порошенко вирішив переступити Конституцію й заходився стимулювати формально незалежний від нього парламент, аби пришвидшити коаліційний процес, а також поскорочувати комітети Верховної Ради та склад Кабінету Міністрів України. А ми вирішили дослідити, коли саме українцям варто сподіватися створення коаліції та формування нового Уряду відповідно до чинного законодавства, а не зі слів політиків, якті постійно видають бажане за дійсне.
Отже, перший питання: коли ж буде створена коаліція.
Перше засідання парламенту має відбутися у проміжку 30 днів від часу оголошення виборів. Тобто до 10 грудня. Щоправда, Володимир Гройсман оголосив, що засідання відбуватиметься 1 грудня. Дуже ймовірно, бо Порошенко любить звучні дати, а 1 грудня — це і початок другого етапу Революції гідності після побиття студентів, і річниця Декларації про державний суверенітет. Але після того плани у порошенківців поміняли, й «ударівець» Павло Розенко вже наполягає на проведенні засідання 25 листопада, обачно зазначаючи: якщо депутати встигнуть зареєструватися в ЦВК. За законом, у новобранців є 20 днів від дня оголошення результатів виборів, щоб подати до ЦВК документ, який засвідчує звільнення з попереднього місця праці.
При тому варто зазначити, що країна не є безрадною, бо парламент попереднього скликання може зібратися у будь-який день до моменту зібрання першої сесії нового скликання. Його каденція закінчується зі складенням присяги депутатами нового скликання.
Для проведення першого засідання створюється підготовча група, яка формується за квотним принципом — по 1 депутату від 15 обраних (якщо після квоти 15 є ще 8 і більше, то + 1 депутат). Отож, відповідно до результатів виборів, Блок Петра Порошенка матиме ґарантованих 9 місць у підготовчій групі, «Народний фронт» — 5, «Самопоміч» — 2, «Опозиційний блок» — 2, Радикальна партія Ляшка та «Батьківщина» — по одному. Висуванці партій, які не пройшли списком, та самовисуванці формально не можуть мати своїх представників у підготовчій групі, але минулого скликання партія влади, тобто «реґіонали», поступилися для них власною квотою. Перед тим міноритарії об'єдналися у групи по 15 депутатів. Цей досвід може повторитися й цього разу, хоча його умовно можна назвати леґітимним.
Перше засідання групи має відбутися не пізніше 10-го дня після оголошення результатів виборів, тобто 20 листопада. Група обирає власні керівні органи і готує перше засідання.
Порядок денний першого засідання розглядається в такій послідовності:
1) формування Тимчасової президії першої сесії;
2) оголошення Прем'єр-міністром України чи особою, яка виконує обов'язки Прем'єр-міністра України, про складення повноважень Кабінету Міністрів України перед новообраною Верховною Радою;
3) обрання Лічильної комісії;
4) вирішення питання про висвітлення роботи першої сесії Верховної Ради;
5) заслуховування позачергового послання Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;
6) доповідь Голови Верховної Ради України попереднього скликання про стан законодавчої роботи;
7) заслуховування доповіді Підготовчої депутатської групи, запитання доповідачу і відповіді на них;
8) про перелік комітетів та предмети їх відання;
9) про формування та реєстрацію депутатських фракцій;
10) про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді;
11) обрання Голови Верховної Ради України;
12) обрання першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України;
13) обрання голів комітетів, перших заступників, заступників голів, секретарів та членів комітетів;
14) про Погоджувальну раду депутатських фракцій у Верховній Раді (входить керівництво парламенту, голови всіх фракцій, голови всіх комітетів та спеціальних комісій)
Після розгляду цих питань парламент починає працювати у стандартному режимі. У послідовність питань можуть бути внесенні зміни. Рада минулого скликання проводила перше засідання від 12 до 25 грудня, 14 грудня затвердила Прем'єра, щойно 25 грудня затвердила комітети, а стандартну роботу почала аж у січні 2014 року.
Повернімося до пункту №13. За цивілізованою традицією стримувань та противаг, контролюючі комітети (бюджетний, реґламентний, свободи слова, прав людини тощо) традиційно передають представникам опозиції. Пригадуєте радість Президента з приводу коаліції в 300 голосів щонайменше? Саме для цього в її склад намагаються увіпхати 5 фракцій проукраїнського спектру. Так от, єдиною опозицією в такому разі буде сепаратистський «Окупаційний…», перепрошую, «Опозиційний блок» Бойка-Вілкула. Тому не дивуйтеся, коли представники блоку, який провів до Ради тих, хто голосував за «диктаторські закони 16 січня», посядуть відповідні керівні посади. Наприклад, Юрій Бойко — голова бюджетного комітету, юрист Ахметова Юрій Воропаєв — реґламентного, Вадим Рабіновіч — свободи слова, а Нестор Шуфрич — з питань прав людини. Ба навіть більше, в кулуарах кажуть, що і комітет молоді, спорту та туризму Порошенко теж пропонує окупаціонеру Юрію Павленку, екс-міністру молоді за часів Ющенка та уповноваженому з прав дитини в Адміністрації «єдиного леґітимного»…
І це далеко не всі сюрпризи, які нам може готувати затяжна коаліціада.
Щодо терміну формування нового Кабінету Міністрів.
Створена коаліція має подати Президенту кандидата на посаду Прем'єр-міністра України. Часових обмежень для цього подання немає. З одного боку, є норма щодо розпуску парламенту, якщо Уряд не сформовано протягом 60 днів. Але стаття 90 Конституції України забороняє Президенту розпускати парламент, обраний дочасно, не раніше ніж після року його діяльності. Нагадаємо, що чинний Кабінет Міністрів складає повноваження перед новим складом ВРУ на першому засіданні й відтоді і до початку роботи нового Уряду діє у статусі в.о.
Після подання кандидатури Прем'єр-міністра Президент має подати його на розгляд парламенту протягом 15 днів. Тож якщо припустити, що перше засідання відбудеться 1 грудня й того самого дня буде створена коаліція і вона запропонує Прем’єр-міністра, Президент має час до середини грудня на подання цієї кандидатури до парламенту. Цей період кандидат на посаду має присвятити консультаціям та зустрічам з фракціями парламенту. Звісно, варто сподіватися, що термін не буде витримано повністю, але випадки бувають різні…
Коли затверджено Прем'єр-міністра, він, з подання коаліції, подає на розгляд парламенту кандидатури на міністрів (по одному на посаду), а Президент подає міністра закордонних справ та міністра оборони. Часових обмежень щодо подань немає, а норма про 60 днів для формування нового Уряду не працює, бо нова Рада обрана на дочасних виборах. Тож швидкість формування Уряду залежить від доброї волі коаліції, Президента та й, власне, нового Прем'єр-міністра.
Зважаючи на брак проекту бюджету на 2015 рік та ситуацію в країні, можна передбачити, що затягування процесу не буде і до середини грудня ми матимемо новий Кабінет Міністрів. А от яким він буде за якісними характеристиками — покаже час, і то дуже швидко, бо зима обіцяє бути дуже непростою.
17.11.2014