Радянські письменники, що разом із Червоною Армією приїхали у Львів, перші пригадали всьому населенню міста, що тут жив, працював і страждав найбільший син українського народу — Іван Франко.
У Львові зберігся дім І. Франка, де живе старенька дружина поета, залишились різні дорогоцінні пам'ятки про поета-співця. Цих пам'яток не так уже багато, бо автор "Каменярів" і "Бориславських оповідань" жив у дуже скрутних умовах і сам, як людина незвичайно скромна, задовольнявся тим, що виборов собі важкою працею.
За кілька років до смерті І. Франка, відвідувач міг сміливо постукати у ворота його дому при вул. Понінського. Коли він не сидів у той час в міській бібліотеці, або на якомусь науковому засіданні, тоді він працював за своїм письмовим столом. Стіл, на якому він працював — можна тепер оглянути в музеї Наукового Товариства ім. Шевченка. Це звичайний стіл, з вилинялим зеленим сукном, витертим від тисячі листків паперу, що пересувались по ньому, неначе на станку. Вас здивує ручка з пером, якій ми завдячуємо неодин безсмертний твір; вона з простого дерева, неначе рало, сіpa, як земля і така скромна, як той, що тримав її в руках роками, не відчувши потреби замінити її на великопанську.
Обстанова, серед якої працював І. Франко, була якнайскромніша. Диван, на якому він садовив своїх гостей — був старосвітський, з пружинами поржавілими, наче те життя, яке брався він перебудовувати своїми книжками і своїм словом натхнений співець.
Коли він підводив утомлені очі на стіни кімнати, його зір відпочивав на кількох картинах: на голівці молодої дівчини, на краєвиді села, водопаду та лану після жнив. Те, до чого рвалася поетова душа — він хотів бачити бодай на малюнках.
Дві пляшечки з комахами, привезені з гір, з Буркута — показували велику любов до природи автора, одної з найкращих збірок оповідань "На лоні природи". Дві великі картини з 26 родами риб пригадували відвідувачам, що Франко — палкий рибалка і добрий знавець рибальства. У львівському музеї є сітки, які Франко після пера найрадніше з усього любив тримати у своїх руках.
Не було в робочій кімнаті Франка місця на зайві предмети і прикраси; не тільки ту кімнату, де він працював, але й сумежці займав його варстат — бібліотека. Франкова бібліотека, що налічує 6000 томів, належить сьогодні до найбільших цінностей бібліотеки Наукового Товариства ім. Шевченка.
[Вільна Україна]
15.11.1939