Великий лібертаріанець

У Лондоні 13 листопада на 59-му році життя помер підприємець, екс-міністр економіки Грузії й водночас радник Президента України Каха Бендукідзе. Саме його вважають батьком грузинських реформ, саме він готовий був допомогти здійснити радикальні реформи і в Україні. Не судилося…

«Я говорив з ним вчора, і він здавався життєрадісним. Сьогодні він не відповів на дзвінки та повідомлення... Я був здивований, а потім дізнався... — написав екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі на своїй сторінці в Facebook. — Помер державний діяч світової величини і один з найкращих лібертаріанців в історії».

«Від імені всього українського народу я висловлюю мої щирі співчуття родичам і друзям Кахи Бендукідзе і мільйонам тих, для кого він був і залишиться двигуном великих змін», — написав у Facebook Президент України Петро Порошенко.

Лондон… Щось занадто багато резонансних смертей фіксується останнім часом у столиці Туманного Альбіону. І йдеться саме про тих особистостей, які в той чи інший спосіб перебували в конфронтації з Кремлем.

Чи можна говорити про те, що смерть Кахи Бендукідзе була насильницькою? Поки що для цього немає підстав. За попередніми даними, причиною смерті стала серцева недостатність. Як уточнює грузинський телеканал Rustavi2, нещодавно Бендукідзе відвідав Швейцарію, де мав операцію шунтування серця.   

«Бачилися з Кахою три дні тому. Він тільки почав ходити після операції. Пішла з життя хороша людина і добрий друг. Боляче й гірко. Земля йому пухом», — написав у своєму Twitter’і колишній керівник ЮКОСа Михайло Ходорковський.

Тож не квапмося з висновками, час і компетентні органи розставлять все на свої місця. Можливо. Хоча інтуїція підказує, що ми ще почуємо якісь цікаві деталі про обставини смерті Бендукідзе.

Кинемо короткий погляд на життєвий шлях Кахи Бендукідзе. Народився він 20 квітня 1956 року в самому Тбілісі, у родині науковців. Його батько, Автандил Бендукідзе, — вчений-математик, викладач Тбіліського державного університету. Мати, Джульєтта Рухадзе, — історик і культуролог.

У науку подався й Каха. 1977 року він закінчив біологічний факультет Тбіліського державного університету. Далі була аспірантура в Московському університеті імені М. В. Ломоносова. Там-таки захистив кандидатську дисертацію. Працював науковим співробітником Інституту біохімії і фізіології мікроорганізмів АН СРСР в Пущино Московської області.

За часів горбачовської Перебудови Бендукідзе скористався можливістю відкрити власну справу. 1988 року з групою науковців він створив кілька кооперативів, які виробляли біохімічні препарати для наукових досліджень, і спільних підприємств, що спеціалізувалися в галузі електроніки. Про те, що Бендукідзе був напрочуд талановитим підприємцем, свідчать його бізнесові успіхи.

У 1990 році Бендукідзе брав участь у створенні ВАТ «Народна нафтова інвестиційно-промислова Євро-Азіатська корпорація – НІПЕК». У 1992 році очолив раду директорів Акціонерного комерційного Промислово-торговельного банку.  

1993 року Бендукідзе став одним з ініціаторів створення організації «Круглий стіл бізнесу Росії». Він заснував холдинґ «Об'єднані машинобудівні заводи». У 1990-і роки Бендукідзе консолідував у своїх руках контрольний пакет акцій «Уралмашу». А його холдинґ ОМЗ став лідером російського машинобудування.

У лютому 2001 року Бендукідзе увійшов до складу Ради з підприємництва при кабінеті міністрів Росії за прем'єрства Михайла Касьянова. До червня 2004-го Бендукідзе був віце-президентом Російського союзу промисловців і підприємців, очолював Комітет з податкової та бюджетної політики РСПП, був першим віце-президентом і головою Ради генеральних директорів Російського союзу машинобудівників.

Аж тут у Грузії вибухла Революція Троянд. Президент Міхеїл Саакашвілі попросив Бендукідзе повернутися на Батьківщину. Той довго не зволікав, продав свої акції в ОМЗ і подався реалізовувати неможливу, здавалося б, місію — реформовувати тотально корумповану й криміналізовану кавказьку державу.

Таке буває лише в казках чи голлівудських фільмах: Бендукідзе зумів реалізувати неможливу місію. Згідно з доповіддю «Ведення бізнесу» Світового банку, у 2004–2007 роках Грузія стала найреформованішою країною в світі. Зокрема, Грузія піднялася зі 137-го до 11-го місця в рейтинґу країн за легкістю провадження бізнесу, випередивши Німеччину та Францію.

Шокова терапія зробила його не надто популярним серед великого прошарку грузинського населення, зокрема серед тих, хто втратив ласі місця, де можна було отримувати щедрі хабарі. Бендукідзе мусив полишити уряд Грузії, а згодом і державну службу взагалі. У лютому 2009 року він почав вкладати кошти в освіту, через створені ним Фонд знань та Вільний університет, що став одним з найкращих вишів Грузії.

Згодом до влади в Грузії прийшла команда мільярдера Бідзіни Іванішліві. Почався процес повзучого відкоту від реформ. Нова влада здійняла хвилю репресій проти попередніх урядовців. У такій ситуації Бендукідзе вирішив полишити Батьківщину.

У травні 2014 Бендукідзе прийняв запрошення Президента України Петра Порошенка стати членом Економічної ради при уряді. В інтерв'ю, даному невдовзі після призначення, Бендукідзе зазначив, що Україна «має зробити відважні кроки для трансформації економіки, прикра ситуація в якій посилюється величезними держвидатками і корупцією». Запропоновані ним реформи містили в собі зміну податкової системи, підвищення цін на споживаний всередині країни газ, скорочення державного апарату, в тім і працівників правоохоронних органів, жорстку боротьбу з корупцією.

Бендукідзе постійно критикував чинний український уряд за зволікання з реформами. В інтерв'ю аґентству Bloomberg наприкінці жовтня він назвав ситуацію в Україні «гнітючою». «У пацієнта відірвана голова, на підлозі навколо калюжі крові. І що роблять родичі? Вони турбуються за те, що подумають сусіди», — так образно змалював Бендукідзе соціально-економічну ситуацію в Україні.

На жаль, Каха Бендукідзе вже не зможе копати наш уряд в дупу, аби той приспішував з реформами, які конче потрібні країні. Можна лише сподіватися, що реформами в країні наша влада вшанує світлу пам'ять великого грузинсько-українського лібертаріанця.